Види іонізуючого випромінювання

На стійкість ядер впливає співвідношення між протонами и нейтронами в них. Ядра, які мають надлишок чи недостачу нейтронів – нестійкі, вони або розпадаються на частини, або випускають елементарні частинки, при цьому перетворюючись в ядра атомів нових елементів.

Явище довільного перетворення ядра атома одного елемента в ядро іншого називається радіоактивністю, а нестійке ядро – радіоактивним.

Процес довільного розпаду ядер називається радіоактивним розпадом. При розпаді випускається потік елементарних часток, який називають іонізуючим випромінюванням.

Кожен радіоізотоп (радіонуклід) розпадається зі своєю швидкістю. Час, за який розпадається половина ядер радіоактивної речовини, називається періодом напіврозпаду .

Енергія іонізуючого випромінювання при проходженні через речовину витрачається в основному на іонізацію середовища, тобто на утворення заряджених часток.

Вплив іонізуючого випромінювання на речовину називається опроміненням. До іонізуючого випромінювання відносять:

§ альфа-частинки,

§ бета-частинки,

§ нейтрони,

§ г амма -випромінювання,

§ рентгенівські, та ін.

У всі них різна проникаюча здатність (мал. 2).

Мал. 2. Види випромінювання і їх проникаюча здатність