Тема 13. Фінансова звітність

до державних органів статистики

в органи, до сфери управління яких належить підприємство

до інших державних органів (за наявності асигнувань з бюджету)

трудовим колективам за їх вимогою

власникам (засновникам) відповідно до установчих документів

Фінансова звітність має задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається відповідними положеннями (стандартами).

Стаття наводиться у фінансовій звітності за умови відповідності таким критеріям:

· існує вірогідність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних із цією статтею

· оцінка статті може бути достовірно визначена

Основними якісними характеристиками та принципами побудови фінансової звітності є:

Зрозумілість - інформація, яка надається у фінансових звітах, має бути дохідливою та розрахованою на однозначне її тлумачення користувачами за наявності в них достатніх знань i заінтересованості в сприйнятті цієї інформації.

Доречність - фінансова звітність має містити лише доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їxні оцінки, зроблені в минулому.

Достовірність - фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо в ній немає помилок i викривлень, які можуть вплинути на рішення користувачів звітності.

Порівнюваність - фінансова звітність має надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за piзні періоди; фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою порівнюваності є наведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику та їїзміни.

Облікова політика - сукупність принципів, методів i процедур, які підприємство використовує для складання й подання фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

· автономність підприємства - підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

· неперервності діяльності – передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме і далі;

· періодичності – передбачає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

· історичної (фактичної) собівартості – визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

· нарахування та відповідності доходів і витрат – згідно з ним для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності в момент їхнього виникнення, незалежно від часу надходження та сплати грошей.

· повного висвітлення – фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки події, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її підставі;

· послідовності – постійне (з року в рік) здійснення підприємством обраної облікової політики, її зміна має бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

· обачності – методи оцінки – застосовані в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки, зобов’язань і витрат та завищенню оцінки доходів і активів підприємства;

· превалювання змісту над формою – операції мають обліковуватися відповідно до їхньої суті, а не лише виходячи з юридичної форми;

· єдиного грошового вимірника - вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.