Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю

Аудитору необхідно оцінювати систему внутрішнього контролю для того, щоб надалі він мав змогу правильно спланувати аудит. Розуміння системи внутрішнього контролю дає змогу аудитору встановити види суттєвої недостовірної інформації, що могла існувати у фінансовій звіт­ності; проаналізувати фактори, які впливають на ризик можливості при­пущення суттєвих перекручень; підготувати відповідні незалежні проце­дури перевірки.

Система внутрішнього контролю складається із середовища контролю і процедур контролю.

Середовище контролю належить до галузі діяльності керівництва й управлінського персоналу, саме вони запроваджують функціонування внутрішнього контролю на підприємстві. Фактори, які зумовлюють вплив на середовище контролю, формують управлінську філософію, організаційну структуру підприємства, методи надання прав і визначення обставин, систему управлінського контролю, в тому числі функції внутрішнього аудиту, функції ради директорів, персональні рішення, процедури.

Процедури внутрішнього контролю становлять рішення, що доповнюють середовище контролю, які керівництво прийняло для забезпечення обґрунтованої гарантії того, що конкретні завдання підприємства будуть досягнуті. В основному це процедури, що стосуються відповідного санкціонування виконання угод, розподілу службових обов'язків, підготовки та виконання наказів, документів, зберігання активів і незалежних перевірок виконавчої дисципліни.

З метою перевірки ефективності системи внутрішнього контролю аудитор має отримати вичерпні роз'яснення від персоналу підприємства про середовище контролю, щоб оцінити ставлення керівництва до стану внутрішнього контролю і усвідомлення ним його значення для підприємства.

Аудитор мусить знати систему обліку клієнта, що дасть йому змогу (розуміти основні види операцій підприємства, закономірність виник­нення таких операцій; бухгалтерські проведення, первинні документи специфічні рахунки, на підставі яких складається фінансова звітність; порядок ведення обліку і підготовки фінансових звітів, у тому числі електронно-обчислювальну обробку облікових даних.

Після отримання пояснень про систему внутрішнього контролю, аудитор повинен зробити попереднє оцінювання ризику внутрішнього контролю за конкретними позиціями фінансової звітності.

При плануванні своєї методики перевірки аудитору необхідно ви­вчити попередню оцінку розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю (враховуючи власну оцінку внутрішнього (притаманного) ри­зику), щоб визначити відповідний ризик невиявлення помилок. Аудитор може зробити попереднє оцінювання ризику невідповідності внутріш­нього контролю тільки тоді, коли він має спроможність визначити про­цедури систем обліку і внутрішнього контролю, що відповідають вну­трішнім положенням підприємства і сприяють виявленню перекручень у фінансовій звітності, коли він планує виконати процедури узгодження, щоб підтвердити свою оцінку перевіреної фінансової звітності.

Лекція 3. Планування аудиту

План лекції:

3.1. Процес проведення аудиту та його стадії.

3.2. Попереднє (стратегічне) планування аудиту.

3.3. Розробка загального плану аудиторської перевірки.

3.4. Розробка програми аудиту.