Порядок використовування сховищ

У мирний час сховища використовуються під приміщення культурно-побутового і спортивного призначення, складські приміщення торгівлі і громадського харчування, гаражі і т.д.

Для обслуговування сховищ, залежно від місткості, створюються групи або ланки обслуговування. Підготовка сховищ до прийому людей включає:

- звільнення сховища від нештатного устаткування і майна, що зберігається;

- розконсервування штатного устаткування;

- перевірку систем життєзабезпечення;

- перевірку герметичності;

- підключення телефону і радіо транслятора;

- установку нар;

- закладку продуктів, медикаментів, поповнення запасів води.

Найпростіші укриття

У системі забезпечення безпеки населення, зокрема при озброєних конфліктах із застосуванням звичної зброї, важливе значення набуває використовування простих укриттів типу щілин. Щілина є простою по конструкції масовою захисною спорудою, будівництво якої може бути виконано населенням за короткий строк. Щілина може бути відкритою або перекритою. Перекрита щілина по своїх захисним властивостям не поступається ПРУ групи П-5.

Щілина являє собою рів глибиною 200 см, шириною угорі 120 см і знизу - 80см. Щілина на 10 чол. має довжину 8-10 м. В ній рекомендується обладнати 7 місць для сидіння і 3 - для лежання.

Щілина на 20-30 чол. відривається у вигляді декількох прямолінійних ділянок, що розміщені під прямим кутом один до одного. Довжина кожної ділянки не більше 10 м визначається із розрахунку не менше 0,5-0,6 м на одного чоловіка. Нормальна ємність щілини – 10-15 чол.

Входи в щілину влаштовують під прямим кутом до першої прямолінійної ділянки, при цьому у щілинах ємністю до 20 чол. роблять один вхід, а більше 20 – два на протилежних кінцях. Уздовж однієї і стін влаштовує лаву для сидіння, а в стінах - ніші для зберігання продуктів харчування і води.

Оцінювання надійності захисту працівників об’єкта господарювання з використанням захисних споруд

Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єкта

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об'єкта починається з вивчення усіх характеристик захисних споруд, параметрів можливих уражаючих факторів на території об'єкта.

Перш за все виявляється наявність і відповідність основних і допоміжних приміщень в кожній захисній споруді нормам об'ємно - планових рішень.

Якщо, наприклад, виявиться, що в сховищі відсутнє приміщення для продуктів харчування, то для його обладнання виділяється необхідна площа від приміщення для людей, що зменшує місткість сховища.

Оцінка захисних споруд за місткістю

Місткість захисних споруд визначається відповідно до прийнятих норм за площею і об'ємом приміщень на одну людину. Розрахунок ведеться окремо по кожній захисній споруді, а потім визначається загальна кількість місць в усіх сховищах на об'єкті і показник інженерного захисту за місткістю К_м.

Послідовність виконання завдання:

1. Розраховується кількість місць М_п за площею приміщення для укриття людей, S_n виходячи з норми на одну людину: S₁ = 0.5 м² при висоті h = 2,15-2,9 м, яка дозволяє встановити 2-х ярусні нари, S₁ = 0,4 м² при висоті h = 2,9-3,5 м, яка дозволяє встановити 3-х ярусні нари.

2. Розраховується кількість місць за об'ємом приміщень М_о (перевіряють відповідність об'єму повітря приміщень на одну людину - не менше 1,5 м). Ця кількість повітря передбачається для забезпечення життєдіяльності людей протягом 3-4 годин на випадок, коли буде порушено повітропостачання.

де S_n - площа приміщень для людей, (м²);

S_д - загальна площа допоміжних приміщень, м², (окрім ДЕС, тамбурів, розширювальних камер);

h - висота приміщень, м.

3. Порівнюється М_п та М₀ (кількість місць за площею і за об'ємом) і визначається фактична місткість сховища М₁ (менша числом).

4. Розраховується загальна місткість усіх захисних споруд об'єкта:

5. Визначається коефіцієнт місткості захисних споруд об'єкта;

де, N - чисельність найбільшої працюючої зміни.

6. Визначається необхідна кількість нар в кожній захисній споруді: двохярусних Н = М/5 (одні нари довжиною 180 см забезпечують 4 місця - сидіти, 1 - лежати). Трьохярусних Н = М/6 (чотири місця - сидіти, 2 - лежати).

7. Робиться висновок щодо можливості укриття робітників, якщо К_м≥1 - захисні споруди дозволяють розмістити всіх робітників найбільшої зміни.

Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

1. Виявляються захисні властивості споруди з документів їх технічних характеристик (вихідних даних):

- від ударної хвилі (граничний надмірний тиск ударної хвилі, який може витримати споруда);

- від радіоактивного забруднення (коефіцієнт ослаблення радіації спорудою).

2. Визначають потрібні захисні властивості споруди:

а) для захисту від ударної хвилі - максимальний надмірний тиск ударної хвилі, що очікується на об'єкті. Визначається так: - розраховується мінімально можлива відстань до центра вибуху:

де R_r - відстань об'єкта від точки прицілювання (центру міста); - ймовірне максимальне відхилення центру вибуху від точки прицілювання.

В таблиці (додаток 1) знаходимо - для очікування потужності ядерного вибуху q, виду вибуху і R_min.

б) для захисту від радіоактивного зараження К_{осл.лотр}. - потрібний коефіцієнт ослаблення радіації. Розраховується за формулами:

де P₁ - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті (визначається з додатку 2 на відстані R_min для заданої потужності вибуху q та швидкості середнього вітру V_св).

t_n - початок опромінювання (зараження об'єкта) відносно вибуху

t_к - кінець опромінювання, год (через 4 доби після зараження)

t_k=t_n+96

Д_доп - допустима доза радіації за 4 доби (96 год.) = 50 Р.

3. Порівнюються захисні властивості споруди з потрібними і робляться висновки: якщо Δ Р_фзах < Δ Р_ф.потр., або К_осл,<К_{осл.потр.}, то захисна споруда не забезпечує потрібного захисту і з подальшої оцінки виключається (рахується резервною).

4. Визначається показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

де М₁ М₂,..., М_п - місткість споруд 1, 2, 3,..., n, захисні властивості яких відповідають потрібним, тобто забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів (ударної хвилі і радіоактивного зараження).

Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Найбільш важливими є системи повітро- і водопостачання. Суть оцінки систем зводиться до визначення їх можливості (яка кількість людей, що укриваються, може бути забезпечена повітрям і водою за існуючими нормами на протязі встановленого строку) і потім порівнюється з потрібними.

а) Оцінка системи повітропостачання

1. Визначаються режими роботи, які повинна забезпечити система. Якщо на об'єкті очікується зараження атмосфери чадним газом (CO), в разі великих пожеж, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в 3^х режимах; (див. п.2.2).

Робота системи в 3-х режимах забезпечується фільтровентиляційними комплектами типу ФВК-2 (в сховищах до 600 місць). Роботу в 2-х режимах може забезпечити ФВК-1.

2. Визначаються можливості наявного обладнання системи повітропостачання:

а) в режимі І можливості системи по забезпеченню повітрям людей розраховуються за формулою:

де n - кількість комплектів ФВК, установлених у сховищі,

V_I продуктивність одного комплекту ФВК в режимі І (1200 м /год.);

W_I - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі І (в залежності від кліматичної зони).

Ця кількість повітря забезпечує життєдіяльність, охолодження і зменшення вологи повітря в сховищі.

б) в режимі II (фільтровентиляція) можливості системи розраховуються за формулою:

де n - кількість комплектів ФВК;

V_II - продуктивність одного комплекту ФВК в режимі II - (300 м³/год.);

W_II - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі II (2м³/год.), яка необхідна для життя.

3. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей (за найменшими можливостями):

де N₁, N₂,.., N_n - кількість людей, які забезпечуються повітрям в режимі I і в режимі II (III) в сховищах 1,2,..., n;

N - чисельність найбільшої робочої зміни.

Якщо К_жз.пов <1, то визначаються необхідні заходи по підвищенню можливостей системи до потрібного рівня - забезпечення усіх людей, які можуть розміститися в сховищах.

б) Оцінка системи водопостачання

1 Визначаються можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації (яка кількість людей в сховищі забезпечується наявним аварійним запасом води) за формулою:

де W₀ - місткість ємностей аварійного запасу води в сховищі, л;

W₁ - норма запасу питної води на одну людину за добу (3 л);

Т - тривалість укриття людей, діб.

2. Визначається показник життєзабезпечення водою:

де N₁, N₂,.., N_n - кількість людей, що забезпечуються водою в сховищах 1, 2,..., n.

