За методом питомих витрат

,

де С_н — собівартість нового виробу;

С_б.п — питома собівартість аналогічного (базового) виробу;

Р _н — параметр нового виробу, що є вирішальним для його собівартості.

За баловим методом

,

де С_бал — собівартість одного балу для базового виробу (виробів);

h — кількість врахованих балів;

Б і — кількість балів для і -го параметра нового виробу.

За кореляційним методом:

· для лінійної форми зв’язку

С_н = а ₀ + а ₁ х ₁ +... + а_n x_n;

· для степеневої форми зв’язку

,

де а ₀ — число, що показує ступінь впливу неврахованих факторів;

а ₁, а ₂ … — величини, які показують вплив відповідних параметрів виробу на собівартість;

х ₁, х ₂... — кількісні показники параметрів виробу.

За агрегатнимметодом

де n — кількість агрегатів (конструктивних одиниць), з яких складається виріб;

С _аі — собівартість і -го агрегату;

С_м — витрати на загальний монтаж агрегатів.

Величина С _а обчислюється за одним із розглянутих методів,
а С_м — на основі експертної оцінки.

У процесі освоєння виробництва собівартість продукції знижується (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Зміна собівартості нового складного виробу в процесі освоєння серійного виробництва

Ступінь освоєння виробництва, а отже, й собівартість залежать від кількості виробів, випущених від початку виробництва. Що більше виготовлено виробів, тим більше повторень процесів і, відповідно, більший досвід виробників, вищий рівень оснащеності виробництва.

Емпірично встановлено, що за кожного подвоєння кількості виробів з моменту освоєння собівартість їх знижується на ту саму відносну величину. Ця закономірність виражається формулою

де С_{н і} — собівартість і -го виробу від початку випуску;

С_н1 — собівартість першого виробу;

N_i — порядковий номер виробу від початку освоєння;

b — показник степеня, що характеризує темп зниження собівартості у період освоєння.

Така закономірність властива для серійного виробництва складної продукції (літаків, космічних об’єктів, унікальних верстатів тощо).

4.2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання

Задача 1.

Підрозділ підприємства виготовляє вироби А і Б. Прямі змінні витрати на ці вироби (матеріали, зарплата) становлять відповідно 60 і 80 грн. Планові річні загальновиробничі витрати підрозділу — 2 000 000 грн, у тому числі змінні — 800 000 грн, постійні — 1 200 000 грн. Завантаження парку технологічного устаткування річною виробничою програмою — 400 000 машино-годин.

1. Обчислити загальновиробничі витрати на вироби А і Б, якщо їх машиномісткість — відповідно 5 і 8 машино-годин.

2. Визначити виробничу собівартість зазначених виробів.

Вказівка. За базу розподілу загальновиробничих витрат у задачі взято машино-години. Спочатку обчислюється собівартість однієї машино-години, яка в подальшому є нормативом визначення загальновиробничих витрат по кожному виробу.

Відповідь:

1. С_{з.в А} = 25 грн, С_{з. в Б} = 40 грн;

2. С_{в А} = 85 грн, С_{в Б} = 120 грн.

Розв’язання:

Якщо машино місткість виробу А- 5 машино-годин,то загальновиробничі витрати складатимуть:

Сз.в.А = 5*2000000/400000=25грн.

Сз.в.Б = 8*2000000/400000 = 40 грн.

Виробнича собівартість закінчених виробів складе:

СвА = 25+60 = 85 грн.

СвБ= 80+40 = 120 грн.