![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
![]() |
Рис. 5 – Розрахункова схема головної балки
3.3.1. Навантаження на балку.
Якщо в прольоті балки більше трьох сил, то можна приймати навантаження рівномірно розподіленим
кН/м
кН/м.
Зусилля від навантаження після реконструкції:
кН×м,
кН×м,
кН.
3.3.2. Момент, який повинно сприймати підсилення:
кН×м.
Потрібний момент опору підсилення:
см3.
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Рис. 6
3.3.3. Попередньо приймаємо загальну висоту головної балки після підсилення – Н + 4 см.
Тоді потрібний момент інерції підсилення
см4.
Попередньо приймаємо товщину листа підсилення – мм = = 2,0 см, а ширину листа –
36 – 2 × 1 = 34 см.
Тоді потрібна площа листа підсилення:
см2.
Уточнюємо потрібну товщину листа:
см.
Приймаємо за сортаментом смугової сталі (табл. 4 Додатку 2) товщину листа 20 мм і перерахуємо геометричні характеристики балки:
см4,
см4;
см3.
3.3.5. Перевірку міцності підсиленої балки виконуємо за критерієм розвинутих пластичних деформацій як для елементу IV класу (норма пластичних деформацій ) з коефіцієнтом
(п. 4.8, 4.22 і 4.24 [4]).
несуча здатність за моментом підсиленого перерізу за формулою (45) [4]:
;
де Ас і Ар – площі стиснутої і розтягнутої зон перерізу підсилюваного елемента;
Аrс і Аrр – площі стиснутого і розтягнутого підсилення;
Ус і Ур – відстані від центру тяжіння стиснутих і розтягнутих площ підсилюваного елемента до центральної осі елемента (див. рис. 6);
Уrс і Уrр – відстані від центру тяжіння на стиснутих і розтягнутих площ підсилення до центральної осі елемента;
співвідношення розрахункових опорів сталі підсилення і балки.
Для симетричного підсилення при
см2.
см2.
см.
;
кН×см = 4189,4 кН×м.
кН×см
кН×м,
де коефіцієнт впливу поперечних сил при
(для середини прольоту поперечна сила близька до нуля).
Виконуємо перевірку жорсткості підсиленого перерізу
.
Міцність і жорсткість підсиленої балки достатні.
3.3.6. Визначаємо відстань від лівої опори балки до підсилення:
.
х 1 = 2,76 м; х 2 = 13,24 м; х 1 + х 2 = L.
Приймаємо прив’язку підсилення від опори:
м,
де 0,3 м – конструктивний розмір, що забезпечує повне включення підсилення в роботу.
Довжина елемента підсилення:
м.
3.3.7. Потрібна товщина стінки балки при збільшенні навантаження:
см = 9,8 мм,
де кН/см2.
Потрібна товщина підсилення стінки листом:
мм.
Мінімальна конструктивна товщина листа – 4 мм за умови недопущення його жолоблення. Ширину листів підсилення приймемо за умови не менше ніж см. Візьмемо за сортаментом листи 4 х 560 мм.
3.3.8. Стінка існуючої балки спроможна сприймати граничну поперечну силу:
кН.
Визначимо потрібну довжину підсилення
Рис. 7
За подібності трикутників на епюрі „ Q ”:
;
м.
Прив’язка елемента підсилення стінки до опори:
1,43 + 0,3 = 1,73 м.
Конструктивно приймаємо довжину підсилення на 1 панель проміж ребрами жорсткості – 2 м.
3.3.9. Виконаємо розрахунки зварних швів прикріплення накладних листів до полок двотавра.
Статичний момент листа підсилення:
см3.
Зсуваюча сила на 1 см довжини шва:
кН.
Потрібний катет швів:
а) по металу шва
см;
б) по металу межі сплавлення
см.
Приймаємо мінімальний конструктивний катет шва – 4 мм.
Дата публикования: 2014-11-29; Прочитано: 181 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!