Щодо перетворення даних в електронний вигляд для забезпечення ведення Державного земельного кадастру

Таблиця В.1 – Вихідні дані для розрахунку діаметра нафтопроводу

№ вар.	, млн. т. /рік	, м/с	№ вар.	, млн. т /рік	, м/с	№ вар.	, млн. т. /рік	, м/с
	2,5	1,0		15,0	1,60			2,10
	3,0	1,10		16,0	1,65			2,15
	3,5	1,15		17,0	1,70			2,20
	4,0	1,20		18,0	1,75			2,25
	5,0	1,25		19,0	1,80			2,30
	6,0	1,30		20,0	1,85			2,40
	10,0	1,40		21,0	1,90			2,50
	12,0	1,50		22,0	1,95			2,60
	14,0	1,55		23,0	2,00			2,70

Примітка

Стандартні внутрішні діаметри магістральних нафтопроводів , мм:

Пояснення параметрів:

- річна продуктивність нафтопроводу;

- швидкість руху нафти.

Таблиця В.2 – Вихідні дані для розрахунків пропускної здатності газопроводу

№ вар.	, мм		МПа.	МПа.		, км.
		0,05	5,40	4,20	273,0
		0,15	5,57	4,29	274,5
		0,25	5,75	4,43	276,0
		0,35	5,93	4,57	277,5
		0,45	6,11	4,71	279,0
		0,55	6,29	4,84	280,5
		0,65	6,47	4,98	281,5
		0,75	6,75	5,20	283,0
		0,85	6,93	5,34	284,5
		0,95	7,11	5,48	286,0
		1,05	7,29	5,62	287,5
		1,15	7,47	5,77	289,0
		1,25	7,65	5,90	290,5
		1,35	7,83	6,03	292,0
		1,45	8,01	6,17	293,5
		1,55	8,19	6,30	295,0
		1,65	8,37	6,45	296,5
		1,75	8,55	6,59	298,0
		1,85	8,73	6,73	299,5
		1,95	8,91	6,87	301,0
		2,05	9,09	7,01	302,5
		2,15	9,42	7,26	304,0
		2,25	9,54	7,34	305,5
		2,35	9,68	7,45	307,0
		2,40	9,81	7,56	308,5

Позначення параметрів:

- внутрішній діаметр газопроводу, м;

- коефіцієнт витрати;

- початковий тиск газу у газопроводі, МПа;

- кінцевий тиск газу у газопроводі, МПа;

- середня температура газу по довжині газопроводу, град;

- довжина газопроводу, км.

Додаток Г

Таблиця Г.1 – Вихідні дані для розрахунків стрічкового конвеєру

№ варі-анту	Значення вихідних даних
Вид вантажу	Рухомість часток	т/м3	, град.	, мм.	м/с.	, град	м	м			, град
	Апатит сухий	легка	0,58			1,0					0,95
	Попіл сухий	легка	0,50			0,8					0,95
	Крейда суха	легка	1,1			1,0					0,95
	Борошно	легка	0,60			1,0					0,95
	Тирса суха	легка	0,30			1,0					0,90
	Торф сухий	легка	0,45			1,0					0,90
	Цемент сухий	легка	1,20			1,0					0,90
	Гіпс кусковий	середня	1,30			2,0					0,97
	Земля формов.	середня	1,20			2,5					0,97
	Поташ кусковий	середня	1,40			3,15					0,95
	Зерно	середня	0,72			2,5			2,0		0,95
	Сода кальцинір.	середня	0,82			3,15					0,95
	Пісок сухий	середня	1,5			2,0					0,90
	Керамзит	середня	0,62			4,5					0,85
	Глей	середня	1,40			4,0					0,85
	Щебінь	середня	1,7			2,5					0,95
	Антрацит кусковий	мала	0,95			1,6					0,90
	Граніт кусковий	мала	1,90			2,0					0,90
	Агломерат руди	мала	1,80			2,0					0,90
	Гравій	мала	1,90			2,5					0,90
	Земля грунт	мала	1,20			3,15					0,90
	Кокс кусковий	мала	0,53			3,15					0,90
	Окатиші руди	мала	2,30			1,6					0,85
	Руда залізна	мала	3,00			3,15					0,90
	Вугілля	мала	0,72			2,0					0,85

