![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Приклад 1. Вибір електродвигуна.
За початковими даними при D = 0,6 м, L = 0,4 м, d П = 0,03 м, d К = 0,004 м, r = 2800 кг/м3, Е = 630 МПа, sСТ = 20 МПа, µ= 0,3, f = 0,5 встановлюємо, що і = 0,75, L Р = 0,36 м.
Частота обертання вала дробилки nmax = 10,209 об/с. Приймаємо попередньо її величину 10 об/с. Для зменшення зношування бандажів n = (0,4…0,7) nmax, тобто вибираємо значення n з проміжку (4…7) об/с. Для подальших розрахунків приймаємо n = 5 об/с.
Продуктивність дробилки з формули
,
.
Зусилля подрібнення
.,
де a - кут захоплення шматка (рис. 3.9). Із трикутника АВС знаходимо його величину, що в результаті розрахунку для даних параметрів становить 330.
Р = 0,25 · 20·0,6·0,36·0,576·0,3 = 0,187 МН.
Сумарне зусилля пружин приймають Р 0 = (1,2…1,3) Р = 0,243 МН. За ним розраховують на міцність вали, опори, пружини.
Потужність, що витрачається на подрібнення
N ДР = p fР 0 Dn,
N ДР = 3,14·0,5·0,243·0,6·5/100 = 114,4 кВт
З таблиць приймаємо до встановлення електродвигуни потужністю 132 кВт.
Приклад 2. Розрахунок клиноремінної передачі.
Знайдемо потужність з урахуванням ккд приводу:
Np=Nдв η
Np = 132 . 0,98 = 129,36 кВт.
Передавальне число клиноремінної передачі повинно знаходитися в межах 3 < и РЕМ < 5.
З таблиці 1 (Додаток В) вибираємо двигун з частотою обертання вала 1000 об/хв.
Визначаємо передавальне число клиноремінної передачі
и РЕМ = n ДВ/ n
и РЕМ = 1000/(5·60) = 3,333.
Вибираємо перетин клинового ременя (табл. 2, Додаток В). Попередньо визначаємо кутову швидкість і номінальний обертаючий момент М 1 ведучого вала:
, с-1
w1 = 3,14 × 1000 / 30 = 104,667 с-1.
М 1 = Nр / w1,
М 1 = 129360 / 104,667 = 1235,924 Н /м.
При такому значення М 1 обираємо перетин Г ременя з площею поперечного перерізу F = 476 мм2. Мінімальне значення діметру Dmin = 315 мм. Однак для забезпечення більшої довговічності ременя приймаємо на один номер більше (з ряду в Додатку В).
D 1 = 335 мм.
Знаходимо діаметр D2 більшого шківа, прийнявши відносне ковзання ε = 0,015:
D 2 = и РЕМ D 1(1– ε)
D 2 = 3,333 . 335 (1– 0,015) = 1099,917 мм.
Приймаємо найближче стандартне значення D 2 = 1100 мм.
Уточнюємо передавальне відношення u рем зурахуванням ε:
и РЕМ = D 2 / (D 1(1– ε))
и РЕМ = 1100/ (335 (1– 0.015)) = 3,394.
Перераховуємо
n 2 = n 1 / и РЕМ = 294,621 об/хв,
розбіжність із заданим становить D n = ((300 – 294,621)/300) × 100 = – 1,793 % (при розбіжності, що допускається, до 3%).
Отже, приймаємо D 1 = 335 мм; D 2 = 1100 мм.
Визначаємо міжосьову відстань a
amin = 0,55(D 1 + D 2) + h,
amax = 2(D 1+ D 2)
Вибираємо її в інтервалі:
amin = 0,55(335 + 1100) + 19 = 819,25 мм,
amax = 2(335 + 1100) = 2910 мм.
Приймаємо близьке до середнього значення a = 2000 мм.
Розрахункова довжина паса визначається за формулою:
![]() |
Найближча до стандарту (Додаток В) довжина L = 6300 мм.
DСР = 0,5(D 1 + D 2) = 727,5 мм.
Визначаємо нове значення а з урахуванням стандартної довжини L за формулою:
![]() |
При монтажі передачі необхідно забезпечити можливість зменшення а на 0,01 L для того, щоб полегшити надягання пасів на шків; для збільшення натягу пасів необхідно передбачити можливість збільшення а на 0.025 L; необхідні переміщення складуть у меншу сторону 0,01 . 6300 = 63 мм, у більшу 0,025.6300 = 157,5 мм.
