Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище

Напочатку ХХІ ст. збереження середовища проживання людини стало однією з найважливіших проблем людства. Різке загострення екологічних проблем нині властиве більшості країн світу. Його обумовили нинішній рівень науково-технічного прогресу та стрімке збільшення населення на земній кулі, особливо у другій половині ХХ ст. Так, за 19 останніх століть кількість населення зросла лише до 1,7 млрд. осіб, тоді як за 1900 — 2000 роки це число збільшилося до 6 млрд., тобто в середньому за рік воно зростало на 56 — 57 млн. осіб. А в 2009р. перевищило 6,5 млрд. осіб. Науковий прогноз передбачає зростання чисельності населення до 9,0 — 13 млрд. у 2050 році.

З цієї причини для багатьох країн світу характерним був бурхливий розвиток промислового й сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери послуг. Це, своєю чергою, супроводжувалося, по-перше, виникненням великих міст, міських агломерацій і технополісів як середовища проживання людини з якостями, невластивими природному середовищу, а по-друге — вимагало залучення у виробництво додаткової кількості ресурсів. Наслідком цього стало скорочення окремих життєво важливих ресурсів — лісових, земельних і водних, а також надмірне забруднення довкілля в багатьох регіонах землі. До кінця ХХ ст. всі компоненти біосфери зазнали тією чи іншою мірою впливу людини. Сталися помітні зміни в рельєфі, спричинені гірничорудною промисловістю, містобудівництвом, інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва. Геоморфологи нерідко вирізняють поряд із природними антропогенні форми рельєфу: кар’єри, відвали, затоки, канали тощо. У ХХ ст. значно посилився вплив людини на клімат. Він обумовлений зростанням міст, інтенсифікацією промислового виробництва. Вчені почали виокремлювати й досліджувати специфічний міський клімат. Після війни у багатьох країнах велося велике гідробудівництво, виникли штучні водосховища, які тепер значною мірою впливають на довкілля. Внаслідок людської діяльності скорочуються природні запаси родючих земель, прісної води, лісових масивів, рослинного і тваринного світу.

Завдяки цьому масштаби впливу суспільства на природу поширювалися так швидко, що людство поступово перетворюється у потужну геологічну силу, яка здійснює вплив на багато природних процесів. На всі кругообіги, що здійснюються у природі, людина прямо чи опосередковано має вплив. Під впливом антропогенних факторів проходять зміни у природі. У результаті виробничої діяльності змінюються шляхи міграції речовин, швидкість проходження багатьох процесів у біосфері.

Все більше споживаючи природні ресурси з допомогою зростаючих технічних засобів людство у прогресуючій формі покращувало умови розвитку своєї цивілізації і свого росту як біологічного виду. Одначе, завойовуючи природу людство в значній мірі підірвало природні умови власної життєдіяльності. Достатньо навести деякі цифри і факти, і вони наочно покажуть протиріччя розвитку людського суспільства і його протиріччя з природою. Відомо, що за останні 100 років людство в більше ніж тисячу разів збільшило енергетичні ресурси; за останні 35 років відбулося збільшення в 2 рази виробництво індустріальної і сільськогосподарської продукції. Загальний об'єм товарів і послуг у розвинутих країнах кожні 15 років зростає у 2 рази. Звідси відповідно збільшується і кількість відходів господарської діяльності, які забруднюють атмосферу, водойми, грунт.

Взявши у природи 100 одиниць речовини, людство використовує 3 - 4, а 96 одиниць потрапляє у відходи. В розрахунку на кожного жителя індустріально розвинутих країн, щорічно добувається біля 30 тон природних ресурсів, з них лише 1 — 1,5 % стає продуктом, що споживається, а решта потрапляє у відходи.

Вся планета нині страждає від антропогенного тиску, він виявляється у перезабрудненні середовища, виснаженні природних ресурсів і деградації екосистем, у голоді і деградації ґрунтів, нерозумному природокористуванні, хижацькому винищенні лісів.