Додаток Д

Таблиця Д.1 – Вибір варіанту завдання для розрахунків водного транспорту

№ вар.	Тип, призначення та назва судна	Дедвейт, тс	Швидкість ходу , вузлів
	Суховантаж ріка-море «Caspian Express»		11,0
	Танкер морський проект RST25		10,5
	Суховантаж ріка-море типу «Волго-Дон»		11,5
	Універсальний суховантаж QHS-301		12,0
	Універс. суховантаж «Ленінський комсомол»		18,5
	Суховантаж ріка-море «Росія»		13,2
	Середній морський траулер		12,5
	Океанський пасажирський лайнер		29,6
	Морозильний траулер		11,0
	Суховантаж ріка-море «Междуреченск»		10,0
	Суховантаж-зерновоз «Волга»		10,0
	Суховантаж типу «Волга – Балт»		8,0
	Морський супертанкер «Batillus»		16,0
	Річний теплохід «Иван Калита» пасажир.		20,5
	Малий морський танкер «Индига»		12,5
	Морський драгер «Cristobal Colon»		18,0
	Річковий суховантаж типу «Волго-Дон»		10,0
	Суховантаж ріка-море «Сормовский»		9,0
	Суховантаж ріка-море «Амур»		9,0
	Морський суховантаж «Александр Куприн»		11,5
	Танкер ріка-море «Kazan»		20,8
	Океанський суховантаж «Berge Stahl»		13,5
	Морський пасажир-й лайнер «Le Boreal»		16,0
	Морський танкер «Tower Bridge»		15,0
	Морський суховантаж «Леонид Леонов»		11,4

Таблиця Д.2 – Вихідні дані для вибору адміралтейського коефіцієнту

№ вар.	Дедвейт, тс	Швидкість ходу , вузлів	Адміралт. коефіцієнт,	Судно-прототип
		9,0	21,7	Рейдовий буксир «Прибой»
		8,7	77,3	Малий сейнер МРС-80
		10,4	32,0	Портовий буксир «Сацуко Мару»
		10,3	76,3	Рибний сейнер РС-300
		12,5	20,3	Середній морозильний траулер
		14,0	47,6	Океанський буксир «Тамаран»
		11,0	42,0	Морозильний траулер
		17,5	78,2	Океанський буксир «Памир»
		9,0	34,7	Суховантаж «Междуречье»
		11,4	38,2	Суховантаж «Балтийский»
		8,0	74,1	Суховантаж «Волга – Балт»
		13,0	90,4	БМРТ «Маяковский»
		10,0	62,3	Суховантаж-зерновоз «Волга»
		19,0	53,2	Пасажирське «Одесса»
		17,1	68,3	Пасажирське «Академик Туполев»
		15,0	62,0	Траулер «Атлантик»
		23,6	83,2	Пасажирське «Атлантик»
		19,2	103,0	Суховантаж «Кушнаренко»
		22,5	120,0	Суховантаж «Маринер»
		18,5	90,8	Танкер «Пекин»
		28,5	77,9	Пасажирське «Куин Мери»
		16,0	79,4	Супер-танкер «Крым»
		21,5	50,8	Контейнеровоз «Эмма Майтеск»
		15,0	80,0	Супер-танкер «Глобик Токио»
		29,6	140,0	Пасажирський лайнер «Куин Мери 2»

щодо перетворення даних в електронний вигляд для забезпечення ведення Державного земельного кадастру