3. Визначаються додаткові ємності запасу води (при К_жз.вод< 1), які необхідні для нормального забезпечення людей водою:

Загальний показник по життєзабезпеченню К_жз. визначається за меншим значенням показників по забезпеченню повітрям і водою.

Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об'єкта

Оцінка зводиться до визначення потрібного часу на укриття працівників об'єкта за сигналами ЦО () і порівнюють його із встановленим часом укриття людей (t_вст), який визначається часом підходу вражаючої дії аварії (застосування зброї).

Вихідні дані для визначення потрібного часу на укриття ():

- відстань від місця роботи до сховища (L), м;

- час на безаварійну зупинку виробництва (t_зyn.), хв.;

- час для заповнення сховища t_зап (в середньому 2 хв.);

- швидкість руху людей в укриття V_pvxy (в середньому 80 м/хв.).

Рішення:

1. Розподіляються робітники і службовці по захисних спорудах на об'єкті.

2. Визначаються відстані від місця роботи до закріплених виробничими дільницями (цехами) захисних споруд – L₁, L₂,…,L_n

3. Визначається час руху людей до захисної споруди:

4. Визначається потрібний час на укриття (t_yкp) для працівників кожної дільниці (цеха):

5. Порівнюється потрібний час на укриття людей кожного цеху (t_yкp) з встановленим часом (t_вст)

Якщо для даного цеху t_yкp > t_вст, то його працівники не встигають укритися в сховищі. Для них інженерний захист не забезпечується.

6. Визначається показник по своєчасному укриттю людей:

де N₁, N₂,.., N_n - кількість робітників і службовців 1, 2,..., n цехів, які можуть своєчасно укритись в сховищах за сигналами ЦО, тобто для яких t_yкp≤t_вст

Результати проведеної оцінки інженерного захисту об'єкта записують до підсумкової таблиці 2.

На заключному етапі аналізуються результати оцінки інженерного захисту об'єкта, робляться висновки та пропозиції, в яких визначається:

- надійність інженерного захисту (коефіцієнт надійного захисту К_нз - за мінімальним значенням з окремих показників: К_м, К_зв, К_жз, К_сву);

- визначаються слабкі місця в інженерному захисті;

- намічаються шляхи і заходи по вдосконаленню інженерного захисту робітників і службовців об'єкта.

Приклад розв'язання завдання з оцінки інженерного захисту робітників і службовців об'єкта

Умова: Треба оцінити надійність інженерного захисту працівників машинобудівного заводу, маючи необхідні вихідні дані і характеристики.

Розв'язання:

1. Оцінка захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

1) На машинобудівному заводі є такі захисні споруди з паспортними даними, що наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Характеристики захисних споруд машинобудівного заводу

Тип, номер захисної споруди	Площа приміщень, м2	Висота приміщень	Аварійний вихід
Для людей з санітарним постом	Допоміжних
ФВП, санвузли	Для продуктів	Тамбур шлюз
ПРУ 1			–	–	2,4	є
Сховище 8			–		2,4	є
Сховище 12					2,4	є

2) Чисельність найбільшої працюючої зміни N = 684 чол., (КБ - 30 чол., комендатура - 4 чол., механічний цех - 300 чол., шліфувальний цех - 250 чол., столярний цех- 100 чол.).

Розв'язання:

1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об'ємно - планових рішень і визначаємо потрібні площі, яких не вистачає:

ПРУ №1 - відповідає нормам.

У сховищі №8 - немає приміщення для продуктів орієнтовно на 300 людей.

S_пр=8 м² (норма 5м на 150 чол.+Зм² на кожні послідуючі 150 чол.) Сховище №12 - відповідає нормам.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх:

ПРУ № 1: ос.;

Сховище №8: після обладнання приміщення для продуктів за рахунок площі приміщення для людей: ос.;

Сховище №12: ос

Примітка: 2м² - на санпост; 8м² на приміщення для продуктів.

3. Визначаємо розрахункову місткість за об'ємом приміщень:

Сховище №8: ос.;

де S_заг - загальна площа основних S_n і допоміжних приміщень S_д, ;

Сховище №12: ос.

Фактична розрахункова місткість приймається за площею приміщень (менше за значенням), тобто:

ПРУ №1 – М_пру = 40 ос.; сховище № 8 – М₈ = 334 ос.; сховище № 12 – М₁₂ = 350 ос.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість (всіх захисних споруд на заводі): М₃= М_пру +М₈+ М_п =40+334+350=724 чол.

