Позичковий капітал– це певна сума вільних грошей, які надаються у тимчасове користування (у позику) з метою отримання проценту

Позичковий капітал виступає у двох іпостасях (самостійних формах).Для кредитора він – власність, бо приносить доход не через те, що функціонує, а через те, що являється власністю. Цей же капітал для позичальника (функціонального капіталіста) являється капіталом-функцією. Функціональний капіталіст застосує його в діло і отримає середній прибуток. Оскільки процес виробництва здійснився за умови використання позичкового капіталу, то прибуток розподіляється на дві частини. Капіталіст-функціонер отримує частку, яка називається підприємницьким доходом. Частка, яку отримує кредитор – позичковий процент.

Оскільки підприємницький доход і процент мають одне і теж джерело – додаткову вартість (прибуток), то між грошовими та функціональними капіталістами існує жорстка конкурентна боротьба за те, щоб якомога більше привласнити додаткової вартості. Чим більша ставка процента, тим менший доход, і навпаки.

Норма проценту (ставка) – це відношення суми процента до величини позичкового капіталу.

, (2.25)

де – норма позичкового проценту (ставка проценту);

– сума позичкового проценту;

– величина позичкового капіталу.

Величина проценту регулюється попитом на позичковий капітал та його пропозицією. Однак процент має свої межі.

Він не може перевищувати всього прибутку на позичковий капітал, навіть дорівнювати йому, але й не може впасти до нуля.

У підсумку позичкові капітали так само приносять середній прибуток, як і всі інші капітали.