Київ – 2012

Зміст

	Вступ………………………………………………………………………...
І.	Загальні положення………………………………………………………...
ІІ.	Визначення термінів……………………………………………………….
ІІІ.	Методи перетворення даних в електронний вигляд……………………..
IV.	Перетворення в електронний вигляд планово-картографічних матеріалів…………………………………………………………………...
1.	Дані, що підлягають перетворенню в електронний вигляд……………..
2.	Склад робіт по перетворенню даних у електронний вигляд…………….
3.	Аналіз, систематизація і підбір матеріалів……………………………….
4.	Сканування матеріалів……………………………………………………..
5.	Трансформація та прив’язка електронних растрових зображень……….
5.1.	Трансформація та прив’язка способом ідентифікації опорних точок…
5.2.	Прив’язка до інформаційного шару з визначеними просторовими координатами……………………………………………………………….
6.	Формування геопросторових об’єктів……………………………………
6.1.	Перетворення в цифровий векторний вигляд Чергової довідкової карти України масштабу 1:100 000……………………………………….
6.2.	Перетворення в цифровий векторний вигляд розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналів топографічних карт масштабу 1:10 000 (рельєф)……………………………………………….
6.2.1.	Складові частини проведення робіт з векторизації растрових зображень…………………………………………………………………..
6.2.2.	Аналіз, класифікація та розподілення растрових зображень……………
6.2.3.	Підготовка до векторизації………………………………………………...
6.2.3.1.	Створення монохромних копій растрових зображень…………………...
6.2.3.2.	Вимоги до перетворення Растрових зображень в електронний векторний вигляд…………………………………………………………...
6.2.3.3.	Створення нового «Проекту» для векторизації…………………………..
6.2.3.4.	Налаштування «Проекту»…………………………………………………
6.2.4.	Формування геопросторових об’єктів……………………………………
6.2.4.1.	Напівавтоматична частина векторизації елементів рельєфу……………
6.2.4.2.	Оптимізація форми поліліній (апроксимація)……………………………
6.2.4.3.	Зшивка розривів векторних об’єктів……………………………………...
6.2.4.4.	Ручна частина векторизації елементів рельєфу………………………….
6.2.4.5.	Контроль дотримання вимог до топологічної коректності при створенні векторних об’єктів……………………………………………..
6.2.4.6.	Способи та інструменти виправлення топологічних помилок………….
6.3.	Перетворення в цифровий векторний вигляд проектів встановлення меж населених пунктів та проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних, міських рад…………………...
6.4.	Перетворення в цифровий векторний вигляд картограм агровиробничих груп ґрунтів……………………………………………...
6.5.	Перетворення в цифровий векторний вигляд карти ґрунтів України…..
7.	Формування масиву атрибутивних даних та метаданих………………...
8.	Збереження та визначення імен файлів…………………………………..
8.1.	Структура збереження даних отриманих в результаті перетворення в електронний вигляд Чергової довідкової карти України масштабу 1:100 000…………………………………………………………………….
8.2.	Структура збереження даних отриманих в результаті перетворення в електронний вигляд топографічних карт масштабу 1:10 000 та розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналів топографічних карт масштабу 1:10 000…………………………………..
8.3.	Структура збереження даних отриманих в результаті перетворення в електронний вигляд проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних та міських рад, проектів встановлення меж населених пунктів, картограм агровиробничих груп ґрунтів…………...
8.4.	Структура збереження даних отриманих в результаті перетворення в електронний вигляд карти ґрунтів України………………………………
9.	Формуляр перетворення даних в електронний вигляд…………………..
10.	Контроль якості даних……………………………………………………..
V.	Перетворення в електронний вигляд державних актів………………….
1.	Види державних актів, що підлягають перетворенню в електронний вигляд……………………………………………………………………….
2.	Програмно-технічне забезпечення для перетворення державних актів в електронний вигляд шляхом сканування……………
3.	Процес перетворення державних актів в електронний вигляд шляхом сканування………………………………………………………………….
3.1.	Сортування державних актів………………………………………………
3.2.	Підготовка програмно-технічного забезпечення до сканування………..
3.2.1.	Підготовка робочого місця………………………………………………...
3.2.2.	Технічне обслуговування сканера………………………………………...
3.2.3.	Налаштування програмного забезпечення……………………………….
3.3.	Сканування державних актів………………………………………………
3.4.	Контроль якості сканованих зображень державних актів……………….
3.5.	Збереження сканованих зображень державних актів……………………
3.6.	Іменування сканованих зображень державних актів
4.	Верифікація електронних растрових зображень державних актів……...
4.1.	Групова верифікація……………………………………………………….
4.2.	Контекстна верифікація……………………………………………………
4.3.	Програмно-технічне забезпечення необхідне для проведення верифікації електронних растрових зображень державних актів………
4.4.	Імпорт електронних растрових зображень державних актів, що підлягають верифікації…………………………………………………….
4.5.	Процес перетворення в електронний вигляд державних актів шляхом верифікації………………………………………………………………….
4.6.	Верифікація та її складові…………………………………………………
4.6.1.	Перша стадія верифікації (визначення складної структури державного акту)…………………………………………………………………………
4.6.2.	Друга стадія верифікації (ідентифікаційні поля у державному акті)…...
4.6.3.	Третя стадія верифікації (основні дані у державному акті)……………..
4.6.4.	Четверта стадія верифікації (акти складної структури)…………………
4.6.5.	П’ята стадія верифікації (реєстраційні дані у державному акті)………..
5.	Виключення………………………………………………………………...
6.	Експорт даних в Реєстр……………………………………………………
7.	Контроль якості даних в Реєстрі………………………………………….
8.	Відповіді на питання, які можуть виникати під час верифікації………...
9.	Порядок збереження та захисту інформації……………………………...
	Висновки……………………………………………………………………
	Список використаної літератури………………………………………….
	Додатки……………………………………………………………………...

Вступ

Закон України "Про Державний земельний кадастр" (далі – Закон) визначає Державний земельний кадастр, як єдину державну геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у використанні земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Функціонування будь-якої інформаційної системи, у тому числі Державного земельного кадастру, потребує наявності достовірних та документально підтверджених даних.

На даний час, більшість даних про об’єкти Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) знаходиться у паперовому вигляді, що унеможливлює їх безпосереднє використання у ДЗК. Тому, для забезпечення його функціонування, відповідно до вимог Закону, вкрай важливою є задача по перетворенню даних з паперових носіїв у електронний вигляд для їх подальшого внесення до ДЗК.

Виконання зазначеної задачі можливе тільки за умов наявності методик, які описують технологію перетворення даних для формування фонду електронних растрових та цифрових векторних карт, а також фонду державних актів у вигляді Реєстру перетворених в електронний вигляд державних актів (далі – Реєстр); визначають технічні та програмні засоби; вимоги щодо якості перетворених даних та їх контролю. Важливою умовою є обов’язкова апробація методичних документів на практиці, що зменшує термін впровадження та спрощує процедуру впровадження.

I. Загальні положення

Методичні рекомендації розроблені з урахуванням вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613–VI, на виконання Указу Президента України від 12.03.2012 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та доручення від 27.01.2012 №1248\0\410–12 Міністерства аграрної політики та продовольства України Присяжнюка М.В. «План графік наповнення кадастрової системи».

