Історія держави і права Стародавнього світу та середніх віків

Тема 1. Загальна характеристика науки. Держава і право Стародавнього Сходу (4 год.)

Лекція 1. Загальна характеристика науки. Держава і право Стародавнього Сходу. (2 год.)

Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами. Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн.

Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу. Загальне і особливе в процесі становлення державності в Єгипті, Месопотамії, Індії та ін. країнах Стародавнього Сходу. Дискусія про азіатський спосіб виробництва.

Державний лад. Поняття східної деспотії, її основні риси і особливості: обожнювання правителя, двірцева система управління, роль жерців, збереження общинного самоврядування. Військова організація та військове мистецтво. Судовий устрій.

Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу. Джерела права. Характеристика найважливіших пам’яток древньосхідного права: Закони Хаммурапі, Закони Ману. Зв’язок права з релігією. Право власності. Договірне право. Шлюбно-сімейне законодавство. Злочини та покарання. Судовий процес.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: 1. Дайте порівняльну характеристику соціально-класової структури стародавньосхідних держав; 2. Здійсніть загальну характеристику Законів Хаммурапі; 3. Назвіть та охарактеризуйте джерела стародавньоіндійського права.

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:

1. До соціальної групи невільників Стародавнього Вавилону належали:

а) тама кари; г) мушкенуми;

б) авілуми; д) редуми.

в) вардуми;

2. Доповніть твердження: «Найвищим державним сановником у Стародавньому Вавилоні був…»

а) лугаль; г) тамкар;

б) нубанда; д) енсі.

в) джаті;

3. Судочинство у Стародавній Індії здійснювали:

а) царські та общинні суди;

б) сільські та міські суди;

в) колегії суддів;

г) магістерські та ратушні суди.

4. За формою правління Стародавній Єгипет був:

а) рабовласницькою теократичною монархією;

б) рабовласницькою олігархічною республікою;

в) брахманською монархією;

г) охлократичною деспотією.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке «Загальна історія держави і права» як наука і навчальна дисципліна?

2. Що є предметом та обєктом науки?

3. Яка існує періодизація науки «Загальна історія держави і права»?

4. Покажіть соціальну диференціацію в країнах Стародавнього Сходу.

5. Поясніть причини виникнення і тривалого існування східної теократії в країнах Стародавнього Сходу.

6. Охарактеризуйте державний механізм Стародавньої Індії та його основні ланки.

7. Яким був центральний державний апарат в Стародавньому Вавилоні?

8. Опишіть військову організацію давньосхідних держав.

9. Дайте характеристику Законам царя Хаммурапі – найважливішій памятці права Стародавнього Вавилону.

10. Яким було право власності за Законами царя Хаммурапі?

11. Здійсніть порівняльнгий аналіз договору позики за Законами царя Хаммурапі і Законами Ману.

12. Які види договорів були відомі давньосхідному праву?

13. Назвіть злочини і покарання за Законами царя Хаммурапі і Законами Ману; проведіть їх порівняльний аналіз.

Рекомендована література

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжний країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.- 4-те видання, виправлене.- Львів: «Магнолія 2006», 2007.- 480с.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Всеобщая история государства и права /под ред. К.И. Батыра. – М.:

Былина, 1998.

Графский В.Г. Всеобщая история права и государства. – М., 2000.

Государство и социальная структура на древнем Востоке. Сб. статей. –

М., 1989.

Древний и средневековый Восток: Сб. статей. – М., 1989.

Дрожжин В.А. Суд в Древнем Египте // История государства и права. –

2000. - № 3.

Захаров А. История древней Индии //История. – 2000. - № 26. – С. 1-5.

Тема 2. Держава і право Стародавньої Греції. Спарта. Афінська держава і право (6 год.)

Лекція 2. Держава і право Стародавньої Греції. Спарта. Афінська держава і право (2 год.)

Гомерівський період (XII-VIII ст. до н.е.). Причини виникнення полісної форми держави і права Стародавньої Греції. Роль народних зборів. Василевс. Евпатриди. Рабовласницька демократія як перша історична форма демократичної держави.

Суспільний устрій: громадяни, особисто вільні негромадяни (метеки, періеки), раби. Джерела рабства. Причини скасування боргового рабства громадян.

Історичний шлях становлення афінської т.зв. “прямої демократії”. Реформи Солона. Тімократія як сходинка на шляху до демократії. Тиранія Пісістрата, її значення для зміцнення основ державного устрою. Реформи Клісфена, Ефіальта і Перікла. Остракізм. Роль народних зборів (агори), геліеї, буле, колегії стратегів та колегії архонтів. Переваги і недоліки “прямої демократії” в Афінах.

Аристократична республіка в Спарті. Роль народних зборів (апели), архагетів, герусії, колегії ефорів.

Право. Джерела права: закони Драконта в Афінах, законодавство Лікурга у Спарті. Звичаєве право і закон. Власність за афінським правом. Шлюб та сім’я. Судовий процес в Афінах, його особливості. Злочини і покарання.

Семінар 1. Держава і право країн Античного Світу – 2 год.

