Юнацький О.В

Юнацький О.В.

КРИМІНАЛІСТИКА

методичні матеріали

для студентів денного навчання юридичного факультету

Дніпропетровськ — 2013

Криміналістика: Методичні рекомендації з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки 6.030401 – “Правознавство” для студентів денного навчання юридичного факультету. – Дніпропетровськ: ДДУВС, 2013. – 73 с.

Розробники:

Юнацький О.В., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент

Рецензенти:

Лукашевич В.Г., доктор юридичних наук, професор;

Чепурко В.М., начальник Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області, полковник міліції

Розглянуто на засіданні кафедри

кримінально-правових дисциплін

Протокол № 1 від «17» серпня 2013р.

© ДДУВС, 2013

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS:   Змістових модулів:   Загальна кількість годин:   Тижневих годин:	Шифр та назва напряму підготовки:   6.030401 Правознавство   Освітньо-кваліфікаційний рівень:   бакалавр	Обов’язковість навчальної дисципліни: нормативна Рік підготовки: 4 Семестр: 7-8 Лекції: 36 годин Практичні: 64 години Самостійна та індивідуальна робота: 108 годин Модульний контроль: 8 годин Вид контролю: залік, іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

2.1 Метою вивчення дисципліни “Криміналістика” в юридичному навчальному закладі є підготовка висококваліфікованих фахівців, отримання ними необхідного рівня знань, вмінь і навичок з використання криміналістичних засобів прийомів і методів у діяльності з розкриття, розслідування та попередження злочинів, які б забезпечували досягнення таких цілей:

а) науково-юридичних:

· під час поглибленого вивчення наукових положень дисципліни “Криміналістика” для отримання теоретичних знань і практичних навичок ефективного застосування техніко-криміналістичних засобів і методів у практичній діяльності з розкриття, розслідування і попередженню окремих видів злочинів;

· при опануванні необхідною науково-методологічною літератури, яка забезпечує дослідження виникаючих питань, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня;

· під час формування навичок з прийняття рішень в складних слідчих ситуаціях, опанування логіки доказування та складання процесуальних документів, ділових паперів з кримінальних проваджень;

б) загальноосвітніх:

· при підвищенні юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;

в) виховних:

· під час формування спрямованості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.

2.2. Основне завдання дисципліни “Криміналістика” полягає в цілісному засвоєнні студентами концептуальних положень загальної теорії (методології) криміналістики, системи окремих криміналістичних теорій і вчень, криміналістичних понять та категорій, законів і тенденцій розвитку науки, а також рекомендацій щодо застосування засобів, прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншої інформації під час розслідування злочинів.

Це завдання досягається через:

1. Поглиблення знань щодо джерел матеріальних та ідеальних слідів в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів, традиційних криміналістичних методів їх дослідження.

2. Ознайомлення студентів з новими криміналістичними методами та методиками дослідження речових доказів і сучасною системою судових експертиз в цілому з метою використання інформації, одержаної під час дослідження джерел матеріальних та ідеальних слідів в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

3. Ознайомлення з комплексом положень та рекомендацій криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів, тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії.

4. Ознайомлення з комплексом елементів криміналістичної характеристики злочинів груп і видів злочинів, науковими рекомендаціями щодо методики їх розкриття, розслідування та попередження.

2.3. Роль і значення дисципліни “Криміналістика” у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

Вивчення студентами дисципліни “Криміналістика” передбачає досягнення комплексного кваліфікаційного рівня підготовки, при якому вони повинні:

знати:

- основні концептуальні положення загальної теорії (методології) криміналістики, систему окремих криміналістичних теорій і вчень, криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

- положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою інформацією щодо обставин його вчинення;

- положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів, тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії;

- основи взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю, із засобами масової інформації під час проведення тактичних операцій;

- елементи криміналістичної характеристики злочинів груп і видів злочинів, наукові рекомендації щодо методики їх розкриття, розслідування та попередження;

- комплекси слідчих дій та оперативних заходів на початковому і подальшому етапах розслідування злочинів окремих видів, особливості їх проведення.

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис. Після вивчення дисципліни студенти повинні володіти уміннями та практичними навичками:

- застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів під час виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і злочинця, а також їх попереднього дослідження;

- використання одержаної інформації під час дослідження джерел матеріальних та ідеальних слідів в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

- складання “словесного портрету”, суб'єктивних мальованих та композиційних портретів і можливостей їх практичного використання;

- аналізу первісної інформації про злочин, правильної оцінки слідчих ситуацій та визначення напрямів (планування) розслідування конкретного злочину шляхом висування і перевірки версій;

- використання спеціальних знань під час розкриття і розслідування конкретних видів злочинів;

- організації розкриття, розслідування та попередження окремих видів злочинів, тактики проведення конкретних слідчих дій, організаційних і оперативних заходів і тактичних операцій.