Метою Методичних рекомендацій є забезпечення уніфікованого процесу перетворення даних в електронний вигляд та формування фонду електронних растрових та цифрових векторних карт, а також фонду державних актів у вигляді Реєстру.

При розробці Методичних рекомендацій були проаналізовані різні методи перетворення даних, з яких були обрані оптимальні для тих чи інших видів матеріалів. Була проведена апробація технології перетворення даних та визначені параметри, а також програмні та технічні засоби, що можуть застосовуватись для перетворення даних.

В Методичних рекомендаціях описані та формалізовані технологічні процеси по перетворенню даних в електронний вигляд, викладено вимоги до контролю якості вихідних даних.

Методичні рекомендації розроблялись відповідно до наступних принципів:

- матеріали, що підлягають перетворенню, повинні бути достовірними, мати офіційний статус та отримуватись з офіційних джерел;

- методи перетворення даних повинні бути уніфікованими;

- технологічні операції по перетворенню даних повинні бути послідовними та взаємоузгодженими між собою;

- процес перетворення матеріалів повинен супроводжуватись обов’язковим контролем якості даних;

- процеси по перетворенню даних підлягають документуванню.

II. Визначення термінів

Терміни, що вживаються у Методичних рекомендаціях, приведені у відповідність до:

- ЗУ «Про Державний земельний кадастр»;

- ДСТУ ISO 19101:2002 (Е). Географічна інформація – Еталонна модель;

- СОУ 742-33739540 0010:2010 КС БТД Загальні вимоги;

- СОУ 742-33739540 0011:2010 КС БТД Каталог об’єктів і атрибутів;

- СОУ 742-33739540 0012:2010 КС БТД Правила кодування та цифрового опису векторних даних;

- СОУ 742-33739540 0010:2010 КС БТД Правила цифрового опису рельєфу.

В Методичних рекомендаціях також вживаються терміни у такому значенні:

Верифікація державних актів – це перевірка оператором розпізнаних даних, що полягає у виправленні невірно розпізнаних та підтвердженні вірно розпізнаних символів.

Групова верифікація – етап верифікації, на якому оператор верифікації переглядає зображення символів, що розпізнані з однаковим значенням.

Експорт державних актів – формування Реєстру державних актів по власникам земельних ділянок та землекористувачам.

Контекстна верифікація – етап верифікації, який призначений для ефективного виправлення помилок полів, область значень яких відома або легко ідентифікується.

Реєстр державних актів – фонд перетворених в електронних вигляд державних актів у форматі MS Excel (*.xls).

Сортування державних актів – підготовка державних актів до сканування шляхом розкладання їх по кольорам в межах рад.

ІІІ. Методи перетворення даних в електронний вигляд

Формування фонду електронних растрових та цифрових векторних карт виконується з застосуванням наступних методів:

1. Аналіз, систематизація і підбір необхідних матеріалів (визначається перелік матеріалів, які містять дані, що підлягають перетворенню в електронний вигляд).

2. Сканування матеріалів (перетворення в растрову форму представлення даних, що містяться на паперових носіях).

3. Трансформація та прив'язка електронних растрових зображень (перетворення набору растрових даних в необхідну систему координат).

4. Формування геопросторових об’єктів (перетворення растрових зображень матеріалів в векторну форму представлення даних).

5. Формування масиву атрибутивних даних та метаданих (створення бази даних, що характеризують топографічні об’єкти).

Формування фонду державних актів виконується з застосуванням наступних методів:

1. Сканування державних актів (перетворення в растрову форму представлення даних, що містяться на паперових носіях);

2. Верифікація державних актів (перевірка оператором розпізнаних даних, що полягає у виправленні невірно розпізнаних та підтвердженні вірно розпізнаних символів).

IV. Перетворення в електронний вигляд планово-картографічних матеріалів

1. Дані, що підлягають перетворенню в електронний вигляд

Внесення відомостей до ДЗК здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону.

Враховуючи принципи об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у ДЗК, перетворенню в електронний вигляд підлягають:

1. Чергова довідкова карта України масштабу 100 000.

2. Топографічні карти масштабу 1:10 000.

3. Розчленовані за елементами змісту видавничі оригінали топографічних карт масштабу 1:10 000.

4. Проекти формування території і встановлення меж сільських, селищних та міських рад.

5. Проекти встановлення меж населених пунктів.

6. Картограми агровиробничих груп ґрунтів.

7. Карта ґрунтів України.

2. Склад робіт по перетворенню даних у електронний вигляд

Для отримання якісних вихідних даних необхідно дотримуватись уніфікованої технології по перетворенню даних з паперових носіїв в електронний вигляд для подальшого їх внесення до ДЗК.

Перетворення даних у електронний вигляд передбачає наступний склад робіт:

1. Аналіз, систематизація і підбір необхідних матеріалів.

2. Сканування матеріалів.

3. Трансформація та прив'язка електронних растрових зображень.

4. Формування геопросторових об’єктів.

