Який з наведених нижче переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

230.Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

231.П'ята порція морозива приносить вам менше задоволення, ніж перша. Це приклад:

а) дії закону пропозиції;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.

232.Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) загальна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується.

233.Теорія індиферентності на відміну від теорії корисності:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає кількісного вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб'єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

234.Припущення щодо транзитивності (перехідності) благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б)віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

235.Криві байдужості - це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

236.Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) усі відповіді правильні.

237.Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

238.Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні;

б) від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

239.Граничний коефіцієнт заміщення одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня загальної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує нахил кривої байдужості в певній її точці;

г) усі відповіді правильні.

240.Граничний коефіцієнт заміщення товару Y товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня загальної корисності;

в) додаткову кількість товару X, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання загальної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y.

241.Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, правий і лівий черевик, то:

а) граничний коефіцієнт заміщення є спадним;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

242.Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) граничний коефіцієнт заміщення є сталим;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд горизонтальних прямих ліній;

г) усі відповіді неправильні.

243.Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з цих продуктів, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) загальна корисність його споживчого кошика визначатиметься корисністю другого продукту;

в) благо, до якого споживач байдужий, не впливає на зміну його корисності;

г) усі відповіді правильні.

244.Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) граничний коефіцієнт заміщення є позитивним;

в) криві байдужості є прямим лініями;

г) правильні відповіді а) і б).

245.Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки дохід споживача;

б) тільки ціни товарів, які він купує;

в) дохід споживача і ціни товарів;

г) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

246.Бюджетна пряма - це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача.

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величинигрошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

247.Бюджетна пряма:

а) показує межу між можливим і неможливим для споживача;

б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;

в) визначає множину комбінацій двох благ, сума видатків на які не перевищує дохід споживача;

г) усі відповіді правильні.

248.Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає увесь свій дохід;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь дохід лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає свій дохід;

г) їхнє положення не залежить від цін товарів.

249.Бюджетна пряма:

а) має від'ємний нахил;

б) зміщується паралельно до попередньої зі зміною доходу споживача;

в) змінює нахил зі зміною ціни одного з товарів;

г) усі відповіді правильні.

250.Нахил бюджетної прямої визначається:

а) кількістю споживаних благ;

б) співвідношенням граничних корисностей благ;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

251.Пропорція можливого заміщення одного товару іншим на бюджетній прямій визначається:

а) нахилом бюджетної прямої;

б) відносними цінами цих товарів;

в) співвідношенням абсолютних цін цих товарів;

г) усі відповіді правильні.

252.Положення бюджетної прямої не зміниться, якщо:

а) ціни двох товарів знизяться, а дохід у тій же пропорції зросте;

б) ціна товару X знизиться у стільки разів, у скільки ціна товару Y зросте за незмінного доходу;

в) ціни і дохід зміняться в одному напрямку і в однаковій пропорції;

г) ціна товару X зросте на стільки ж, на скільки знизиться ціна товару Y за незмінного доходу.

253.Правило максимізації корисності полягає у тому, що:

а) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

б) корисність максимізується вибором такого споживчого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що загальна корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

г) правильні відповіді а) і б).

254.Споживчий вибір є оптимальним, якщо:

а) в межах бюджетного обмеження споживач обирає такий набір товарів, для якого відношення граничних корисностей благ дорівнює відно­шенню їхніх цін;

б) споживач задовольняє всі свої потреби;

в) споживач максимізує граничну корисність в межах свого бюджету;

г) споживач купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами.

255.Другий закон Госсена:

а) описує рівновагу споживача;

б) твердить, що для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає одна­ковою;

в) визначає, що споживач цілеспрямовано змінює структуру споживання, послідовно рухаючись до оптимального стану, за якого змінювати структуру споживання невигідно;

г) усі відповіді правильні.

256.Якщо для обраного споживачем споживчого кошика MUx/MU_Y=9, а Р_х/Ру=7, то:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару X і менше товару Y;

в) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару Y і менше товару X;

г) споживач не має стимулу для зміни структури свого споживчого кошика.

257.Ціна груш і яблук однакова і становить 2 грн за кілограм. Споживач, який прагне максимізувати корисність від їх споживання і купує тільки ці два товари, повинен:

а) купувати однакову кількість груш і яблук доти, доки ціна на них однакова;

б) купити таку кількість груш і яблук, для якої MRS дорівнювала б 1;

в) купити таку кількість груш і яблук, видатки на які дорівнювали б доходу споживача;

г) вірні відповіді б) і в).

258.Рівновага споживача на карті байдужості — це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б) будь-яка точка на бюджетній прямій;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною прямою;

г) точка дотику бюджетної прямої до кривої байдужості.

259.Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо:

а) він максимізує граничну корисність;

б) обирає комбінацію товарів, якій графічно відповідає точка дотику бюджетної прямої і кривої байдужості;

в) бюджет витрачений повністю і зважені за цінами граничні корисності двох товарів рівні;

г) правильні відповіді б) і в).

260.Щоб досягти стану рівновагу, споживач повинен:

а) бути впевненим, що ціни купованих ним товарів пропорційні загальній корисності;

б) не купувати неякісних товарів;

в) розподілити дохід таким чином, щоб остання гривня, витрачена на придбання будь-якого товару, забезпечувала йому однакову граничну корисність;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей.

261.Правило рівноваги споживача полягає в тому, що:

а) корисність споживача максимізується, якщо він купує в межах бюджетного обмеження такий набір товарів, для якого граничні корисності з розрахунку на грошову одиницю рівні для всіх благ;

б) корисність споживача максимізується, якщо він купує такий набір товарів, для якого граничні корисності всіх товарів рівні;

в) корисність споживача максимізується, якщо він купує такий набір товарів, ціни яких однакові;

г) корисність споживача максимізується, якщо він купує такий набір товарів, для якого ціни товарів з розрахунку на грошову одиницю рівні для всіх благ.