2.4. Особливості виконання окремих видів завдань Практичні заняття проводяться з метою набуття навичок роботи з техніко-криміналістичними засобами, опанування тактичними прийомами та методами розслідування окремих видів злочинів, складання процесуальних документів. Вони також спрямовані на глибоке засвоєння знань, набутих студентами під час лекцій та самостійної роботи. При їх проведенні використовуються навчальні об’єкти слідчо-криміналістичного комплексу та криміналістичного полігону кафедри.

Зміст занять включає коротке опитування студентів з питань теми та самостійне виконання ними практичного завдання по запропонованій фабулі конкретної кримінальної події на криміналістичному полігоні або в аудиторії. Усі завдання, що виконуються на практичних заняттях, оформлюються у відповідності з криміналістичними рекомендаціями у вигляді фрагментів протоколів слідчих дій, плану розслідування по запропонованій фабулі, які заносяться в альбом або в окремий зошит (про що вказано в завданні для самопідготовки). В альбом, крім цього, заносяться відповідні схеми.

Для творчої участі та успішного виконання практичних завдань перед кожним заняттям студент повинен вивчити рекомендовану літературу, матеріали лекцій, ознайомитись з нормативними актами, відпрацювати відповідні контрольні запитання і виконати запропоновані підготовчі дії (наприклад, схематично замалювати папілярні узори пальців рук, скласти письмовий план проведення слідчої дії, тощо).

Самостійна та індивідуальна робота полягає у вирішенні окремих ситуацій, які виникають під час розслідування певної категорії кримінальних правопорушень та самостійного виконання студентами завдань, що передбачені тематикою дисципліни.

Під час самостійної та індивідуальної роботи з питань вивчення дисципліни, підготовки рефератів можна звертатись на кафедру до чергового викладача.

Залік результатів виконання студентами практичних завдань, самостійної та індивідуальної роботи систематично проводиться в табелі обліку (див. додаток) викладачами, які ведуть в групі практичні заняття. При цьому враховується активність студента в ході занять, в тому числі підготовка реферату (навіть, якщо він не був прочитаний на занятті) та відпрацювання пропущених з різних причин занять, а також результати тестування за допомогою контрольних програм.

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом дисципліни “Криміналістика”, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль – здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп’ютерної техніки. Він пов’язаний з усіма формами навчального процесу і здійснюється на протязі всього вивчення дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Оцінка «відмінно» (високий рівень навчальних досягнень) – виставляється студенту, якщо він виявив усебічне, повне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, дає відповіді на всі питання поставлені викладачем, ґрунтовно висловлює думки і дискутує, при цьому, тісно пов’язує теоретичний і практичний матеріал, показує обізнаність з монографічною літературою.

Крім цього, студент вільно справляється з практичним завданням, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє (не припускаючись помилок) необхідними навичками і прийомами застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв’язанні завдань, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю,здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших студентів.

Оцінка «добре» (достатній рівень навчальних досягнень) – виставляється студенту, який твердо засвоїв програмний матеріал і в повному обсязі (в межах навчальної літератури) його викладає, не припускаючись суттєвих помилок у відповіді на запитання на рівні теми, розділу, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору, може самостійно застосовувати теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань,пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю; володіє необхідними навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів, а також спроможний до їх самостійного поповнення і відновлення в ході подальшої навчальної роботи і фахової діяльності.

Оцінка «задовільно» (середній рівень навчальних досягнень) – виставляється у разі, коли студент знає основний матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, але виявляє прогалини (неточні відповіді та формулювання понять) при висвітленні теоретичних питань, практичне завдання виконує з певними труднощами,усунення котрих можливе лише за підказуванням викладача.

Оцінка «незадовільно» (початковий рівень навчальних досягнень) – виставляється студенту, який може відтворювати лише окремі криміналістичні терміни і поняття з програмного матеріалу, допускає змістовні помилки, невпевнено і з великими труднощами виконує (а певних випадках не може виконати) передбачене практичне завдання, не володіє навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв’язанні професійних завдань; не в змозі продовжити навчання або приступити до фахової діяльності по закінченні Університету без додаткових занять.

Модульний контроль – здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання самостійних практичних завдань з окремих тем курсу та співбесіди викладача з студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення студентів, які не встають в повній мірі засвоювати програмний матеріал і надання ним допомоги, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами.

Підсумковий контроль – здійснюється за результатами вивчення дисципліни в формі підсумкового заліку під час екзаменаційної сесії.З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі екзаменаційних білетів, затверджених у встановленому порядку. Перелік питань, які виносяться на екзамен, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у позааудиторний час.

