Види та організаційні форми підприємств

Базовою ланкою суспільного виробництва – є підприємство, в якому сфокусовані прогресивні та негативні прояви технологічного укладу та соціально-економічних відносин.

Організація виробництва – це просторово-часова програмно керована взаємодія існуючих факторів виробництва за відповідною технологією.

Технологія – це програма взаємодії основних факторів виробництва, яка здійснюється робочою силою за допомогою впливу засобами праці на предмети праці.

Робоча сила – сукупність фізичних та розумових можливостей людини, її здібність до праці.

Засоби праці (обладнання, машини, інструменти) використовуються людиною для надання предмету праці певних властивостей.

Предмети праці – об’єкти прикладання людської праці в процесі виробництва (природні ресурси та продукти їх переробки).

Дефіцит факторів виробництва породжує в задачу вибору: як, скільки, яких продуктів виробляти? Мета вибору – встановлення оптимального співвідношення між максимально можливим асортиментом продукції та їх кількістю, що забезпечить потреби.

Ефективність виробництва залежить від прогресивності технології, рівня організації виробництва (спеціалізації, кооперації, концентрації, комбінування) – варіантів використання ресурсів. Ціна вибору – вартість реалізації варіанту, залежить від того, що ми приносимо у жертву за ради його здійснення.

Обґрунтування вибору – виробляти продукт або замінити його іншим, використати діючу технологію й обладнання або впровадити інноваційні, як використати комбінації факторів виробництва – є головним завданням організації виробництва.

В наш час діє й конкурує багато підприємств різних типів. За положеннями Господарського Кодексу України можливо виділити види та організаційні форми діяльності підприємств.

1. Залежно від форм власності:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян з можливим використанням найманої праці;

- фермерське господарство створюється з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції;

- орендне підприємство створюється на основі оренди майнового комплексу державного або комунального підприємства чи виробничого структурного підрозділу;

- підприємство колективної власності;

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- казенне підприємство створюється у галузях народного господарства (понад 50% продукції споживає держава; понад 50% є виробництво суспільно необхідної продукції, яке не може бути рентабельним);

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (об’єднанні майна різних форм власності).

2. Залежно від частки іноземної інвестиції:

- підприємство з іноземними інвестиціями (в статутному фонді не менше 10% іноземної інвестиції);

- іноземне підприємство (в статутному фонді іноземна інвестиція становить 100%.

3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:

- державне унітарне підприємство утворюється органом державної влади на базі відокремленої частини державної власності і входить до сфери його управління;

- комунальне унітарне підприємство утворюється органом місцевого самоврядування на базі відокремленої комунальної власності і входить до сфери його управління;

- унітарні підприємства засновані на відокремленої частини власності громадських об’єднань (релігійної організації, політичних партій);

- корпоративне підприємство утворюється двома та більше засновниками, діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників.

4. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік:

- мале підприємство (незалежно до форм власності) – середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні;

- велике підприємство – середньорічна чисельність працюючих за рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні;

- середнє підприємство – всі інші.

5. За метою й характером діяльності:

- комерційні підприємства (державні та недержавні) – метою їхньої діяльності є одержання прибутку;

- некомерційне підприємство – благодійні, освітні, медичні, наукові й інші організації невиробничої сфери.

6. Існування в залежності від іншого підприємства:

- дочірнє підприємство (контрольний пакет акцій належить головному підприємству, тому їхня діяльність програмується і контролюється головним підприємством);

- філії та представництва не мають статусу юридичної особи, діють від імені й за дорученням материнської фірми;

- головне (материнське) підприємство контролює інші фірми, капітал яких належить материнському підприємству;

7. За формами власності капіталу:

- приватні належать окремим громадянам на правах приватної власності із правом наймання робочої сили (індивідуальні й сімейні підприємства;

- колективні створюються на власності трудового колективу, а також на власності кооперативу або іншого статутного суспільства або громадської організації;

8. За правовим статусом і формами господарювання:

- одноособові – є власністю однієї особи або родини й вони несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями всім майном;

- кооперативні – добровільні об’єднання громадян для спільного ведення господарської або іншої діяльності;

- орендні – на договірній основі володіють і використовують майно для здійснення підприємницької діяльності.

9. За галузевою приналежністю: промислові, будівельні, транспортні, торговельні, аграрні й т.д.).

11. Господарські товариства створюються юридичними особами та/або фізичними особами з метою одержання прибутку (може діяти у складі одного учасника). До них належать:

- акціонерні товариства (відкриті або закриті) мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність тільки своїм майном;

- товариства з обмеженою відповідальністю м ають статутний фонд, поділений на частки у відповідності до установчих документів, учасники несуть відповідальність тільки своїм майном;

- товариства з додатковою відповідальністю мають статутний фонд поділений на частки, учасники несуть відповідальність своїм майном, а також і додаткову відповідальність у кратному розмірі до своїх вкладів;

- повні товариства (всі учасники несуть додаткову відповідальність усім своїм майном);

- командитні товариства – один або декілька учасників (повні учасники) несуть додаткову відповідальність усім своїм майном, а інші учасники – лише своїми вкладами.

12. Організаційно-правові форми об’єднань підприємств (учасники зберігають статус юридичної особи):

- асоціація – договірне об’єднання, створене з метою координації діяльності підприємств – учасників асоціації, але не має права втручатися у їх діяльність;

- корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання кожного з учасників централізованому органу управління;

- консорціум – тимчасове об’єднання підприємств для досягнення його учасниками спільної мети (реалізації цільових програм, проектів);

- концерн – об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників, з централізацією функцій всіх видів діяльності.

- промислово-фінансові групи – об’єднання промислових та інших підприємств, наукові і проектні установи, організації усіх форм власності (створюються за рішенням Кабінету Міністрів на певний строк з метою реалізації державних програм);

- трести – об’єднання організацій для здійснення єдиних виробничих, будівельних чи інших масштабних програм (учасники втрачають право самостійної діяльності й підпорядковані керівництву тресту);

- асоційовані підприємства (холдингові компанії) – це група суб’єктів господарювання – юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад, може створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них. Підприємства мають право добровільно утворювати різні об’єднання

Організаційно-правові форми господарювання надають можливість проектувати структури підприємства.