Характер. Головною господарською формою цього часу була

громада — колектив із повною або частковою спільною влас-

ністю на засоби виробництва та узвичаєними формами само-

управління.

Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а

також торгівля привели до розкладу первісної господарської

системи. Відбувається поступовий перехід від родової до сусід-

ської, територіальної громади. Створюються передумови для ви-

никнення державних утворень — центрів світової цивілізації.

2. Господарство та соціально-економічні

відносини у країнах Стародавнього Сходу

До країн Стародавнього Сходу відносяться Стародавній Єги-

пет, державні утворення Межиріччя (Шумер, Ур, Вавилонське

царство), Стародавня Індія, Китай та інші.

Господарство перших цивілізацій в історії людства мало

багато спільних рис, разом з тим відзначалося певними особ-

ливостями, що відрізняли їх від країн античного світу

давня Греція та Рим), які виникли і розвивалися на госпо-

дарській та духовній основі Сходу, але значно пізніше.

Країни Стародавнього Сходу були розташовані у вигідних

географічних та кліматичних умовах. Саме ці обставини спри-

яли інтенсивному розвитку землеробства на високоурожайних

поливних землях долини річки Ніл у Єгипті. Єгиптяни винай-

шли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечни-

ки стріл, посуд. Проте найбільшим їхнім господарським до-