Мінілексикон. Алод – наділ землі у приватній власності малої сім’ї або її членів

Алод – наділ землі у приватній власності малої сім’ї або її членів. Ця власність відчужувалася – заповідалася, дарувалася, продавалася, обмінювалася без дозволу общини.

Бенефіцій – земельний наділ, яким воїн-рицар володів пожиттєво за умови виконання військової служби і васальної присяги на вірність королеві-сеньйорові.

Феодальний імунітет – монопольне право феодала збирати податки, здійснювати адміністративну, військову, судову владу у своїх володіннях.

«Жизнь» – спадкове земельне володіння в Київській Русі, яке вільно відчужувалася, синонім західноєвропейського алоду.

Волость – земельне володіння в Київській Русі. Волость була власністю не особистого князя, а стола, на якому він сидів. Втрачаючи стіл князь втрачав волості, якими володів. Це була власність бенефіціарного, умовного характеру.

Вотчина – земельне володіння в Київській Русі з правами приватної власності. Аналог західноєвропейського феоду.

Урбанізація – процес зростання кількості міст, їх ролі, функцій та збільшення чисельності міських жителів. У. в Західній Європі урбанізація почалася XI ст.

Ремісничий цех – об’єднання ремісників за професійною ознакою. Кожен цех мав свій статут, який регламентував виробничі, моральні, духовні засади життя членів цеху.