![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Всі хімічні сполуки умовно можна поділити на дві великі групи:
I - сполуки першого порядку, які утворюються при взаємодії атомів або ж досить простих молекул і будову яких можна пояснити, користуючись звичайними значеннями валентностей. Наприклад: O2, H2O, HCl, CaO, B2O3, CuCl2, CH4, C17H35COOH, Ni(ОН)2 і таке інше.
II - сполуки другого або вищого порядку, які утворюються при сполученні складних, здавалось би, валентно насичених молекул. Ці сполуки звуться молекулярними, координаційними або ж комплексними.
Наприклад: K2[PtCl6], [Cu(NH3)4]SO4, K4[Fe(CN)6], K2[HgJ4] і таке інше.
Координаційними (комплексними) називають хімічні сполуки, кристалічні решітки яких складаються з комплексних груп, утворених внаслідок взаємодії іонів або молекул, здатних існувати самостійно.
Перші координаційні сполуки були одержані і почали вивчатися на початку ХІХ сторіччя, але дійсно наукові уявлення про координаційні сполуки були викладені в роботах швейцарського вченого А. Вернера, який систематизував накопичений матеріал і сформулював у 1893 році теорію будови координаційних (комплексних) сполук. І сьогодні ця теорія залишається найважливішим узагальненням хімічної науки.
Згідно з координаційною теорією в молекулі будь-якої комплексної сполуки один із іонів, звичайно позитивно заряджений, займає центральне місце і називається комплексоутворювачем або центральним йоном. Безпосередньо навколо нього певним чином розташована певна кількість протилежно заряджених
іонів або молекул, які звуться лігандами (або ж адендами) і які утворюють внутрішню координаційну сферу сполуки. При написанні формул комплексних сполук внутрішню сферу (комплекс) прийнято виділяти квадратними дужками. Іони, розташовані за внутрішньою координаційною сферою, утворюють зовнішню сферу сполуки. Якщо у внутрішній сфері заряди йонів в цілому скомпенсовані, то зовнішня сфера у комплексної сполуки відсутня. Для характеристики просторового розташування атомів, іонів, або молекул у кристалічних решітках та в комплексних сполуках використовується поняття “координаційне число” (КЧ).
Координаційне число дорівнює числу хімічних зв’язків, за допомогою яких ліганди безпосередньо зв’язані з центральним йоном-комплексоутворювачем.
Наприклад: К4+[Fe(CN)6]4–
іони зов- іони внутрішньої координаційне
нішньої сфери число
сфери
йон Fe2+ - центральний йон, або ж комлексоутворювач
йони CN– - ліганди (аденди)
6 - координаційне число.
Ліганди можуть утворювати тільки один зв’язок з центральним атомом або іоном (монодентатні ліганди, наприклад: Cl–, CN–, ОН– , NH3 ,) або декілька зв’язків (полідентатні ліганди).
Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 906 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!