Визначення дисципліни, мета, завдання науки

Безпека життєдіяльності — це одна з молодих наук, які по­чали розвиватися в Україні за роки незалежності. Кожна наука має власний методологічний апарат, структуру досліджень, мову. Виходячи з цього, безпека життєдіяльності це така ха­рактеристика життя і діяльності людини, що відображає зба­лансованість чинників, які загрожують життю людини, та чин­ників, які запобігають наслідкам дії таких загроз. Основними чинниками які характеризують загрози є чинники небезпеки та безпеки. Серед характеристик сфери життя людини БЖД є од­нією з найважливіших. Як більш загальну характеристику цієї сфери життя людини використовують термін «Якість життя».

Вся сукупність видів людської активності узагальнюється поняттям діяльність. Саме діяльність і відрізняє людину від інших живих істот, вона є формою активності, яка притаманна лише людині, тобто необхідною умовою існування людського суспільства. Діяльністю займаються всі: діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності стосується всіх людей. Форми діяльності можуть бути самими різноманітними. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, на­уковій, освітній та інших сферах життя.

Життєдіяльність можна означити як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і мож­ливостей.

“Безпека життєдіяльності” - це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної роботи та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Мета вивчення дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні, в майбутній практичній діяльності спеціаліста, вміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

З а в д а н н я д и с ц и п л і н и “Безпека життєдіяльності” - навчити студентів:

1. ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

2. визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

3. планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”;

4. прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

5. використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

6. розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

7. запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

8. використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

В центрі уваги БЖД – система “людина – життєве середовище”. Під життєвим середовищем розуміють частину зовнішнього середовища, що оточує людину, підтримує її існування, створює умови для діяльності і суспільних відносин і безпосередньо впливає на її життя та здоров'я. Розгляд системи “людина – життєве середовище” можливий на загальному (комплексному) рівні, так і стосовно підсистем меншого масштабу, що враховують певні особливості та відповідну направленість відносин між двома складовими системами.

Людина є одним з елементів – суб'єктом – зазначеної системи, в якій під терміном “людина” розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом.

Життєве середовище - другий елемент системи “людина – життєве середовище”, її об'єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.