Предмет контракту

Цей розділ є головним, оскільки в залежності від предмету ЗТК визначаються: вид контракту, право, яке застосовується, звичаї, проформа тексту. У цьому розділі зазначається:

· описання предмету контракту;

· назву об’єкту угоди (товару);

· характеристика об’єкта угоди (товару);

Іноді в цьому розділі обумовлюють кількість та базисні умови поставки (БУП).

Предметом контракту може бути продаж або поставка товару, надання послуг, передача технології тощо, тобто вид зовнішньоторгової угоди (купівля-продаж, підряд, оренда тощо).

Назву товару необхідно вказати так, як він іменується у міжнародній торгівлі (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделі товарів.

Сфера об’єктів ЗТК досить чітко обмежується визначенням предмету ЗТК. Стосовно ЗТК купівлі-продажу така сфера чітко обумовлена у Віденській Конвенції 1980 р. Об’єктами ЗТК купівлі-продажу не визнаються: 1) товари, які купуються для особистого використання, за винятком випадків, коли продавець до або у момент укладання ЗТК не знав і не повинен був знати, що товари купуються для такого використання; 2) товари, які продаються з аукціона; 3) товари які продаються у порядку виконавчого провадження або іншим способом у силу закона; 4) цінні папери, оборотні документи та валюта; 5) судна водного або повітряного транспорта, а також судна на повітряній подушці; 6) електроенергія; 7) послуги; 8) власне виготовлення продукції, якщо тільки покупець не бере на себе зобов’язання поставити суттєву частину матеріалів, необхідних для виготовлення продукції.

Національне законодавство передбачає чітке розмежування видів ЗТК і визначажє класифікацію їх об’єктів. Більш докладне розмежування здійснюється у відомчих або галузевих нормативних актах.

Вид товару має важливе значення при визначенні не тільки виду ЗТК, але й правової регламентації, наприклад, при отриманні пільг, встановленні розміру мит та зборів, квотування продукції тощо.

Характеристика товару містить визначення основних його параметрів. При продажу, наприклад, обладнання, вказуються його продуктивність, потужність, витрата палива, енергії та інші показники. Якщо предметом угоди є товар із складними технічними характеристиками, то контракти мають спеціальні розділи ("Технічні специфікації"), які додаються до контракту та складають його невід"ємну частину. У таких випадках у цьому пункті наводиться тільки коротке визначення товару і робиться посилання на ці спеціальні розділи, які уточнюють його технічні характеристики. У випадках, коли предметом контракту є товари з різними якісними характеристиками або різного асортименту, вони перераховуються у специфікації, яка додається до контракту, про що робиться відповідне застереження. Може бути посилання на розділ "Інші умови".

Кількість товару та базисні умови поставки розглядаються далі в окремих пунктах контракту.

Приклад формулювання цієї статті (причому, обов’язково у минулому часі):

"Продавець продав, а Покупець купив на умовах ФОБ порт Одеса (Інкотермс 2000) один верстат типу АВС" або "Продавець продав, а Покупець купив електронне обладнання (надалі - обладнання) та супутні товари (надалі - товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невід’ємною частиною, на суму___________доларів США на умовах, викладених у цьому Контракті."

5.1.4. Кількість (або ціна та кількість або предмет та кількість)

Частіше за усе визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість."Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:

· одиниці вимірювання кількості;

· порядок визначення кількості;

· систему мір та ваги;

· застереження "близько" та "за опціоном";

· чи включаються тара та упакування у кількість товару;

· які організації визначають кількість товару;

· якими документами засвідчується кількість товару.

