Гончар І.М

Значения t - критерия (Стьюдента) для доверительной

вероятности Ри числа степеней свободы f = n-1

f	Доверительная вероятность Р
0,90	0,95	0,975	0,99	0.995
∞	6,314 2,920 2,353 2,132 2,015 1,943 1,895 1,860 1,833 1,812 1,796 1.782 1,771 1,761 1,753 1,746 1,740 1,743 1,729 1,725 1,708 1,697 1,684 1,671 1,658 1,645	12,706 4,303 3,182 2,776 2,571 2,447 2,365 2,306 2,262 2,228 2,201 2,179 2,160 2,145 2,131 2,120 2,110 2,101 2,093 2,086 2,059 2,042 2,021 2,000 1,980 1,960	25,452 6,205 4,176 3,495 3,163 2,969 2,841 2,751 2,685 2,634 2,593 2,560 2,533 2,510 2,490 2,473 2,458 2,445 2,433 2,423 2,385 2,360 2,329 2,299 2,270 2,241	63,657 9,925 5,841 4,604 4,032 3,707 3,499 3,355 3,250 3,169 3,106 3,054 3,012 2,977 2,947 2,921 2,898 2,878 2,861 2,845 2,787 2,750 2,705 2,660 2,617 2,576	127,32 14,089 7,453 5,598 4,773 4,317 4.029 3,832 3,690 3,581 3,497 3,428 3,372 3,326 3,286 3,252 3,222 3,197 3,174 3,153 3,078 3,030 2,971 2,915 2,860 2,807

Дальше: Приложение 3 Значения F-критерия (Фишера) при доверительной вероятности Р=0,95

f2= N(n -1)	Степень свободы f1 – число незначимых коэффициентов регрессии
I		3									∞
∞	161,4 19,51 10,13 7,71 6,61 5,99 5,59 5,32 5,12 4,96 4,84 4,75 4,67 4,60 4,54 4,49 4,35 4,17 4,08 4,03 3,94 3,84	199,5 19,0 9,55 6,94 5,79 5,14 4,74 4,46 4,26 4,10 3,98 3,88 3,80 3,74 3,68 3,63 3,49 3,32 3,23 3,18 3,09 2,99	215,7 19,6 9,28 6,59 5,41 4,76 4,35 4,07 3,86 3,71 3,59 3,49 3,41 3,34 3,29 3,24 3,10 2,92 2,84 2,79 2,60 2,60	224,6 19,24 9,12 6,39 5,19 4,53 4,12 3,84 3,63 3,48 3,36 3,26 3,18 3,11 3,06 3,01 2,87 2,69 2,61 2,56 2,46 2,37	230,2 19,30 9,01 6,26 5,05 4,39 3,97 3,69 3,48 3,33 3,20 3,11 3,02 2,96 2,90 2,85 2,71 2,53 2,45 2,40 2,30 2,21	230,2 19,33 8,94 6,16 4,95 4,28 3,87 3,58 3,37 3,22 3,09 3,00 2,92 2,85 2,79 2,74 2,60 2,42 2,34 2.29 2,19 2,09	234,0 19,37 8,84 6,07 4,82 4,15 3,73 3,44 3,23 3,07 2,95 2,85 2,77 2,70 2,64 2,59 2,45 2,27 2,18 2,13 2,03 1,94	243,9 19,41 8.74 5,91 4,68 4,00 3,57 3,28 3,07 2,91 2,79 2,69 2,60 2,53 2,48 2,42 2,28 2,09 2,00 1,95 1,85 1,75	246,5 19,45 8,69 5,84 4,60 3,92 3,49 3,20 2,98 2,82 2,70 2,60 2,51 2,44 2,39 2,33 2,18 1,99 1,90 1,85 1,75 1,64	249,0 19,47 8,64 5.77 4,53 3,84 3,41 3,12 2,90 2,74 2,61 2.50 2,42 2,35 2,29 2,24 2,03 1,89 1,79 1,74 1,63 1,52	251,8 19,47 8,58 5,70 4,44 3,75 3,32 3,03 2,80 2,64 2,50 2,40 2,32 2,24 2,18 2,13 1,96 1.76 1,66 1,60 1,48 1,35	254,3 19,50 8,53 5,63 4,36 3,67 3,28 2,93 2,71 2,54 2,40 2.30 2,21 2,13 2,07 2,01 1,84 1,62 1,51 1,44 1,28 1,00

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Кафедра технології матеріалів та інженерної графіки

Гончар І.М.

«Технологічні основи машинобудування»

Конспект лекцій

для студентів вищих навчальних закладів,

що навчаються за напрямком «Інженерна механіка»

Львів 2010

УДК 621.9.06 – 529(03)

ББК 34.5

Г 74

Гончар І.М.

Технологічні основи машинобудування. Конспект лекцій.- Львів: НЛТУ України, 2010. ‑ 199 с.

Рецензент: Лютий Є.М., завідувач кафедри прикладної механіки НЛТУ України; доктор технічних наук, професор

В конспекті лекцій викладено структуру виробничого процесу виготовлення машин, вимоги до точності та якості поверхонь окремих деталей, описані види заготовок для їх виготовлення, пристрої, які використовуються на металообробних верстатах та основні принципи побудови технологічних процесів обробки типових деталей машин. Призначений для студентів вищих навчальних закладів освіти лісотехнічного профілю, що навчаються за напрямком „Інженерна механіка”.

