Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства

Вивчення існуючих тенденцій та можливостей підприємства щодо реалізації товарів, визначення факторів, які позитивно чи негативно впли­вають на обсяг товарообороту підприємства, досягається в процесі аналізу обсягу та структури товарообороту підприємства.

Проведення економічного аналізу дозволяє:

- вивчити стан виконання плану товарообороту, ритмічність та се­зонність реалізації товарів у майбутньому періоді;

— визначити склад товарообороту за формами, видами, методами про­дажу, асортиментною структурою;

- виявити основні тенденції та закономірності в реалізації товарів;

- проаналізувати та кількісно оцінити вплив окремих факторів на обсяг, склад та структуру товарообороту.

Проведення аналізу грунтується на інформаційній базі, склад якої було розглянуто.

Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства передбачає проведення такої аналітичної роботи:

I етап — визначення загального обсягу товарообороту підприємства
за звітний період та оцінка ступеня виконання плану товарообороту.

На цьому етапі аналізу визначають загальний обсяг реалізації товарів та платних послуг у вартісному вимірі, а за деякими товарними групами та видами товарів також у натуральному вимірі.

Оцінка ступеня виконання плану товарообороту здійснюється шля­хом співставлення абсолютних та відносних розмірів відхилення у зв'язку з негативним впливом факторів, що не були враховані у процесі плану­вання.

Вивчення ступеня виконання планів проводиться не тільки для оцін­ки якості планування та ступеня професіоналізму працівників плано­во-економічних служб підприємства, а, передусім, з метою оцінки мінли­вості зовнішнього середовища підприємства та чутливості до його змін обсягу реалізації товарів на підприємстві.

II етап — аналіз динаміки загального обсягу товарообороту за аналі­зований період (поквартальне, протягом року або за два-три роки).

Для виявлення динамічних змін в обсязі товарообороту підприємства будується зіставний динамічний ряд товарообороту. Приведення фактич­ного товарообороту до зіставного виду здійснюють за площею торго­вельної мережі підприємства, тривалістю його роботи, а також цінами реалізації товарів.

Коригування фактичного товарообороту в зв'язку із вводом (вибут­тям) торгової мережі та змінами у графіку реалізації товарів здійснюється методом прямого розрахунку. Вивчення обсягу товарообороту, зіставле­ного за цінами реалізації, проводиться шляхом ділення фактичного това­рообігу за конкретний період на середній індекс зміни цін реалізації то­варів за той же період порівняно з базовим періодом. Середній індекс зміни цін розраховується безпосередньо підприємством з урахуванням структури товарообороту та інфляції. На базі побудованого динамічного ряду зіставного товарообороту обчислюються абсолютні зміни в обсязі реалізації товарів, а також темпи зростання та приросту щодо поперед­нього та базового періоду. Важливе значення для планування та управ­ління має також визначення середніх темпів зміни обсягу товарообороту за формулою середньої геометричної:

Т = n-1

.

де Т— середньогеометричний темп зростання; У_к — кінцевий показ­ник динамічного ряду; У _о— початковий показник динамічного ряду; п — кількість показників у динамічному ряді.

III етап — аналіз товарно-групової структури товарообороту торго­вого підприємства за звітний період та у динаміці, визначення законо­мірностей розвитку обсягу продажу за окремими товарними групами, видами та різновидами товарів.

На цьому етапі аналітичної роботи вивчаються темпи зростання та приросту, абсолютний обсяг змін товарообороту за окремими групами товарів, видами, різновидами, визначається питома вага окремих товар­них груп у загальному обсязі товарообороту підприємства. Використан­ня у процесі цієї роботи інформації, наведеної в кон'юнктурних оглядах, дає можливість визначити об'єктивні зміни обсягу та структури попиту, спеціалізації підприємства, обсягів та структури товарної пропозиції, по­даткового регулювання тощо, та суб'єктивні (недоліки в організації за­купівлі та продажу товарів, прорахунки в плануванні, недбалість персо­налу тощо) причини зміни асортиментної структури товарообороту підприємства та обсягу реалізації товарів.

Дослідження асортиментної структури товарообороту дозволяє здійс­нювати ранжування товарних груп за ступенем їх значущості, вкладу в за­гальний обсяг товарообігу підприємства, а також кількісно оцінювати

позитивний або негативний вплив динаміки реалізації окремих видів товарів.

IV етап — аналіз складу товарообороту підприємства залежно від
статусу кінцевих споживачів, форм та термінів розрахунків, характеру
товарів, що реалізуються, організаційних форм та методів торгівлі.

