Тема 15. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків

1. Загальні положення досудового розслідування римінальних проступків.

2. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків.

3. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків.

4. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощенному провадженні.

Кримінальні проступки – це закріплені в законі України про кримінальні проступки діяння, за які не встановлене позбавлення волі і які не тягнуть за собою утворення для засудженого стану судимості.

Необхідність запровадження кримінальних проступків в Україні обумовлена низкою чинників: а) потребою гуманізації кримінального права шляхом перетворення окремих нетяжких злочинів на кримінальні проступки; б) гарантуванням судового захисту прав особи у справах про кримінальне обвинувачення в) реалізацією вимог Конституції України про можливість конфіскації майна лише на підставі рішення суду; г) реалізацією положень Концепції удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів щодо існування в майбутньому лише цивільних, адміністративних і кримінальних судів. ґ) позбавленням адміністративних судів невластивих для них повноважень.

Досудове провадження стосовно злочинів провадиться у форм досудового слідства, а кримінальних проступків – дізнання.

Дізнання, як форма досудового розслідування кримінальних проступків, здійснюється слідчими органів внутрішніх справ (ч. 1 ст. 216 цього Кодексу), слідчими бюро розслідувань (ч. 4 цієї ж статті). Під час виконання доручень слідчого, прокурора повноваження слідчого органу досудового розслідування кримінальних проступків можуть здійснювати співробітники інших підрозділів органів внутрішніх справ (ч. 3 ст. 38), а саме – співробітники оперативного підрозділу (ч. 2 ст. 41).

Відповідно до ст. 299 КПК під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків. Для досудового розслідування кримінальних проступків відповідно до ст. 300 КПК України дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх поняття, види, підстави та вимоги до виконання наведено у главі 20 цього Кодексу. Вичерпну систему слідчих (розшукових) дій утворюють: допит (ст.ст. 224–226, 232); пред’явлення для впізнання (ст.ст. 228–230, 232); обшук (ст.ст. 233, 234–236); огляд (ст.ст. 237–239); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст.ст. 242–245).

Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків. Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів: 1) проект рішення про закриття кримінального провадження; 2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.

Прокурор зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.

Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.