Шифр галузі 0505. Найменування галузі знань – машинобудування та матеріалообробка.

Напрям підготовки: Код 6.050502. Назва – інженерна механіка.

ЗМІСТ

Вступ 4

Лекція №1. Структура виробничого процесу. Типи машинобудів­них підприємств 7

Лекція №2. Види обробки деталей машин. Технологічність конст­рукції машин та деталей 21

Лекція №3. Базування заготовок. Встановлення заготовок при об­робці на верстатах 27

Лекція №4. Точність обробки деталей машин 35

Лекція №5. Якість поверхонь деталей машин 44

Лекція №6. Вибір заготовок та припуски на обробку 51

Лекція №7. Проектування технологічних процесів механічної обробки 79

Лекція №8. Основи технічного нормування 88

Лекція №9. Верстатні пристрої 114

Лекція №10. Обробка зовнішніх поверхонь деталей форми тіл обертання 129

Лекція №11. Обробка внутрішніх поверхонь деталей форми тіл обертання 129

Лекція №12. Обробка плоских поверхонь 138

Лекція №13. Обробка шпонкових канавок та шліцевих поверхонь 146

Лекція №14. Обробка різевих поверхонь 155

Лекція №15. Обробка зубчастих поверхонь 179

Лекція №16. Основні поняття про складання виробів 189

Бібліографічний список 211

ВСТУП

В сучасних умовах в центр економічної політики поставлено завдання всебічного підвищення технічного рівня та якості продук­ції, виконання якого неможливе без використання сучасного висо­копродуктивного обладнання, верстатів та машин. В умовах ринко­вої економіки виконання цього завдання є невід’ємною складовою механізму прискорення соціально-економічного розвитку держави.

Тому вивчення та засвоєння широкого кола питань, що стосу­ються технології машинобудування становить основу підготовки висококваліфікованих спеціалістів для лісової та деревообробної галузей.

„Технологія машинобудування” – це наукова дисципліна, яка переважно вивчає процеси механічної обробки деталей та їх складання, а також попутно зачіпає питання вибору заготовок та їх виготовлення. це можна пояснити тим, що в машинобудуванні задані форми деталей з потрібною точністю і якістю поверхонь досягаються в основному шляхом механічної обробки, оскільки інші способи обробки не завжди можуть забезпечити їх отримання. Процес механічної обробки пов’язаний з експлуатацією складного обладнання – металорізальних верстатів, а трудомісткість і собівартість механічної обробки значно більша, ніж на інших етапах виготовлення машини.

Ця обставина пояснює розвиток „Технології машинобудуван­ня” як наукової дисципліни в першу чергу в напрямку вивчення питань технології механічної обробки та складання, які в найбільшій мірі впливають на виробничу діяльність підприємства.

Складність процесів, які пов’язані з механічною обробкою, викликана неможливістю вивчення всього комплексу питань в межах однієї навчальної дисципліни. Тому вивчення „Технології машинобудування” неможливе без знання таких дисциплін, як „Технологія матеріалів”, „Матеріалознавство”, „Інженерна графі­ка”, „Теоретична механіка”, „Опір матеріалів”, „Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання”, „Деталі машин”.

Вчення про технологію машинобудування в своєму розвитку пройшло шлях від простої систематизації виробничого досвіду механічної обробки деталей та складання машин до створення нау­ково обґрунтованих положень, які розроблені на базі теоретичних досліджень, наукових експериментів та узагальнення передового досвіду машинобудівних заводів.

Навчальними планами механічних спеціальностей вищих навчальних закладів передбачено вивчення дисципліни “Техноло­гічні основи машинобудування”.

Мета курсу – вивчення наукових основ проектування й роз­робки технологічних процесів механічної обробки й складання машин, а також технологій виробництва типових деталей з тим, щоб забезпечити виготовлення машин заданої якості при їх найменшій собівартості.

В результаті вивчення дисципліни майбутній спеціаліст пови­нен знатитеорію і практику забезпечення потрібної точності обробки та якості поверхонь деталей, визначення припусків на обробку, методику базування заготовок, особливості розрахунку режимів різання, обгрунтування технічних норм на виконання технологічних операцій, основні методи механічної обробки повер­хонь деталей, основи конструювання верстатних пристроїв, основи комплексної обробки типових деталей машин, основи технології складання машин.

Дисципліна вивчається студентами протягом одного семестру. Навчальним планом на вивчення предмета відведено 162 години (3 кредити). З них 85 годин аудиторних занять (51 год. лекцій, 17 год. лабораторних та 17 год. практичних занять). Самостійна робота 77 год., яка передбачає вивчення лекційного матеріалу, підготовлення до лабораторних та практичних занять, виконання курсової роботи.

Конспект лекцій складено на основі аналізу та узагальнення матеріалу, який наведений в списку першоджерел та досвіду викладання дисципліни на кафедрі технології матеріалів та інженерної графіки Національного лісотехнічного університету України.