План

1. Особливості зародження та періодизації держави і права Стародавньої Греції. Полісна модель.

2. Утворення і розвиток Афінської держави. Реформи Тезея, Солона та Клісфена.

3. Суспільний і державний лад Афін.

4. Джерела афінського права, його характеристика.

5. Суспільний і державний лад Спарти за законами Лікурга та їх особливості.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: 1.У чому виявилася демократичність устрою Афінської держави? 2. Органи влади та управління рабовласницької Спарти; 3. Дайте класифікацію злочинів за афінським правом.

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:

1. Щодо кого у Афінської держави застосовувався остракізм:

а) кримінальних злочинців;

б) зрадників держави;

в) неплатоспроможних боржників;

г) громадян, які становили небезпеку для демократичного устрою держави?

2. Накладення амімії означало:

а) вигнання за межі держави;

б) смертну кару;

в) надання волі рабу;

г) позбавлення громадянства;

д) перетворення вільної особи на раба.

3. Клер Стародавньої Спарти це:

а) військова одиниця;

б) орган державної влади;

в) адміністративно-територіальна одиниця;

г) земельна ділянка;

д) грошова одиниця.

4. Ареопаг в Афінах був органом:

а) судової влади;

б) законодавчої влади;

в) виконавчої влади;

г) військової влади.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте процес виникнення держави в Афінах.

2. Яке значення мали реформи Солона для подальшого розвитку Афін?

3. Що таке «остракізм – суд черепків»?

4. Зробіть порівняльний аналіз реформ Солона в Афінах і Сервія Туллія в Римі – що було в них спільного і які були відмінності?

5. Хто такі патриції і плебеї Стародавнього Риму? Чим завершилась боротьба між ними?

6. Розкрийте основні риси аристократичної республіки Спарти.

Рекомендована література

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжний країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.- 4-те видання, виправлене.- Львів: «Магнолія 2006», 2007.- 480с.

Родс П. Дж. Кому принадлежала власть в демократических Афинах?

//Вестник древней истории. – 1998. - №3. – С. 16-26..

Садиков В.Н. Хрестоматия по всеобщей государства и права. – М., 2002.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Вентурі,

1995.

Шкорбова М. Свобода и необходимость совестимы? /Проблемы

общественного устройства в Афинах //Граждановедение. – 1999. - №35. –

С. 3-15.

Тема 3. Історія держави і права Стародавнього Риму (2 год.)

Патриції і плебеї. Реформа Сервія Туллія. Боротьба плебеїв за урівняння в правах з патриціями. Запровадження посади народного трибуна. Закони Петелія та Овінія. Патрони та їх клієнтелла.

Суспільний лад. Права і обов’язки громадян. Негромадяни (латини, перегріни, дедітіції). Раби. Набуття та втрата статусів громадянства і свободи.

Державний лад Стародавнього Риму. Роль народних зборів – куріатних, трибутних, центуріатних коміцій. Принципи комплектування Сенату, його роль і місце в системі державного управління. Колегії консулів, преторів, цензорів, народних трибунів. Квестори та едили. Підстави для заміщення посад в державному апараті.

Періодизація історії держави в Римі (царський період, республіка, принципат, домінат). Причини заміни республіки монархією. Принципат, його характерні особливості. Занепад принципату (причини). Епоха “солдатських імператорів”. Домінат. Реформи Діоклетіана. Реформаторська діяльність Константина. Причини занепаду та загибелі Західної Римської імперії.

Періодизація римського права. Право квіритське, преторське і “право народів”. Джерела права. Закони ХІІ Таблиць. Едикти магістратів. Конституції імператорів. Кодифікація римського права. Corpus juris civilis.

Публічне право і право приватне. Право приватної власності. Види договорів. Шлюбно-сімейне законодавство. Судовий процес. Правопорушення і покарання в римському праві.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Користуючись рекомендованою літературою і нормативними матеріалами, опрацювати та законспектувати такі питання:

1. Виникнення держави у Римі. Реформи Сервія Тулія.

2. Державний устрій Риму в період республіки:

а) народні збори, їх види і роль;

б) сенат;

в) магістратура;

г) збройні сили;

д) судова система.

3. Джерела римського права:

а) звичаєве право і Закони XII таблиць;

б) преторське право, “право народів”;

в) діяльність римських юристів. Кодифікації права.

4. Перехід від республіки до монархії. Суспільний та державний лад Римської держави в період:

а) принципату;

б) домінату.

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:

1. Обмеженість статусу плебеїв у Стародавньому Римі полягала у:

а) забороні обіймати військові посади;

б) забороні займатися політичною діяльністю;

в) забороні займатися торгівлею;

г) все разом узяте.

2. Встановлення республіканського ладу в Римі пов’язане з:

а) реформами Сервія Тулія;

б) поваленням влади рексів;

в) запровадженням центуріальних коміцій;

г) всі відповіді правильні.

3. Перший запис норм звичаєвого права відображений у:

а) Законах ХХІІ Таблиць;

б) постановах сенату;

в) кодифікації Юстиніана;

г) всі відповіді вірні.