Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Предмет, об'єкти і метод аудиту



За змістом аудит як одна з форм фінансового контролю вклю­чає експертну оцінку фінансово-господарської діяльності підприє­мства за даними бухгалтерського фінансового обліку, фінансової звітності, а також надання аудиторських послуг і пов'язаних із ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського фінансового і управ­лінського обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу госпо­дарської діяльності, фінансів, управління трудовими ресурсами та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.

Аудит спрямований на регулювання процесу відтворення суспільне необхідного продукту. Він вивчає продуктивні сили і виробничі відно­сини на всіх стадіях розширеного відтворення (виробництво, розпо­діл, облік і споживання) суспільне необхідного продукту з метою виявлення суперечностей та їх своєчасного регулювання з боку сус­пільства.

На стадії виробництва аудит досліджує ефективність викори­стання праці, її предметів і засобів, відповідність їх чинному законо­давству і нормативно-правовим актам. При цьому вивчаються органі­зація виробництва, прогнозування, ефективність праці, витрачання коштів на її оплату, а також дотримання технологічної і трудової дисципліни, раціональність використання робочого часу, експлуатації машин і механізмів та предметів праці як в окремій галузі, так і в народному господарстві України в цілому.

Отже, до предмета аудиту залучаються всі стадії процесу відтво­рення суспільно необхідного продукту та їх нормативно-правове ре­гулювання.

На стадії розподілу суспільно необхідного продукту аудит спря­мований на перевірку його використання з метою задоволення по­треб суспільства, тобто на відшкодування витрат використаних за­собів виробництва, розподіл і перерозподіл створеного продукту. На цій стадії предмет аудиту поширюється на всі ланки народного гос­подарства.

На стадії обміну суспільно необхідного продукту предмет аудиту включає договірні відносини, операції щодо збуту і заготівель, розра­хунків і задоволення попиту на необхідні товари народного споживання. Отже, на стадії обміну перевірці підлягають всі форми обороту суспіль­но необхідного продукту відповідно до законів ринкової економіки.

На стадії споживання суспільно необхідного продукту (завер­шальній стадії) аудит перевіряє виробниче споживання, пов'язане з відновленням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб. Тут аудит виявляє диспропорції в задоволенні потреб населення і суперечності, викликані порушенням норматив­но-правових актів у процесі задоволення особистих потреб.

Таким чином, предметом аудиту є процес розширеного відтворен­ня суспільно необхідного продукту, достовірність відображення його в системі бухгалтерського обліку і звітності, а також дослідження ефек­тивності ділової активності з дотриманням чинного законодавства.

Іншими словами, предметом аудиту є стан економічних, органі­заційних, інформаційних та інших характеристик системи, що пере­буває у сфері аудиторської оцінки.

Предмет аудиту має багато спільного з предметом економічного аналізу, ревізії і судово-бухгалтерської експертизи.

Об'єкти аудиту. Предмет аудиту конкретизується його об'єктами. Об'єктами аудиту є юридичні й фізичні особи, при цьому перевірці підлягають окремі господарські засоби і процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарську діяльність підпри­ємств і окремих посадових осіб за відповідний період, що складає поняття об'єктів контролю. До об'єктів можна віднести й економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо.

Є складні й прості об'єкти дослідження. До простих належать об'єкти, які містять декілька елементів. Наприклад, товарна продук­ція є простим об'єктом для контролю, але їй притаманні такі еле­менти: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо. До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню. Наприклад, авто­матизацію технологічного процесу відносять до складних об'єктів аудиту, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході — вироблена продукція. Але ті елементи, які характеризують її, тобто фактори, що впливають на результативні показники (ефективність нової техніки), можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

Таким чином, предмет аудиту має свою конкретизацію в об'єктах, що характеризуються контролюючими параметрами.

Метод аудиту. Метод аудиторської діяльності сформувався в сис­темі прикладних економічних наук, крім того, він характеризується використанням загальнонаукових методів дослідження, що ґрунту­ються на філософських принципах.

Метод (від гр. methodos — дослідження) — це прийом дослі­дження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедук­ція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, систем­ний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аналіз — це метод дослідження, який стосується вивчення пред­мета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналі­зується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансо­во-господарської діяльності підприємства).

Синтез (від гр. sunthesis — сполучення, поєднання, складання) — метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

Індукція (від гр. iпdисtіоп — наведення) — метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведен­ня висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здій­снюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак — син­тетичного обліку).

Дедукція (від лат. deduction — виведення) — метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окре­мого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за дани­ми синтетичного обліку, а потім — аналітичного обліку).

Аналогія — прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з інши­ми. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.

Моделювання — спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивча-ється, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

Абстрагування (від лат. abstrahere — відволікати) — прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому).

Конкретизація (від лат. concretus — густий, твердий) — дослі­дження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в окремих магазинах).

Системний аналіз — вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).

Функціонально-вартісний аналіз — це вивчення об'єктів на ста­дії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез склад­них систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо). Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, докумен­тальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Органолептичні методи (від гр. organon — знаряддя, інстру­мент) — це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, екс­пертизи, службові розслідування, експеримент.

Інвентаризація — перевірка стану об'єктів органолептичним способом, тобто перевірка наявності й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Практично інвентаризація — це перевірка фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтер­ського фінансового обліку і встановлюється результат — нестача, над­лишок, пересортиця, природний убуток.

Контрольні замірювання робіт — прийом фактичного кон­тролю за дотриманням норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві, транспорті тощо.

Найчастіше контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично виконаних і зданих за актом здавання-приймання буді­вельно-монтажних робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних матеріалів).

Вибіркові спостереження — прийоми статистичного спостережен­ня якісних характеристик господарського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли в торгівлю).

Суцільні спостереження — прийоми статистичного спостережен­ня фактичного стану об'єктів (хронометраж норм виробітку, вико­ристання робочого часу за звітний період).

Технологічний контроль — контроль якості продукції, її відпо­відності технічним умовам (контрольний запуск сировини і матері­алів у виробництво, що застосовується для перевірки оптимальності технології виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріалів і повноти виходу готової продукції).

Хімічно-технологічний контроль контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик (способом лабораторного аналізу встановлю­ють і смакові якості продуктів харчування).

Експертизи — експертні оцінки, що застосовуються криміналіс­тичними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими екс­пертизами, коли у складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими аудитом зловживаннями порушено криміналь­ну справу.

Службове розслідування — сукупність прийомів перевірки до­тримання службовими особами і робітниками чи службовцями нор­мативно-правових актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).

Експеримент — науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані (екс­перимент проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).

Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо).

Економічний аналіз — це система прийомів для розкриття при­чинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти авто­номії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).

Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворен­ня реальних кількісних відношень (за їхньою допомогою розрахову­ються коефіцієнти трудової участі членів бригади, коефіцієнти ви­користання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).

Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування (оптимізація маршрутів переве­зення вантажів автомобільним транспортом тощо).

В аудиті також використовують документальні способи пере­вірки — дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну пе­ревірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінку законності й обґрун­тованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі технічні носії інфор­мації, реєстри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінан­сового обліку (книги, журнали, оборотні відомості, нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна відомість за син­тетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова, статистична й опе­ративна звітність тощо.

Дослідження документів — спосіб документальної перевірки до­стовірності й доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативно-правовим актам.

При суцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності (гро­шові документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі, власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні втрати і результати діяльності, фінансова звітність).

Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її час­тини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за пра­вилами наукової теорії вибірки.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту — сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).

Отже, метод аудиту — це сукупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулюван­ня за умов ринкової економіки.





Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 222 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...