Гострі місцеві променеві ураження

Гострі місцеві променеві ураження виникають, у разі опромінення окремих дільниць тіла при досить високих дозах або ступені радіоактивного забруднення. По вираженню змін в організмі розрізнюють променеві ураження I (легкого), II (середнього), III (важкого) ступеню.

Місцеві променеві ураження легкого (I) ступеню виникають при дозах опромінення 3-5Гр (300-500Р). Прихований період продовжується 3-4 тижні. У період гострих запальних змін відмічається гіперемія шкіри і слизових оболонок, поверхневий набряк, печія, свербіння. Через 5-7 днів все це затихає. На місці ураження виникає злущення, легка пігментація бурого кольору.

Потрібно відмітити, що при гамма-випромінюванні уражаються всі тканини області, що опромінюється (шкіра, судини, нерви, кістки); при альфа- і бета-випромінюванні уражаються переважно шкіра, слизові оболонки, кон’юнктива очей.

Променеві ураження середнього (II) ступеню виникають при дозах опромінення 5-7Гр (500-700Р). Первинна реакція відсутня або виявляється у вигляді еритеми (почервоніння шкіри) і свербіння.

Прихований період триває до 2 тижнів. У період гострих запальних реакцій розвивається дерматит, погіршується самопочуття, підвищується температура тіла, виявляється в крові лейкоцитоз. Через місяць пухирі розсмоктуються або розкриваються, поверхневі ерозії проходять.

Променеві ураження важкого (ІІІ) ступеню виникають при дозах опромінення більше за 8Гр (800Р). Прихований період триває 4-6 днів. Потім на уражених місцях утворяться пухирі, ерозії та глибокі виразки. У хворих порушується сон, підвищується температура, в крові виявляється лейкоцитоз. Процес загоєння йде повільно, можуть виникати трофічні виразки, можлива атрофія м'язів.