5. Формування масиву атрибутивних даних та метаданих.

6. Заповнення формуляру перетворення даних.

7. Контроль якості даних.

3. Аналіз, систематизація і підбір матеріалів

Для визначення матеріалів, які можуть бути використані для перетворення даних у електронний вигляд, на початку робіт здійснюється їх аналіз, систематизація та підбір згідно наступних вимог:

- матеріали повинні мати офіційний статус та бути відповідним чином завірені;

- на матеріалах повинні бути визначені рік створення та виконавець;

- матеріали повинні не мати пошкоджень, які заважають однозначно тлумачити їх зміст.

Аналіз, систематизація і підбір необхідних матеріалів повинні здійснюватись у такій послідовності:

- проведення аналізу кількості, якості і стану наявних матеріалів;

- підбір матеріалів, які містять дані, що підлягають перетворенню у електронний вигляд;

- складання переліку матеріалів, що будуть використані для подальшого перетворення даних у електронний вигляд;

- визначення методів перетворення матеріалів в електронний вигляд;

- заповнення формуляру перетворення даних у електронний вигляд.

4. Сканування матеріалів

Для забезпечення процесу формування фонду електронних растрових карт необхідно виконати сканування матеріалів з паперових носіїв.

Технічні вимоги до сканування встановлені з урахуванням того, що дані, які необхідно перетворити в електронний вигляд, містяться на різних носіях і мають різну ступінь спотворення, тому технології подальшого перетворення також будуть відрізнятися.

З метою отримання максимально якісного вихідного матеріалу до сканування встановлено наступні технічні вимоги:

Для Чергової довідкової карти України масштабу 1:100 000:

для аркушів-документів топографічної карти масштабу 1:100 000 (далі – аркуші-документи Чергової карти):

- палітра – color;

- роздільна здатність 600 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – JPEG.

для аркушів топографічної карти масштабу 1:100 000 останнього року видання (далі – Чергова карта):

- палітра – color;

- роздільна здатність - 600 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – JPEG.

для формулярів, що ведуться на кожний аркуш Чергової карти (далі – текстові документи):

- палітра – color;

- роздільна здатність - 300 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – JPEG.

Для топографічних карт масштабу 1:10 000:

- палітра – color;

- роздільна здатність - 600 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – TIFF.

Для розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналів топографічних карт масштабу 1:10 000:

- палітра – color;

- роздільна здатність - 600 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – TIFF.

Для проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних та міських рад, проектів встановлення меж населених пунктів, картограм агровиробничих груп ґрунтів:

- палітра:

для монохромних – greyscale;

для кольорових – color;

- роздільна здатність - 300 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – TIFF.

Для карти ґрунтів України:

- палітра – color;

- роздільна здатність - 600 точок/дюйм;

- формат вихідного файлу – TIFF.

Для сканування матеріалів використовуються протяжні та (або) планшетні сканери.

Сканування матеріалів, при використанні протяжних професійних (картографічних) сканерів, передбачає виконання наступних дій:

1. Установка сканера (мал. 4.1) в робоче положення;

Мал. 4.1 Зовнішній вигляд сканера

Примітка: сканування матеріалів для подальшої їх трансформації і прив’язки показано на прикладі протяжного сканера моделі НР Designjet 4500 Scanner з наступними технічними характеристиками та комплектацією:

- формат – 1047 мм (42 дюйма);

- роздільна здатність – оптична до 508 точок/дюйм, програмна до 2400 точок/дюйм;

- швидкість сканування – до 254 мм/сек.;

- об’єм оперативної пам’яті – 1024 Мб;

- 15-дюймовий кольоровий сенсорний дисплей; ОС Microsoft Windows XP; процесор Intel Pentium 4; 2,6 ГГц; жорсткий диск об’ємом 30 Гб; DVD-Reader/Writer.

2. Встановлення лотка для прийому сканованих матеріалів (мал. 4.2);

Мал. 4.2 Встановлення лотка для прийому сканованих матеріалів

3. Фіксація сканера (мал. 4.3);

Мал. 4.3 Фіксація сканера

4. Очищення робочих поверхонь сканера:

- скляних поверхонь (мал. 4.4, мал. 4.5);

Мал. 4.4 Відкриття кришки сканера

Мал. 4.5 Очищення скляних поверхонь

- транспортних роликів (мал. 4.6);

Мал. 4.6 Очищення транспортних роликів

5. Ввімкнення пристрою безперебійного живлення;

6. Ввімкнення сканера (мал. 4.7);

Мал. 4.7 Ввімкнення сканера

7. Проведення калібрування сканера (мал.4.8, мал. 4.9, мал.4.10, мал. 4.11);

Примітка: Калібрування сканера проводиться для забезпечення оптимальної якості сканування.

Рекомендації щодо калібрування сканера визначаються інструкцією, яка надається в комплекті разом із сканером. Інструкцією до сканера НР Designjet 4500 Scanner калібрування рекомендується проводити раз на місяць або після переміщення сканера із застосуванням спеціального листа (калібрувальний лист).