Кількість товару вказується у характерних для нього одиницях вимірювання, прийнятих у міжнародній торгівлі для даного товару. Наприклад, кількість машин та обладнання, товарів тривалого користування та предметів споживання вказується у штуках, комплектах, парах, а розмір поставки визначається кількістю штук, комплектів, пар, що входять у ту чи іншу партію. При продажу зернових, каучуку, цукру, вугілля, руди, кольорових металів звичайно для визначення кількості використовують міри ваги (фунт, довга тонна, центнер, пiкуль, бушель, кілограм), вибiр яких залежить вiд товарної бiржi чи ринку, на яких котирується певний товар. У торгiвлi лiсоматерiалами використовуються мiри довжини та мiри об'єму (м, ярд, фут, куб.м, куб.ярд, куб.фут, реєстр.т); у торгiвлi нафтопродуктами застосовуються як мiри ваги, так i об'єму (кг, амер.галони, барелi). При продажу бавовни основною одиницею вимiрювання кiлькостi є вага (фунт, кантар, кандi, ароба), але розмiр поставок виражається кiлькiстю кiп певної середньої ваги. У торгiвлi деякими iншими товарами (ртуть, сiрники, кава, чай) одиницею вимiрювання є кiлькiсть товару, що знаходиться у певнiй упаковцi – бутелi, коробцi, мiшку, ящику.

У контракті необхідно встановити систему міри та ваги, тому що у різних країнах використовуються різноманітні системи мір та ваги. Так, країни Захiдної Європи, Центральної та Латинської Америки, бiльшiсть держав Африки та Пiвденно-Схiдної Азiї притримуються метричної системи, але застосовують поряд з нею свої нацiональнi системи мiр (наприклад, пiкуль та кілограм – у Малайзiї, Таiландi, Японiї, КНР, Кореї; ароба та кг – у Чилi, Парагваї, Кубi, Бразилiї; кандi та кг – у Індiї; кантар та лiтри – у Колумбiї). США та Канада застосовують американську систему, а також (з деякими змiнами) метричну систему мiр та свої нацiональнi системи мiр (фунт, ам.галон, л, тан, пек, грейн, драм, амер. квартер, центал). Однi i тi ж за назвою одиницi вимiрювання (наприклад, бутель, кiпа, пака, мiшок, бочка (барель), ящик) у рiзних країнах мiстять зовсiм рiзнi кiлькостi. Наприклад, мiшок кави у Бразилiї та Конго – 60 кг, Індонезiї – 62 кг, Центральній Америцi (Коста-Рiка, Нiкарагуа, Гватемала, Гондурас, Мексика, Сальвадор, Перу) – 69 кг, Колумбiї – 70 кг, САР, Домiнiканськiй Республiцi – 75 кг, Кубi – 90 кг, Еквадорi – 91,5 кг. Ящик чаю в Індiї становить 188 фунтiв (53,5248 кг), у Шрi-Ланцi – 106 фунтiв (48,0816 кг), Явi – 110 фунтiв (49,896 кг). Пака бавовни у Бразилiї – 180 кг, у Єгиптi – 336,9 кг. Барель нафти на англійській біржі - 32 галони - 145,4708 л, а на американській біржі 1 барель нафти - 158,767 л. Крiм того, однi й тi ж одиницi вимiрювання для рiзних товарiв мають рiзнi значення. Наприклад, бушель (у США) пшеницi, сої, гороху мiстить 60 фунтiв (27,216 кг), жита – 56 фунтiв (25,401 кг), ячменю – 48 фунтiв (21,7172 кг), кукурудзи – 56 фунтiв (25,401 кг), вiвса – 32 фунти (14,515 кг). Барель нафти - 158,767 л, олії бавовняного насіння - 340 фунтів -163,2 кг, пива - 117,3 л, вина - 119 л. Тому при позначеннi кiлькостi в одиницях, якi мають неоднакове значення у рiзних країнах, чи для рiзних товарiв, звичайно зазначається еквiвалент цiєї кiлькостi у метричнiй системi мiр.

У контрактах купівлі-продажу на сировинні товари, продукти харчування та інші товари, що вимірюються одиницями маси та об"єму, які поставляються насипом, навалом або наливом (так звані масові товари) позначення кількості звичайно доповнюється застереженням, де вказується допустиме відхилення фактично поставленого товару продавцем від кількості товару, обумовленого в контракті (внаслідок усушки, утруски, витоку тощо) - опціон по кількості. Це застереження називається застереженням "близько", i пiсля цифри, що визначає у контрактi кiлькiсть, ставиться відсоток вiдхилення із знаком "+/- ". Наприклад, "близько 500000 фунтiв +/- 5%". Іноді застереження "близько" базується на торгових звичаях (узансах), наприклад, для зерна воно становить 5%, кофе - 3%, лісу - 10%.

Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому випадку твердо фiксована у контрактi кiлькiсть може супроводжуватися застереженням, що покупцю(продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупцю) додатково визначену кiлькiсть товару на тих самих умовах. Це право висловлюється словами "за опцiоном покупця (продавця)" або "за виробом покупця (продавця)". Частiше у контрактах встановлюється опцiон продавця, тому що вiн доставляє вантаж, i залежно вiд цiн на товар продавець може "грати" на опцiонi. Такi ситуацiї виникають, коли важко точно завантажити вагон, контейнер чи судно. Опцiон покупця дає право йому платити не за повний тоннаж фрахтового судна, а за використану частину. Будь-який опцiон (продавця чи покупця), як правило, не перебiльшує 10% вiд основної кiлькостi товару.

Звичайно, у контрактi зазначається, за якою цiною буде здiйснюватися розрахунок за понадконтрактну кiлькiсть. Справа у тому, що цiни на масовi товари коливаються, i розрахунок може здiйснюватися як за контрактними цiнами, так i за цiнами, що склалися на ринку у момент виконання контракту. Сторони у такому випадку визначають, хто бере на себе природний збиток. Якщо у контрактi такого застереження немає, а перевiрка кiлькостi здiйснюється за "розвантаженою масою", то припускається, що природний збиток за перiод поставки бере на себе продавець. Для товарiв, якi мають природний збиток, його розмiри визначаються практикою свiтової торгiвлi. Питання про природний збиток обумовлюється мiж продавцем та покупцем i у тих випадках, коли товар зберiгається у продавця за рахунок та ризик покупця або прийнятий на вiдповiдальне зберiгання за рахунок та ризик продавця.

У контракті обумовлюється також, чи входить тара та упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють:1) масу брутто – масу товару разом з внутрішньою та зовнішньою упаковками; 2) масу нетто – масу товару без будь-якої упаковки; 3) "маса брутто за нетто" -у тих випадках, коли маса товару становить не бiльш як 1-2% вiд маси товару i коли цiна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.

Покупець найчастiше має оплатити товар до того, як зможе перевiрити його кiлькiсть. Цю кiлькiсть покупець визначає за документами, якi перевiзник передає продавцю при одержаннi вiд нього товару, тобто по залiзничнiй накладнiй, коносаменту тощо. При цьому мається на увазi, що перевiзник вiдповiдає за збереження товару у кiлькостi, прийнятiй вiд продавця. У випадку недостачi у масi або кiлькостi штук претензiї висуваються покупцем перевiзнику. До продавця можуть бути висунутi претензiї тiльки по внутрiшньотарнiй недостачi, тобто, якщо фiксується недовкладення у закритi ящики, мiшки та iншу тару, а також, якщо буде доведено, що перевiзник не винний у недостачi або існує змiшана вiдповiдальнiсть продавця та перевiзника. Перевiрка фактично поставленого обладнання здiйснюється за специфiкацiями та пакувальними листами, якi складаються продавцями для кожного вантажного мiсця.

У цьому роздiлi контракту часто зазначається, якi органiзацiї визначають кiлькiсть товару та якими документами вона засвiдчується. Кiлькiсть товару може вказуватися як в основному текстi контракту, так i в Додатку чи Додатках до нього, якi мають бути невiд'ємною частиною контракту.

Приклади формулюваня:

"Продавець продав, а Покупець купив 3000 метро-тонн замороженої свинини у напiвтушах", або "Продавець продав, а Покупець купив на умовах ФОБ порт Одеса (Інкотермс 2000) обладнання та запасні частини. Специфікація обладнання та запасних частин з цінами та вагою по позиціях передбачена у Додатку №1 до даного Контракту, який є його невід’ємною частиною."