Способи встановлення контакту з іноземним контрагентом

Експортер може використовувати такі способи встановлення контактів з контрагентами:

· направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному або декільком можливим іноземним покупцям;

· прийняти та підтвердити замовлення покупця;

· направити покупцю пропозицію у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з проформою контракту;

· взяти участь у торгах, подавши тендер організаторам торгів;

· взяти участь у торгово-промислових виставках та ярмарках (міжнародних, національних);

· направити можливому покупцю комерційний лист з інформацією про наміри вступити у переговори з приводу укладання конкретної угоди;

· направити проформу контракту вже відомому покупцю як результат узгодження умов контракту телефоном, телетайпом або телексом або на підставі попередніх домовленостей;

· розмістити рекламні оголошення у засобах масової інформації, направити на адресу потенційних покупців каталоги, проспекти із товарами, що пропонуються, організувати та провести рекламну кампанію на ринку країни імпортера.

Імпортер може використовувати такі способи встановлення контактів з потенційним продавцем:

· направити потенційному або вже відомому продавцю замовлення;

· направити запит виробнику товарів, що цікавлять імпортера;

· оголосити торги з запрошенням до участі фірм, які можуть прийняти і виконати умови організаторів торгів;

· направити можливому виробнику комерційний лист про наміри вступити у переговори у відповідь на його пропозицію;

· направити експортеру безумовний акцепт його пропозиції.

Ініціативу встановлення контакту може виявити як продавець, так і покупець.

Якщо ініціативу встановлення контакту виявляє продавець, то він, виступаючи при цьому як оферент, направляє потенційним покупцям оферту. Оферта (offer) у комерційній практиці - це письмова пропозиція продавця, направлена можливому покупцю, про продаж партії товару на визначених продавцем умовах. Фірма або особа, яка надіслала таку пропозицію, називається оферентом (offerer, offeror).

Оферта містить усі основні умови майбутньої угоди: найменування товару, кількість, якість, ціна, умова поставки, строк поставки, умови платежу, характер тари та пакування, порядок приймання-здавання, загальні умови поставки.

Оферта, у якій позначений товар та прямо або непрямо встановлюється кількість та ціна або передбачається порядок їх встановлення, вважається визначеною. У ній обов’язково має виявлятись намір оферента вважати себе зв’язаним умовами оферти у випадку її акцепту покупцем.

Пропозиція, адресована невизначеному колу осіб, у комерційній практиці розглядається не як оферта, а як запрошення робити оферти.

Текст оферти зазвичай короткий, чіткий та ясний, виключаючий можливість різних його тлумачень або виникнення неясностей.

У світовій практиці існують три види оферт: тверда, вільна та захисна. Про вид оферти на ній має бути зроблений напис.

Тверда оферта (firmoffer, bid) - це письмова пропозиція на продаж певної партії товару, надіслане оферентом одному можливому покупцю, з зазначенням строку дії оферти, тобто часу, протягом якого продавець вважає себе зв'язаним умовами, перерахованими в оферті, і не може зробити аналогічної пропозиції іншому покупцю.

Як правило, тверді оферти направляються традиційним покупцям, і тому така оферта містить тільки деякі загальні умови, наприклад, назву товару, кількість, ціну, строк поставки, та робиться примітка, що усі решта умов такі ж, як у попередніх контрактах. Приклад твердої оферти наведений нижче.