Окиснювально–відновних реакцій

Розглянутий вище приклад відноситься до типу міжмолекулярних реакцій, у яких окисник, відновник і середовище являють собою різні речовини. Серед подібного типу зустрічаються такі, у яких окисник або відновник одночасно є і середовищем. Наприклад, реакція взаємодії калій перманганату з концентрованою хлоридною кислотою:

KMnO₄ + HCI → MnCI₂ + СІ₂ + КСІ + H₂O. (7)

Оскільки НСІ є одночасно і відновником і середовищем, у якому протікає процес, то у рівнянні реакції доцільно формулу соляної кислоти записати двічі:

HCl→ . (8)

2 – відновлення, окисник (KMnO₄)

5 – окиснення, відновник (HCl)

.

За числом атомів Калію у КМnО₄ знаходять число молекул КСІ (2), а за числом атомів Хлору (6) у правій частині, що не змінили ступеня окиснення, коефіцієнт перед НСІ – середовищем (6):

2KMnO₄+10HCl+6HCl→2MnCl₂+5Cl₂+2KCl+H₂О (9)

Визначають число молекул води (8) і остаточно записують рівняння:

2KMnO₄ + 16HCl = 2MnCl₂ + 5Cl₂ +2KCl + 8H₂O (10)

До внутрішньомолекулярних реакцій відносяться такі, у яких змінюються ступені окиснення атомів у одній і тій же молекулі. Наприклад, це реакції термічного розкладання:

(11)

3 – окиснення, відновник (KClO₃)

2 – відновлення, окисник (KClO₃)

.

У реакціях диспропорціонування (самоокиснення–самовідновлення ) відбувається збільшення і зменшення ступеню окиснення одного й того елемента:

(12)

1 – окиснення, відновник (HNO₂)

2 – відновлення, окисник (HNO₂)

.

Конец