Кут охоплення меншого шківа
a1 = 180 – 60 (1100 – 335)/1968,7 = 156,080.
Швидкість
υ = 0,5ω1 D 1
υ = 0,5 . 104,667 . 335 .10-3 = 17,532 м/с
Знаходимо величину окружного зусилля р о (табл.4, Додаток В), яке передається одним клиновим пасом перетину Г при D 1 = 335 мм і υ = 17,532 м/с.
р о = 990 Н.
Колове зусилля, що допускається, на один пас
[ p ] = роCαCLCp
тут Cα= 1– 0,003(180 – α 1) =1 – 0,003(180 – 156,08) = 0,91.
Коефіцієнт, що враховує вплив довжини ременя CL= 1.
Коефіцієнт режиму роботи при заданих вище умовах Cp= 1.
Отже,
[ p ] = 990.0,91 = 918,944 Н.
Визначаємо колове зусилля
P = N / υ.
P = 129,36 .103/17,532 = 7378,648 H.
Розрахункове число пасів
Z = P / [ p ]
Z = 7378,648 / 918,944 = 7,999.
Приймаємо кількість пасів Z = 8.
Визначаємо зусилля в пасовій передачі, прийнявши напругу від попереднього натягу σo= 1,6 Н/мм2.
Попередній натяг кожної галузі паса
S o = σo F
S o = 1,6 . 476 = 761,6 H.
Робочий натяг ведучої галузі
S 1= S o+ P /(2 Z)
S 1 = 761,6 + 7378,648/(2 × 8) = 1222,766 H,
те ж на відомої галузі
S 2 = S o – P / (2 Z) = 300,434 H.
Зусилля на вали
Q = 2 S o Z sin (α1/2)
Q = 2. 761,6 . 8. sin (156,08/2) = 4957,021 H.
Менший шків клиноремінної передачі виконують дисковим, а більший – із спицями. Матеріал шківів — чавун СЧ 15-32, сталь 25 Л. Шорсткість робочих поверхонь Ra ≤ 2,5 мкм.
![]() |
Рис. 1. Профіль клинового пасу та канавки для ременя нормального перетину Г
y 0 = 6,9 мм; b = 32 мм; h = 19 мм; bp = 27 мм; c = 8,1 мм; s = 24 мм; t = 37 мм; e = 20 мм.
Приклад 3. Визначення діаметра вала нерухомого валка.
За умови, що на вал діє зусилля подрібнення та момент від більшого шківа клиноремінної передачі, визначимо діаметр вала за наближеною формулою
![]() |
,
де М ВИГ = Р 0· L /2 – вигинальний момент від зусилля подрібнення, МНм; [s]ВИГ – допустиме напруження матеріалу вала, МПа. Наприклад, [s]ВИГ = 142 МПа, М ВИГ = 48702,72 Н·м, М 2 = 4195,45 Н·м (із розрахунку клиноремінної передачі)
Тоді d > 151,9 мм, і вал приймаємо d = 160 мм.
Приклад 4. Визначення розмірів більшого шківа клиноремінної передачі.
За наведеними в Додатку Б розрахунковими залежностями (приймаючи до уваги рис.1), та користуючись визначеним діаметром валу виконують необхідні розрахунки розмірів шківа.
Приклад 5. Розрахунок шпонки.
Для з’єднання валів з деталями, які передають обертання, застосовують призматичні шпонки з сталі 45, Ст6, які мають границю міцності sВ ≥ 590 МПа.
Довжину шпонки вибирають із стандартного ряду таким чином, щоб вона була трохи меншою, ніж довжина ступиці (на 5 – 10 мм). Шпонку перевіряють на зминання вузьких граней за умовою
sЗМ = Р 1/ F ЗМ ≤ [s]ЗМ,
де Р 1 = 2 М / d; М – момент, що передається, Н·мм; d – діаметр валу у місці встановлення шпонки, мм; F ЗМ = (h – t 1) lP – площа зминання; lP – робоча довжина шпонки: для шпонки з плоскими торцями lP = l, при закруглених lP = l – b; [s]ЗМ ≤ 100 МПа – допустиме напруження зминання.
Параметри шпонок b, h, t 1 за відомим діаметром валу підбирають із таблиць (СТ СЕВ 189-75).
Дата публикования: 2014-11-18; Прочитано: 390 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!