Підсумковий контроль на заліку або екзамені враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання з окремих тем; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; застосування навичок і прийомів під час виконання практичних завдань.

Студент вважається допущеним до заліку та екзамену, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом та графіком навчального процесу та набрав мінімальну кількість балів за кредитно-модульною системою, що дозволяють допустити його до складання заліку та екзамену.

Якщо студент в процесі навчання виконав всі види робіт, передбачених планом і отримав максимальну кількість балів по кожному модулю (блоку тем), викладач має право зарахувати йому залік або екзамен автоматично, без його складання.

Розподіл балів, які отримують студенти

Модуль (М)	ЗАЛІК (З), ІСПИТ (І)
Поточний контроль (ПК)	Модульний контроль (МК)
Аудиторна робота	Самостійна робота	Індивідуальна робота
≤30	≤15	≤15
≤60	≤40
Підсумкова оцінка (П)=М=ПК+МК≤100
Підсумкова оцінка у випадку складання заліку, іспиту (П)=ПК+З(І)≤100	≤40

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ за 100-бальною шкалою:

Види робіт	Аудиторні заняття	Самостійна робота, виконання індивідуальних занять	Модульний контроль
	Максимум 30 балів за 1 модуль	Максимум 30 балів за 1 модуль	Макс. 40 балів за 1 модуль
Види завдань та їх рейтинг у балах	Відсутній з поважних причин (хвороба, відрядження, відпустка)	0 балів	Вирішення запропонованих практичних задач	до 7 балів	Здійснюється у формі контрольної роботи або тестування
Ведення конспекту, що містить матеріали лекції, підготовки до семінарських та практичних занять, опрацювання першоджерел тощо	до 5 балів	Відмінно	33-40 балів
Наявність на занятті без відповіді	+ 1 бал	Підготовка тексту реферату	до 10 балів	Добре	25-32 бали
Незадовільна відповідь	0 балів	Підготовка тексту реферату та доповідь по ньому	до 15 балів	Задовільно	17-24 бали
Задовільна відповідь або виконання вправи	+ 3 бали	Участь у конференціях, круглих столах, підготовка доповідей та статей	до 20 балів	Незадовільно	0-16 балів
Добра відповідь або виконання завдання	+ 4 бали	Виконання індивідуальних творчих завдань (за узгодженням з викладачем та відповідно до програми дисципліни)	до 15 балів
Відмінна відповідь або виконання завдання	+ 5 балів

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ ЗА ТЕМАМИ ДИСЦИПЛІНИ "КРИМІНАЛІСТИКА"

Поточний контроль (ПК) – 60 балів

Модульний контроль (МК)

Сума

Змістовий модуль №1

Теоретичні основи криміналістики

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Змістовий модуль №2

Криміналістична техніка

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Змістовий модуль №3

Криміналістична тактика

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т16

Змістовий модуль №4

Криміналістична методика

Т17

Т18

Т19

Т20

Т21

Т22

1. Під час проміжної атестації за кожним змістовим модулем, що передбачає вивчення окремих тем, викладач виставляє бали поточного контролю, виходячи з вагомості кожної теми та ступеня засвоєння матеріалу.

2. Кількість балів з кожної теми передбачає 100% її засвоєння (відмінно за 5-ти бальної шкалою). Якщо відсоток засвоєння менше, викладач може зменшити кількість балів з окремої теми (75% – добре за 5-ти бальної шкалою; 50% – задовільно за 5-ти бальної шкалою).

Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка	Пояснення
90 – 100	Відмінно (“зараховано”)	А	“Відмінно” – теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконанів повному обсягу.
83 – 89	Добре (“зараховано”)	B	“Дуже добре” – теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання більшості з них оцінена кількістю балів, близькою до максимальної.
75 – 82	C	“Добре” – теоретичний зміст курсу засвоєний цілком; в основному сформовані практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання жодного з них не оцінена мінімальною кількістю балів, деякі види завдань виконані з помилками.
68 –74	Задовільно (“зараховано”)	D	“Задовільно” – теоретичний зміст курсу засвоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; більшість передбачених програмою навчання навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять помилки.
60 – 67	E	“Достатньо” – теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані деякіпрактичні навички роботи;частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконаніабо якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального.
35–59	Незадовільно (“не зараховано”)	FX	“Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані необхідні практичні навички роботи;більшість навчальних завдань не виконано або якість їх виконання оцінено кількістю балів, близькою до мінімальної; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання).
1–34	F	“Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не засвоєний; не сформовані необхідні практичні навички роботи;всі виконані навчальні завдання містять грубіпомилки або не виконані взагалі; додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не призведе до значного підвищення якості виконання навчальних завдань.

4. Структура навчальної дисципліни