Сутність написання рефератів. Технологія написання навчальних, контрольних, службових та творчих рефератів. Структура реферату

Багато студентів злегка помиляються, коли вважають, що реферат — це самостійний твір на задану тему.

Насправді реферат — це не твір, а огляд публікацій, доступних по заданій темі. Огляд, на відміну від твору, не вимагає ні фантазії, ні оригінальності мислення, ні вислову нових ідей. Зрозуміло, в рефераті можна приводити власні твердження і вислови, але, по-перше, це зовсім не обов'язково, а по-друге, доречно не у всіх розділах роботи. Можливо, якби все учні добре знали, що реферат — це зовсім не твір, то і охочих писати реферати було б більше.

Реферуючи джерело, необхідно точно передавати його зміст. Залежно від того, яка роль відводиться джерелу у виконуваному дослідженні, дуже важлива інформація може подаватися у вигляді цитат. Викладання має бути стислим, точним, без зайвих слів і суб'єктивних оцінок. Не рекомендується скорочувати слова, використовувати абревіатури, які будуть незрозумілі іншим учасникам дослідження.

Виписки із книги краще подавати зонами, тобто фіксувати інформацію, яка стосується одного конкретного питання. Якщо у джерелі, навіть у одному абзаці або фразі, є інформація з іншого питання плану дослідження, то на аркуші залишають певний інтервал для запису. При застосуванні карток у реферуванні джерел кожне питання фіксується на окремій картці. Все це сприяє систематизації інформації згідно з планом дослідження. Крім того, якщо будь-які дані передбачається використати в інших розділах, то відповідну виписку необхідно заповнити у двох примірниках.

Створення рефератів дуже схоже на колекціонування поштових марок. Уявіть собі, що перед вами лежить десяток поштових марок, і ваше завдання акуратно їх розташувати. Одна людина розташує їх в хронологічному порядку, інший — за збільшенням номіналів, третій — в порядку зростання геометричних розмірів, четвертий — по країнах, а п'ятий згрупує марки по темах: «спорт» - в одну групу, а «природу» - в іншу. Звернете особливу увагу на те, що кожен проведе при цьому невелике дослідження. Хтось уважно вивчить вміст мазкий, а хтось обмежиться їх обміром за допомогою лінійки, але кожен проявить творчість і отримає результат, відмінний від інших. По цьому результату можна багато що сказати про дослідницькі здібності і творчий підхід автора.

Так само відбувається і підготовка реферату. Спочатку збираються початкові матеріали на задану тему (книги, статті, замітки, ілюстрації), а потім витяги з них групуються в тому порядку, який зручний авторові. Як і у всякій справі, успіх залежить від наявності початкових матеріалів і практичних навиків. З початковими матеріалами може дуже допомогти Інтернет, а з практичними навиками вам ніхто не допоможе, окрім вас самих.

Раніше для підготовки реферату доводилося або ходити в бібліотеку, або мати бібліотеку будинку. Сьогодні потрібну кількість публікацій по будь-якій темі можна підібрати в Інтернеті швидше, ніж дочекатися в бібліотеці виконання свого замовлення. А що стосується практичних навичок, то вони тому і називаються «практичними», що сформувати їх можна тільки в роботі. Можна завантажити з Інтернету десятки готових рефератів і все їх успішно здати. Можливо, при цьому в журналі обліку успішності з'являться хороші бали, однак рівень практичних навичок не зросте.

Існують різні типи рефератів і, відповідно, до них підходять різні моделі підготовки. Якщо говорити узагальнено, то можна виділити чотири основні типи: навчальні, контрольні, службові і творчі реферати.

Навчальні реферати – це, як правило, ті, які нам задають як самостійні роботи в школі. У них одна мета – навчити учнів працювати ефективно. Ефективність – це не об'єм, а максимум результату при мінімумі витрат сил і часу. Хтось може подумати, що найефективніший підхід полягає в тому, щоб знайти в Інтернеті готову роботу і здати її як власну. Проте, це не зовсім так. Якби мета реферату полягала в тому, щоб тільки його здати, то це було б вірно, але оскільки насправді мета полягає в тому, щоб навчитися працювати, то ефективність виявляється нульовою.

Слід звернути увагу на особливість навчальних рефератів. Від них не вимагається практичної віддачі. Однак у тих, хто не навчився виконувати навчальні реферати, вже не буде ні часу, ні навичок для розробки практичних рефератів. Отже, навчальний реферат слід розглядати як безкоштовну можливість придбати квиток на хороші місця у власне майбутнє. Не хочете їм скористатися – не треба. Тільки пам'ятаєте, що той, хто здає чужий реферат як свій, нагадує героя відомого анекдота, що обдурив кондуктора. Він купив квиток, а сам не поїхав.