5. Визначаємо коефіцієнт місткості:

6. Визначаємо необхідну кількість нар в приміщеннях для людей (Н):

Висота приміщень (h = 2,4м) дозволяє встановити двохярусні нари (одні нари на 5 чоловік).

В ПРУ нар.

В сховищі № 8 нар;

В сховищі № 12 нар.

Висновки:

1. Захисні споруди, що є на заводі, при дообладнанні їх у відповідності з вимогами дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни з наявністю резервних місць на 40 чоловік.

2. В сховищі номер 8 потрібно дообладнати приміщення для зберігання продуктів площею 8м² за рахунок площі приміщень для людей.

3. Придбати 145 двохярусних нар для всіх захисних споруд.

2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

Вихідні дані:

1. Віддаленість об'єкта від точки прицілювання R_r = 2,5 км.

2. Очікувана потужність ядерного боєприпаси q = 200 кт.

3. Вид вибуху - наземний.

4. Ймовірне максимальне відхилення центра вибуху боєприпаси від точки прицілювання г_відх= 0,5 км.

5. Швидкість середнього вітру - V_CB =100 км/год.

6. Напрямок середнього вітру - в сторону об'єкта.

7. Конструкції захисних споруд розраховані на надмірний тиск: ПРУ - ∆ P _{ф. зах}=30 кПа; сховище №8 ∆ P _{ф. зах}=200 кПа; сховище №12 ∆ P _{ф. зах}=200кПа.

8. Коефіцієнт ослаблення радіації ПРУ К_{осл.зах}=200; сховище №8 і сховище №12 К_{осл.зах}=1000.

Розв'язання:

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а). Для захисту від ударної хвилі ∆ P _{ф. зах} = ∆ P _{ф. max}, що очікується на об'єкті при ядерному вибуху на мінімальній відстані:

R _min = R _r – r _відх = 2,5 – 0,5 = 2 км.

При R_min=2 км, q = 200 к т для наземного вибуху з додатку 1, визначаємо:

∆ P _{ф. max} = ∆ P _{ф. потр} = 60 кПа;

б). Для захисту від радіоактивного зараження К_{осл.потр .} розраховуємо за формулою:

,

для чого визначаємо год, год;

Р _1max – максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті на 1 год після вибуху (дод. 4.2), якщо q = 200 кт R _min = 2 км, V _cв = 100 км/год, Р _1мах= 10.880 Р/год, тоді

.

2. Визначаємо наявні захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних: ΔР_{ф.зах.пру}=30 кПа; ΔР_ф._зах.сх.8 = 200 кПа; ΔР_ф.зах.сх.12 = 200 кПа;

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних К_осл ПРУ = 200; К_осл сх.№8 = 1000; К_осл сх.№12 = 1000.

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею: для ПРУ для сх. № 8 і 12 ;

б) за іонізуючим випромінюванням:: для ПРУ для сх. № 8 і 12

З порівняння видно, що захисні властивості ПРУ не відповідають потрібним, тому виключаємо з подальшого розгляду і ПРУ відносимо в резерв.

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

Висновок:

ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається; захисні властивості сховищ №8 і №12 відповідають вимогам і забезпечують захист всіх робітників (100%).

3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Оцінка системи повітропостачання

Вихідні дані:

1.Об'єкт розташований в її кліматичній зоні (середня температура найспекотнішого місяця 20-25°С).

2. Система повітозабезпечення включає:

в сховищі №8 - 2 комплекти ФВК-1; в сховищі № 12-2 комплекти ФВК-1.

Можливості одного комплекту V:

за режимом І - 1200 м³/год.; за режимом II - 300 м³/год.

3. На об'єкті зараження атмосфери чадним газом не очікується.

Розв'язання:

1. Визначаємо, які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачання.

Так як на об'єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітрозабезпечення повинна забезпечити роботу в двох режимах:

«Чистої вентиляції» (режим І) і «фільтровентиляції» (режим II).

Норма подавання повітря (W ₁) на одну людину становить: у режимі I – 10м³/год (II зона), у режимі II – 2 м³/год.

2. Визначаємо можливості системи:

а) у режимі I («Чистої вентиляції») за наявною кількістю ФВК (n):

– у сховищі № 8 ос.;

– у сховищі № 12 ос.;

б) у режимі II («Фільтровентиляції»):

– у сховищі № 8 ос.;

– у сховищі № 12 ос.

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей у режимі I (за найменшими можливостями):

.