Економетрика

ВСТУП

Сьогодні діяльність в будь-якій галузі економіки (управління, фінансово-кредитній сфері, маркетингу, обліку, аудиті) вимагає від фахівця застосування сучасних методів роботи, знання досягнень світової економічної думки і розуміння наукової мови. Більшість нових методів засновано на економетричних моделях, концепціях і прийомах.

Специфічною особливістю діяльності економіста є робота в умовах браку інформації і неповноти вихідних даних. Аналіз такої інформації вимагає спеціальних методів, які становлять один з аспектів економетрики.

Центральною проблемою економетрики є побудова економетричної моделі та визначення можливостей її використання для опису, аналізу та прогнозування реальних економічних процесів.

Розвиток економетрики тісно пов'язано з вивченням мікро- та макроекономіки.

Свідченням всесвітнього визнання економетрики є присудження п'яти Нобелівських премій з економіки: в 1969, 1980, 1989, 2000, 2003 р.

Походження назви:

1) «Економетрика» - «економіка» і «метрика» (від гр. Metron - міра). Цей термін підкреслює зміст економетрики як науки: кількісне вираження тих зв'язків і співвідношень, які розкриті й обгрунтовані економічною теорією.

2) «Економетрія» - (від гр. Metreo - вимірюю).

У світовій науці загальновживаним став термін «економетрика». У будь-якому випадку, який би термін не вибрати, економетрика - це наука про вимірювання та аналізу економічних явищ та їх взаємозв'язків.

Наука економетрика виникла в результаті взаємодії та об'єднання трьох компонентів: статистики, економічної теорії та математики. Згодом до них приєдналася обчислювальна техніка.

Перші спроби кількісних досліджень в економіці відносяться до XVII ст.

Виділення економетрики в окрему науку відбулося в 1930р.

ТЕМА 1