Дослідження складу товарообороту підприємства здійснюється за звітний період і у динаміці. Передбачає вивчення основних закономірно­стей розвитку окремих видів товарообороту — реалізації товарів насе­ленню та дрібнооптовим споживачам, з негайною оплатою та в кредит, з оплатою за готівку та за безготівковим розрахунком, нових та вжива­них товарів, у стаціонарній торговій мережі та у пунктах дрібнороздріб­ної торгової мережі.

Для проведення аналізу розраховують та зіставляють між собою об­сяги реалізації товарів за окремими видами товарообороту, темпами їх зростання та приросту, досліджують зміну їх питомої ваги у загаль­ному обсязі товарообороту.

V етап — аналіз обсягів реалізації товарів помісячне, поквартальне,
дослідження ритмічності роботи і сезонності реалізації товарів та ви­
значення факторів, що їх обумовлюють.

Для проведення аналізу за звітний період та в динаміці розраховують показники, які характеризують ритмічність реалізації товарів: середньо-квадратичне відхилення від середнього обсягу товарообороту:

та коефіцієнт варіації:

& = а *100 х

х -— обсяг товарообороту;,х — середній обсяг товарообороту; п — кількість місяців.

Середньоквадратичне відхилення а визначає діапазон реалізації то­варів, тобто мінімальний та максимальний обсяг товарообороту підприєм­ства у середньому за період дослідження.

Коефіцієнт варіації оцінює рівномірність реалізації товарів протя­гом періоду, що досліджується, тобто відносний (у %) розмір відхилення обсягу товарообороту від середнього розміру.

Аналіз названих показників дає змогу встановити ступінь рівномір­ності продажу товарів за місяцями та кварталами, виявити особливості торгівлі та попиту на товари, що реалізує підприємство. Чим вище значення мають показники, тим неритмічніше здійснюється процес реа­лізації товарів на підприємстві.

VI етап аналізу роздрібного товарообороту включає вивчення фак­торів, що мали вплив у звітному періоді на його обсяг та структуру. З цією метою проводиться кількісна оцінка впливу факторів внутріш­
нього порядку (факторів, пов'язаних із товарними ресурсами, чисельні­стю працівників, організацією та продуктивністю праці, використанням основних засобів), аналізується характер впливу факторів зовнішнього середовища (попит споживачів на товари, пропозиція товарів на рин­ку, ціни на товари, діяльність конкурентів на споживчому ринку, рівень життя та реальні грошові доходи населення, соціально-демографічні фактори).

Кількісна оцінка впливу окремих факторів робиться методом ланцю­гових підстановок та індексним методом на базі моделей зв'язку фак­торів та обсягу товарообороту підприємства.

VII етап — завершальний — це аналіз запасу фінансової стійкості підприємства. В ході цього аналізу визначається можливе падіння обся­гу товарообороту (в абсолютному та відносному вимірах) до досягнення
критичної межі "точки беззбиткової діяльності".

Допустимі межі зниження обсягу товарообороту характеризує по­ріг безпечності підприємства (ПБто) та запас фінансової стійкості (ЗФСт).

їх значення розраховується так:

ЗФСтЕ=Тф/Тб/з

ПБ_то = Т_ф -Т_б/з

де Т _ф. — фактичний обсяг товарообороту; Т_б/з — обсяг товарообороту, при якому забезпечується беззбиткова діяльність.

Чим більші значення мають поріг безпечності та запас фінансової стійкості підприємства, тим краще здійснюється процес управління обсягом, складом та структурою товарообороту з позиції забезпечення умов для його самоокупності та самофінансування.

2. Методи планування роздрібного товарообороту

Сутність методів планування, що можуть застосовуватися при обґрун­туванні кожного варіанта плану такі. Необхідний обсяг товарообороту, що забезпечує отримання цільової суми прибутку, розраховується шля­хом сумування постійних витрат і цільової суми балансового прибутку, поділеної на різницю між рівнем чистого доходу до товарообороту (після виплати ПДВ) у % і рівня змінних витрат обігу у % до товарообороту, помноженому на 100. Розрахований таким методом плановий обсяг роз­дрібного товарообігу забезпечить торговому підприємству отримання в плановому періоді цільової суми прибутку, яка дасть змогу підприєм­ству вирішувати стратегічні цілі розвитку та розширення своєї діяльності,

забезпечить фінансову стійкість та платоспроможність підприємства, його конкурентоздатність. Можливий плановий обсяг товарообороту підприєм­ства розраховується на основі вивчення основних закономірностей та тенденцій зміни обсягів реалізації товарів у попередні періоди. При цьо­му використовують таке припущення: тенденції розвитку товарооборо­ту, що склалися, є об'єктивними, визначають зміни обсягу та структури споживчого попиту в районі діяльності підприємства, а не суб'єктивни­ми факторами (недоліками в організації та забезпеченні торгового про­цесу). Одним із найбільш розповсюджених методів планування обсягу роздрібного товарообороту та його товарної структури є економіко-статистичний метод. Обсяг роздрібної реалізації товарів цим методом роз­раховується у такій послідовності:

1. Визначається очікуване виконання плану роздрібного товарообо­роту за поточний період.

