Модель просторової організації сільського господарства Тюнена

Одна з перших моделей, яка теоретично обґрунтовувала наявність об'єктивних закономірностей товарного виробництва, подана у праці И.Г. фон Тюнена (1783—1850) "Ізольована держава в її відношенні щодо сільського господарства й національної економіки" (1826). У ній розглядається абстрактна, економічно ізольована від інших країн держава з єдиним ринком збуту сільськогосподарської продукції і єдиним виробником промислової продукції у місті-центрі. Ціна будь-якого продукту в будь-якому місці простору відрізняється від його ціни у місті-центрі на величину транспортних витрат, які приймаються прямо пропорційними вазі вантажу І відстані його перевезення. Оптимальна схема розміщення сільського господарства — це система концентричних кілець (кільця Тюнена) зі своєю спеціалізацією. Чим більша інтенсивність (продуктивність) виробництва аграрної продукції, тим ближче до міста-центру воно розміщене. Отже, біля центру розміщуються кільця з виробництвом овочів, фруктів, а далі — лісове, молочне, зернове господарства. На окраїнах — екстенсивне скотарство і землі, які не обробляються, оскільки чим ближче до центру, тим інтенсивніше господарство.

Головне в концепції Тюнена — диференціальна рента положення (економіко-географічне положення в економічній географії). Основний чинник розміщення — транспортні витрати.

Й.Г. Тюнен вперше вводить поняття економічного простору і уявлення про важливість географічного положення[1Ь, 185—187; 4; 28, 35—47; 53].