Калібрувальний лист потрібно зберігати в захисній папці (мал. 4.8), з метою запобігання дії факторів, що можуть його пошкодити (волога, прямі сонячні промені та ін.).

Мал. 4.8 Калібрувальний лист

1 – встановлення калібрувального листа

Мал. 4.9 Встановлення калібрувального листа

1 – запуск програми калібрування сканера

Мал. 4.10 Запуск програми калібрування сканера

Мал. 4.11 Діалогове вікно програми калібрування сканера

У разі успішного проведення калібрування, у діалоговому вікні з’являється повідомлення про завершення робіт «Finish»;

8. Для збереження отриманих файлів створюється робоча папка, в якій після сканування будуть зберігатися файли з електронними растровими зображеннями матеріалів (мал. 4.12);

1 – кнопка переходу до діалогового вікна створення робочої папки;

2 - кнопка зміни імені файлу - «File Name».

Мал. 4.12 Діалогове вікно програми для створення робочої папки

9. Встановлення аркушу (лицевою стороною до скануючої поверхні та верхнім краєм аркушу), що підлягає скануванню, у слот приймача документів сканера;

Примітка: якщо матеріали зім’яті, мають згини, надірвані краї, вирізані області, нестандартний формат, інші недоліки або є дуже цінними, необхідно використовувати пластиковий захисний конверт.

10. Визначення імені файлу, який буде містити електронне растрове зображення матеріалу.

Примітка: якщо ім’я файлу не визначено, йому в автоматичному режимі буде присвоєно ім’я, яке складається з дати та часу проведення сканування. Щоб змінити ім'я, необхідно натиснути кнопку «File Name» і ввести нове ім'я, яке буде збережено;

11. Структура збереження та іменування файлів наведена в пункті 8;

12. Після завершення сканування проводиться візуальне співставлення електронного растрового зображення з паперовим оригіналом;

13. Після завершення сеансу сканування виконується переміщення файлів із електронними растровими зображеннями матеріалів на визначений носій збереження;

14. Очищення внутрішньої пам’яті сканера;

15. Вимкнення сканера та робочої станції (якщо продовження сканування не передбачається);

16. Внесення до формуляру опису вихідних матеріалів на паперових носіях, інформації про процедуру сканування та отримані електронні растрові зображення.

5. Трансформація та прив’язка електронних растрових зображень

Для отримання даних про просторове розміщення об’єктів, позначених на матеріалах, що підлягають перетворенню в електронний вигляд, растрові зображення матеріалів необхідно трансформувати та прив’язати згідно визначеної системи координат.

Просторова прив’язка полягає в приведенні вихідних матеріалів до реального географічного положення

Процес прив’язки являє собою співставлення опорних точок, які зв’язують координати на растрових зображеннях з координатами просторово прив’язаних інформаційних шарів.

Трансформація растрових зображень виконується способами інтерполяції та екстраполяції, які дозволяють корегувати лінійні та довільні спотворення матеріалів.

Необхідно виконати трансформацію та прив’язку наступних матеріалів:

- аркушів-документів Чергової карти;

- аркушів Чергової карти;

- топографічних карт масштабу 1:10 000;

- розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналів топографічних карт масштабу 1:10 000;

- відбілених фотопланів масштабу 1:10 000;

- проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних та міських рад;

- проектів встановлення меж населених пунктів;

- картограм агровиробничих груп ґрунтів;

- карти ґрунтів України.

Трансформація та прив’язка матеріалів виконується наступними способами:

1. Співставлення опорних точок з наступним введенням їх просторових координат;

2. Прив’язка до інформаційного шару з визначеними просторовими координатами.

У Методичних рекомендаціях описується процес виконання трансформації та прив’язки в середовищі ArcGIS за допомогою стандартних інструментів геопросторової прив’язки.

5.1. Трансформація та прив’язка способом співставлення опорних точок

Даний спосіб використовується для наступних матеріалів:

- аркушів-документів Чергової карти;

- аркушів Чергової карти;

- топографічних карт масштабу 1:10 000;

- розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналів топографічних карт масштабу 1:10 000;

- відбілених фотопланів масштабу 1:10 000;

- карти ґрунтів України.

Трансформація та прив’язка електронних растрових зображень вищевказаних матеріалів виконується шляхом ідентифікації опорних точок з наступним введенням їх просторових координат.

В якості опорних точок використовуються вузлові точки мінутної рамки та точки перетину прямокутної координатної сітки (кілометрової сітки).

Прив’язка полягає у введенні прямокутних координат вузлових точок (перетинів кілометрової сітки) відповідно до стандартної розграфки топографічних карт масштабу 1:10 000. А також, введенні географічних координат вузлових точок мінутної рамки.

На розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналах топографічних карт масштабу 1:10 000, відбілених фотопланах та карті ґрунтів України відсутні підписи координат, тому дані про просторове розміщення опорних точок вносяться по координатах вузлових точок та засічок рамки трапеції (мінутної рамки) відповідно до стандартної номенклатури аркушів топографічних карт відповідного масштабу.

