В чому полягає негативний вплив транспорту на довкілля

Автомобільний транспорт - одне з основних штучних джерел забруднення довкілля

Основними штучними джерелами забруднення довкілля, що виникли в результаті діяльності людини, є об'єкти транспорту, про­мисловості, енергетики, сільського та комунального господарств. Переважаючим серед цих джерел є саме транспорт. До того ж вплив транспортного засобу необхідно відслідковувати впродовж усього життєвого циклу: створення (добування і переробка сировини, ви­робництво конструкційних, експлуатаційних, дорожньо-будівельних матеріалів, транспортування, зберігання); виробництво; використан­ня; відновлення роботоздатності та утилізація.

Вплив транспорту на екосистеми полягає у:

- споживанні природних ресурсів - атмосферного повітря, яке необхідне для перебігу робочих процесів в ДВЗ транспортних за­собів, нафтопродуктів і природного газу, які є паливом для ДВС, води для систем охолодження ДВЗ і мийки транспортних засобів, виробничих і побутових потреб підприємств транспорту, земельних ресурсів, відчужених під будівництво автомобільних доріг і заліз­ниць, аеродромів, трубопроводів, річкових і морських портів і інших об'єктів інфраструктури транспорту;

- забрудненні атмосфери, водних об'єктів і земель, зміні хімічно­го складу фунтів і мікрофлори, утворенні виробничих відходів, шламів, замазучування фунтів, котельних шлаків, золи і сміття. Забруднюючі речовини, окрім шкідливого впливу на живу природу, негативно впливають на створені людиною системи - особливо на будівельні матеріали, історичні архітектурні і скульптурні пам'ятни­ки та інші витвори мистецтва, викликають корозію металів, псуван­ня шкіряних і текстильних виробів.

- виділенні теплоти в довкілля під час роботи ДВЗ і установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах;

- створенні високих рівнів шуму і вібрації та електромагнітних випробувань;

- можливості активації несприятливих природних процесів, та­ких як водна ерозія, заболочення місцевості, утворення сельових потоків, зсувів і обвалів;

-травмуванні та загибелі людей, тварин, нанесення великих матеріальних збитків внаслідок аварій і катастроф;

- порушенні фунтово-рослинного покрову і зменшенні врожай­ності сільськогосподарських культур.

В таблиці 4.1 наведена класифікація видів негативного впливу на компоненти біосфери різних видів транспорту.

Одним з негативних факторів, пов'язаних з масовим викорис­танням автомобілів у сучасному світі, є зростаючий шкідливий вплив їх на навколишнє середовище та здоров'я людини. Це зумовлено, на­самперед, викидом значної кількості шкідливих речовин та шумом, що супроводжує роботу автомобіля.

Джерелами викидів шкідливих речовин є відпрацьовані гази автомобільних двигунів, випаровування з системи живлення, підтікан­ня пального і мастил у процесі роботи та обслуговування автомобілів, а також продукти зносу фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмівних колодок, шин. Потрапляючи в атмосферу, водойми, грунт шкідливі речовини, що викидаються автомобільним транспортом, негативно впливають на біосферу.

Найбільшу небезпеку становить забруднення атмосфери відпра­цьованими газами автомобільних двигунів [Ц.

До числа шкідливих компонентів відносяться і тверді викиди, що містять свинець і сажу, па поверхні якої адсорбуються циклічні вугле-водні.

Оксид вуглецю. Він утворюється переважно в бензинових дви­гунах при роботі на багатих паливоповітряиих сумішах. Причиною виникнення оксиду вуглецю в цьому випадку є нестача кисню для повного окислення вуглецю, який входить до складу палива. Незнач­на кількість оксиду вуглецю, що утворюється під час роботи на бідних сумішах, у тому числі і в дизелях, є продуктом проміжного окислення вуглецю, який через нестачу часу на процес згоряння не встигає доо-кислитись до діоксиду вуглецю. Оксид вуглецю - високотоксичнії сполука. Оксид вуглецю інертний і зберігається в повітрі 0,1-5 років. Підвищення його концентрації виникає в тунелях, гаражах, інтенсив­них транспортних потоках [Ц.

