Артросиндесмологія - наука про з’єднання кісток

З’єднання кісток об’єднують кістки скелета в єдине ціле. Ці з’єднання мають різноманітну будову і такі фізичні властивості, як міцність, пружність та рухомість. Ці властивості залежать від функції даного з’єднання.

Розрізняють такі види з’єднань між кістками

1. Неперервні (синартрози). Між кістками є про­шарок сполучної тканини, хряща або м’яза. Вони неру­хомі або малорухомі.

2. Перервні(діарт­рози, суглоби) Вони характеризуються наяв­ністю порожнини між кістка­ми. За функцією вони більш рухомі.

3. Напівсуглоби (симфізи). Це перехідна форма між неперервними і перерв­ними з’єднаннями. В цьому випадку в сполучній тканині (хрящі), що знаходиться між кістками, є щілина.

Неперервних з’єднань є чотири види:

1. Синдесмоз - якщо в проміжку між кістками після народження залишається сполучна тканина. Наприк­лад, міжкісткова мембранапередпліччі.

2. Синхондроз - якщо в проміжку між кістками сполучна тканина перехо­дить у хрящ. Наприклад, між І ребром і грудниною.

3. Синостоз - якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить у кісткову. Наприклад, тазова кістка.

4. Синсаркоз - з’єднання між кістками за допомогою посмугованих м’язів. Наприклад, з’єднання лопатки з хребтом та ребрами; черепа з під’язиковою кістк

Перервні з’єднання (суглоби) утворюються лише тоді, коли для цього є обовязкові компоненти:

• суглобові поверхні,покриті гіаліновим хрящем,

• суглобова капсула,

• синовіальна порожнина,яка містить синовіальну рідину,що змочує суглобові поверхні для зменшення тертя під час рухів, капсула герметично оточує суглобову порожнину.

Крім цих обов’язкових складових суглоба, в деяких зчленуваннях є додаткові елементи: синовіальні ворсинки, синовіальні складки, сумки; жирові складки, диски, меніски, внутрішньосуглобові зв’язки, сесамоподібні кістки.

Усі ці додаткові елементи виникають у суглобах, на які припадає велике функціональне навантаження.