В залежності від матеріалу, який необхідно трансформувати та прив’язати, вибирається оптимальна кількість опорних точок та метод трансформації.

1. Для матеріалів Чергової карти України прив’язку виконують по 9-ти опорних точках. В якості опорних точок використовуються позначки мінутної рамки топографічної карти по внутрішній рамці(8 точок безпосередньо на внутрішній рамці та 1 в центрі топографічної карти) (мал. 5.1.1)

Значення координат опорних точок вводяться по їх підписах на топографічній карті.

Мал.5.1.1 Визначення вузлових точок

2. Для топографічних карт масштабу 1:10 000 в якості опорних точок використовуються всі можливі для візуального розпізнання (ідентифікації) перетини прямокутної координатної сітки (кілометрової сітки), та кутові точки рамки трапеції (внутрішньої рамки) (мал. 5.1.2).

Значення координат опорних точок вводяться по їх підписах на топографічній карті.

Мал. 5.1.2 Визначення точок трансформації по 4-х вузлових точках внутрішньої рамки та по перетинах кілометрової сітки

3.Для відбілених фотопланів масштабу 1:10 000 в якості опорних точок використовуються всі можливі для візуального розпізнання (ідентифікації) перетини прямокутної координатної сітки (кілометрової сітки), та кутові точки рамки трапеції (внутрішньої рамки) (мал. 5.1.3).

.

Мал. 5.1.3 Визначення точок трансформації по рамці трапеції

Координати опорних точок вводяться по стандартній розграфці топографічних карт масштабу 1:10 000.

3 Для розчленованих за елементами змісту видавничих оригіналів топографічних карт масштабу 1:10 000 в якості опорних точок використовуються вузлові точки рамки трапеції(внутрішньої рамки) (мал. 5.1.4).

Координати опорних точок вводяться по стандартній розграфці топографічних карт масштабу 1:10 000.

Мал. 5.1.4 Визначення точок трансформації по рамці трапеції

Для виконання трансформації та прив’язки необхідно виконати наступну послідовність операцій:

1. До нового проекту програми ArcGIS за допомогою «Add Data» панелі інструментів «Standard» додати електронне растрове зображення, яке підлягає трансформації та прив’язці. (мал. 5.1.5)

Мал. 5.1.5 Діалогове вікно імпорту даних

2. Встановити систему координат. Для цього потрібно натиснути у робочому вікні правою кнопкою миші, в контекстному меню обрати «Data Frame Properties», у відкритому діалоговому вікні обрати закладку «Сoordinate System» та встановити систему координат (мал. 5.2.3)

3. Опорні точки (мал. 5.1.6) з відомими координатами, по яких буде виконана трансформація та прив’язка визначаються візуально.

Мал. 5.1.6 Визначення точок трансформації по 4-х кутових точках мінутної рамки та по перехрестях кілометрової сітки

Натиснути «Add control points» панелі інструментів «Georeferencing» та поставити у визначеному місці на електронному растровому зображенні точку (мал.5.1.7), попередньо збільшивши зображення для максимально точного визначення місцерозташування опорної точки (не збільшуючи зображення до масштабу, коли кожен піксель займає значну частину екрану);

Мал. 5.1.7 Уточнення місцерозташування точок трансформації та прив’язки

Натиснути праву кнопку миші, у контекстному меню вибрати «Input X and Y» для вводу прямокутних координат або «Input DMS of Lon and Lat…» для вводу географічних координат(мал. 5.1.8)

Мал. 5.1.8 Діалогове вікно вибору одиниць вводу координат

В діалоговому вікні ввести координати опорних точок для трансформації та прив’язки (мал. 5.1.9)

Мал. 5.1.9 Вікно вводу прямокутних координат

4. Натиснути «Update Display» панелі інструментів «Georeferencing». Растрове зображення трансформоване по заданим координатам;

Натиснути «View Link Table» панелі інструментів «Georeferencing». В таблиці зв’язків відображаються значення середньоквадратичної похибки по кожній із точок. Ці похибки вказують на точність виконаної трансформації відносно обраної моделі перетворення.

5. У вікні таблиці зв’язків натиснути «Save» для збереження інформації про прив’язку. Ім’я вихідного файлу(у форматі *.txt) має співпадати з ім’ям вихідного матеріалу та зберігатися у тій же папці, що і вихідний матеріал. Після того, як каталог для збереження вказаний, натиснути кнопку «ОК» (мал. 5.1.10);

Мал. 5.1.10 Таблиця зв’язків

6. Для збереження трансформованого зображення натиснути «Rectify» панелі інструментів «Georeferencing». У вікні, що відкриється, вказати шлях для збереження, ім’я вихідного файлу, формат – TIFF, тип згортання – NONE, якість згортання – 100. В результаті створюється файл формату GeoTIFF, який містить інформацію про геопросторову прив’язку.