Оксид азоту. Токсичний вплив оксиду азоту при його викидах проявляється в двох шарах атмосфери - страто- і тропосфері. В стра­тосфері він пов'язаний з існуванням захисного шару Землі. Каталітич­не руйнування озонового шару ТЧОх спричиняє недопустиме зростання біологічно активної радіації і ставить під загрозу існування біосфери. Частина оксиду азоту потрапляє в стратосферу з тропосфери. Оксид азоту зберігається в оточуючій його атмосфері протягом 3-4 днів |5|.

Вуглеводні. У відпрацьованих газах міститься кілька десятків різних вуглеводнів, які різняться за токсичністю. Джерелом вуглевод­невих сполук є шари паливної суміші, прилеглі до стінок камери зго­ряння, де відбувається гасіння полум'я, частини камери згоряння, в яких через нерівномірний розподіл суміші виникає нестача кисню, а також циліндри, що працюють з пропусками запалювання та згоряння.

Вуглеводневі сполуки, які потрапляють в атмосферу, є також од­нією з складових, що утворює смоги у великих містах. Особливу небез­пеку становить наявність у складі вуглецю канцерогенних речовин, які викликають захворювання на рак (наприклад, бензапірен) }1|.

Сірчаний газ. Розповсюдження сірчаного газу в повітряному середовищі відрізняється великою нерівномірністю. Сірчаний газ не отруйний, але в сполученні з іншими забрудненнями і вологою под­разнює очі, ніс та горло, шкідливо впливає на легені, вбиває рослини,

викликає корозію металів і зменшує прозорість атмосфери. При се­редньодобовій концентрації в повітряному середовищі більше 0,05 мг/ м3 сірчаного газу, що справляє токсичний вплив на флору, фауну, людину. Менші концентрації сірчаного газу в результаті зіткнення з водою призводять до закислення води і грунту

Сполуки свинцю. Наявність сполук свинцю у відпрацьованих газах є наслідком додавання тетраетилсвиицю в бензини для підви­щення октанового числа.

Свинець не повністю потрапляє в атмосферу після згоряння па­лива - від 70 до 75% загальної його кількості, що міститься у бензи­нах. Певна кількість сполук свинцю потрапляє в повітря при безпосе­редньому випаровуванні бензинів з паливного бака та карбюратора.

Сполуки свинцю у повітрі знаходяться протягом 1-4 тижнів. В атмосфері свинець швидко з'єднується з слідами йоду, утворюючи стабільну сполуку РЬІ„ яка перешкоджає проходженню сонячної ра­діації |1].

Вуглекислий газ. Вміст в повітрі вуглекислого газу не нормова­ний. Зростання концентрації вуглекислого газу небезпечне в тому відношенні, що при поглинанні довгохвильового теплового проміння створює "парниковий ефект", що обумовлює перегрів поверхні землі.

Тривалість знаходження вуглекислого газу в повітрі - 4 роки. Вміст в повітрі вуглекислого газу знижує вміст в ньому кисню і тим самим зменшує значення порогових, небезпечних для людини кон­центрацій токсичних речовин [5).

Альдегіди. Найхарактернішими для відпрацьованих газів дви­гунів внутрішнього згоряння є акромін, формальдегід та ацетальдегід. Альдегідам властива висока токсичність, неприємний запах та под­разнююча дія.

Сажа. При неповному згорянні палива з відпрацьованими газа­ми викидається сажа. Вона утворюється в камерах згоряння двигунів внаслідок піролізу палива при високих температурах і тиску в середо­вищі з нестачею кисню. Особливо багато сажі утворюється в дизелях. Головна небезпека, яку несе сажа, в тому, що вона може бути носієм канцерогенних речовин, які адсорбуються на поверхні її частинок [1].

Вплив небезпечних речовин на навколишнє середовище може викликати незворотні зміни і навіть загибель флори і фауни. Особли­во істотні відхилення від екологічної рівноваги викликають інциден­ти з небезпечними вантажами. Наприклад, загибель чи захворюван­ня тварин при потраплянні хімічних речовин в стічні води, знищення лісових масивів в результаті пожежі, іцо виникає при перевезенні лег­козаймистих речовин і т.д.