2. Розраховуються середньорічні темпи зростання товарообороту і то­варного забезпечення загалом за підприємством та в розрізі товарних груп.

3. Аналізується різниця в темпах товарообороту та товарних ресурсів, з урахуванням якої та середньорічних темпів зростання встановлюється темп зростання окремих товарів та товарних груп.

4. Шляхом множення очікуваного товарообороту за поточний рік і роз­рахованих темпів зростання реалізації в плановому періоді отримують
можливий обсяг та структуру товарообороту.

5. Отримані дані коригуються на вплив факторів, які не були врахо­вані при екстраполяції розрахунку планових темпів зростання (зміна тор­говельної мережі, чисельності населення, яке обслуговується тощо).

Більш обґрунтовано, з більшою точністю можливий плановий обсяг товарообороту може бути визначений методом екстраполяції динаміч­них рядів товарообороту. Його використання ґрунтується на тому, що роз­виток товарообороту під впливом певних факторів довгострокової дії но­сить певною мірою інерційний характер, що дає змогу прогнозувати майбутній розвиток товарообороту, базуючись на аналізі минулого та ви­явленні закономірностей розвитку в майбутньому.

Вказану тенденцію можна охарактеризувати як функцію-тренд, в якій через певний час проявиться вплив усіх інших факторів.

Оцінка можливого обсягу товарообороту підприємства може бути проведена не тільки на основі вивчення тенденції його розвитку, але й

шляхом вивчення та прогнозування попиту споживачів. Першочергове значення при цьому має глибоке вивчення обсягу та структури попиту споживачів, визначення незадоволеного попиту, який формується, до­слідження факторів, що впливають на обсяг та структуру попиту, прогно­зування їх зміни на плановий період.

При наявності інформації щодо обсягів або темпів зростання спо­живчого попиту (купівельних фондів населення району діяльності підприємства) у процесі планування використовують метод еластичності (чутливості) товарообороту. Цей метод орієнтований на врахування та максимальне використання можливостей споживчого ринку як основно­го лімітуючого фактора розвитку товарообороту.

Розрахунок планового обсягу товарообороту проводиться в такій по­слідовності:

1. Визначають коефіцієнт еластичності обсягу реалізації товарів тор­говельного підприємства від доходів населення району, що обслуговується цим підприємством.

2. Визначається можливий приріст доходів (купівельних фондів) на­селення району в плановому періоді.

3. З урахуванням можливого приросту доходів населення визначають можливий приріст обсягу реалізації товарів на підприємстві.

4. Визначають можливий приріст товарообороту підприємства за ра­хунок найбільш повного задоволення попиту населення. Розрахунок мож­ливого темпу приросту базується на результатах вивчення обсягів неза­доволеного попиту та попиту, що формується, на товари, які реалізує підприємство у передплановому періоді.

Окремо слід виділити планування ресурсозабезпеченого обсягу то­варообороту.

Воно здійснюється залежно від виду ресурсів, забезпеченість якими потрібно узгодити в плановому періоді. Для цього розраховують забез­печеність товарообороту товарними фондами, трудовими ресурсами, ма­теріально-технічною базою.

Тут використовується балансовий метод планування. При викорис­танні цього методу плановий розмір товарообороту визначається на ос­нові інформації про планові обсяги надходжень (Н) товарів, нормативів потреби в утворенні товарних запасів на кінець планового та фактичного

обсягу товарних запасів на початок періоду. Крім цього, враховують пла­новий розмір іншого вибуття товарних ресурсів.

Для планування роздрібного товарообороту використовують норма­тивний метод планування. Він базується на використанні техніко-економічних нормативів товарообороту на 1 м² торгової площі, які періодично розробляються та коригуються науково-дослідними установами Украї­ни. Нормативи товарообороту на одиницю площі розроблені для прогре­сивних методів продажу товарів з диференціацією їх розмірів залежно від товарної спеціалізації відділів торгового підприємства, розміру середньодушового товарообороту, місця розташування підприємства та ре­жиму його роботи.