Мал. 5.1.11 Збереження трансформованого зображення

Наступним етапом є створення файлу з розширенням *.tfw (world-файл), в якому міститься інформація про геопросторову прив’язку. Для цього в меню Geoprocessing потрібно вибрати ArcToolbox → Dada Management Tools → Raster → Raster Properties → Export Raster World File (мал. 5.1.12).

Мал. 5.1.12 Вікно панелі (набору) інструментів «ArcToolbox»

У відкритому діалоговому вікні вказати растрові зображення, для яких потрібно створити файли прив’язки (world-файл), та натиснути «ОК».

7. Структура іменування, збереження та формат вихідних даних указані в пункті 8.

5.2. Прив’язка до інформаційного шару з визначеними просторовими координатами

Даний спосіб прив’язки використовується для матеріалів, на яких відсутні підписи просторових координат.

До них відносяться:

- проекти формування території і встановлення меж сільських, селищних та міських рад;

- проекти встановлення меж населених пунктів;

- картограми агровиробничих груп ґрунтів.

Даний спосіб полягає у створенні зв’язків між координатами візуально визначених опорних точок на матеріалах та відповідних їм на просторово прив’язаному еталонному інформаційному шарі.

В якості еталонного інформаційного шару можуть використовуватись:

- побудовані по каталогам координат векторні інформаційні шари;

- просторово прив’язані топографічні карти масштабу 1:10 000;

- просторово прив’язані відбілені фотоплани масштабу 1:10 000;

- ортофотоплани масштабу 1:10 000.

Для проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних та міських рад, проектів встановлення меж населених пунктів та картограм агровиробничих груп ґрунтів в якості опорних точок вибираються тверді контури місцевості, які можливо візуально визначити на вибраному еталонному шарі.

Трансформація і прив’язка виконується шляхом співставлення чітких контурів на вихідному матеріалі та на картографічній основі.

Мал.5.2.1 Визначення опорних точок для трансформації

Прив’язка електронного растрового зображення до інформаційного шару виконується наступним чином:

1. До нового проекту ArcGIS за допомогою «Add Data» панелі інструментів «Standard» додати еталонний інформаційний шар та електронне растрове зображення, яке підлягає трансформації та прив’язці. (мал. 5.2.2).

Мал. 5.2.2 Діалогове вікно імпорту даних

2. Встановити систему координат. Для цього потрібно натиснути у робочому вікні правою кнопкою миші, в контекстному меню обрати «Data Frame Properties», у відкритому діалоговому вікні обрати закладку «Сoordinate System» та вибрати систему координат (мал. 5.2.3).

Мал. 5.2.3 Встановлення системи координат.

3. Натиснути кнопку «Add control points» панелі інструментів «Georeferencing» та обирати на електронному растровому зображенні опорну точку для прив’язки (мал. 5.2.4). Знайти на інформаційному шарі відповідну опорну точку(мал.5.2.5).

Мал. 5.2.4 Визначення опорної точки

Мал. 5.2.5 Визначення опорної точки інформаційного шару

Для здійснення коректної трансформації та прив’язки електронного растрового зображення,опорні точки повинні бути рівномірно розподілені по растровому зображенню.

4. Натиснути «Update Display» панелі інструментів «Georeferencing». Растрове зображення трансформоване по заданим координатам;

5. Натиснути «View Link Table» панелі інструментів «Georeferencing». В таблиці зв’язків відображаються значення середньоквадратичної похибки по кожній із точок. Ці похибки вказують на точність виконаної трансформації відносно обраної моделі перетворення.

5. У вікні таблиці зв’язків натиснути «Save» для збереження інформації про прив’язку. Ім’я вихідного файлу(у форматі *.txt) має співпадати з ім’ям вихідного матеріалу та зберігатися у тій же папці, що і вихідний матеріал. Після того, як каталог для збереження вказаний, натиснути кнопку «ОК» (мал. 5.2.6);

Мал. 5.2.6 Таблиця зв’язків

6. Для збереження трансформованого зображення натиснути «Rectify» панелі інструментів «Georeferencing».

У відкритому вікні вказати шлях для збереження та ім’я вихідного файлу.

7. Структура іменування, збереження та формат вихідних даних указані в пункті 8.

Примітка 1: Не допускається вибір опорних точок, при якому їх множина розміщена локально, на фрагменті менше 1/2 растрового зображення,

Примітка 2: Потрібно вибирати максимально віддалені опорні точки (мал. 5.2.7).

Примітка 3: При виборі інтерполювання як способу трансформації растрових зображень, опорні точки розміщуються на початку та в кінці прямих ліній.

Мал. 5.2.7 Приклад вибору опорних точок.

6. Формування геопросторових об’єктів

Формування геопросторових об’єктів здійснюється шляхом векторизації. Векторизовані об’єкти зберігаються у відповідних інформаційних шарах.

Геопросторові об’єкти діляться на три геометричних типи - точкові, лінійні та полігональні.

Основною умовою при векторизації є забезпечення топологічної цілісності суміжних об’єктів.