Контрольні реферати використовують для перевірки готовності людини до виконання тієї або іншої роботи. Якщо в навчальному рефераті автор представляє тему, то в контрольному рефераті він представляє себе (через своє представлення теми).

Дуже важливо відрізняти контрольний реферат від навчального, оскільки на перший погляд різниця не завжди помітна. Вчитель, охочий виділити з групи учнів двох-трьох чоловік, з якими варто займатися індивідуально, може запропонувати всій групі написати навчальні реферати. При цьому більшість учнів і не здогадуються, що насправді їх реферати розглядатимуться як контрольні, а потім дивуються, чому деякі їх товариші раніше інших залучилися до практичної роботи, чому їм довірили написання статей в журнали, запрошують на конференції і направляють на навчання за кордон.

Сьогодні при влаштуванні на престижну роботу у претендентів також можуть вимагати надання реферату по темі, якою займається фірма. Це особливо важливо, коли на роботу влаштовується молода людина. У фахівців із стажем можна запитати звіт про результати їх минулих проектів, «резюме» або рекомендацію, а у молодої людини, що тільки що закінчила навчальний заклад, нічого цього немає. За допомогою реферату можна перевірити мотивацію працівника, з'ясувати, наскільки він знайомий з цим видом діяльності, чи представляє вона для нього особистий інтерес, і чи не кине він роботу незабаром після того, як набуде перших навичок. Сучасні працедавці не мають наміру за свій рахунок учити практичним навикам людей, які можуть покинути їх у будь-який момент.

При підготовці рефератів, що надаються для працевлаштування, треба звернути увагу не тільки на широту і глибину знань, але і на оперативність роботи. Приведемо приклад. Молодий та здібний автор робіт з комп'ютерної тематики Віктор, що мав публікації в технічних журналах, звернувся в комп'ютерну фірму з проханням про постійну роботу у відділ маркетингу. Глава фірми попросив його підготувати аналітичний огляд на тему «Основні джерела безкоштовних програм в Інтернеті». На питання про об'єм і терміни виконання роботи йому було оголошено, що все це на особистий розсуд.

Зрозуміло, глава фірми міг його протягом п'ятнадцяти хвилин встановити адреси найбільших джерел безкоштовних програм в Інтернеті, але йому було важливо перевірити, як працівник мобілізується на рішенні поставленої задачі. Коли через три дні Віктор подзвонив і повідомив про готовність огляду, йому відповіли, що необхідність в його послугах відпала. Не дивлячись на очевидні здібності і хороший рівень знань, Віктор продемонстрував свою неготовність вписатися в напружений графік робіт.

Для того, щоб готувати контрольні реферати швидко і чітко, треба мати досвід. Тому знову нагадуємо про навчальні реферати, без яких цей досвід не знайти.

Службові реферати готують як службові завдання. Зазвичай вони пов'язані з тим, що керівництву треба терміново вивчити якесь питання, а часу на це немає. Тоді завдання доручається помічникові (референтові, секретареві або фахівцеві). Глибину опрацьовування і час на розробку задає керівник, причому часу ніколи не буває достатньо, так що розгойдуватися і вчитися ніколи. Якщо час не обмежили, це не радість, а горе. Це сигнал тривоги: вас перевіряють! В цьому випадку треба самому собі поставити такий жорсткий бар'єр за часом, який тільки можна, виходячи з того, що в даній організації вважається пристойним. Якщо це навчальний заклад, то пристойним можна вважати тижневий термін. Якщо це комерційна організація, треба укладатися в добу. Якщо при цьому доведеться попрацювати вночі удома — це в порядку речей. Інтернет тим і зручний, що їм можна користуватися цілодобово.

Творчий реферат – це найцікавіший вид рефератів. Творчі реферати готуються для себе і не мають конкретної мети, хоча насправді цілі у них, звичайно, є, причому дуже масштабні.

Перш ніж приступати до розробки творчого проекту бажано спочатку розробити серію рефератів по близьких темах. Теми цих рефератів ніхто і ніколи вам задавати не буде, і контролювати роботу теж нікому — це справа творча і особиста.

Чому роботу над творчими матеріалами краще починати з рефератів? Тут є, принаймні, чотири причини.

Перша причина полягає в тому, що творчі роботи краще всього виконувати не тоді, коли дано завдання, а тоді, коли є бажання. Це набагато ефективніше. Робота проходить швидко та цікаво. Приводом для написання реферату може стати знайомство з цікавою статтею в журналі, освітлення якоїсь теми по телебаченню, знайомство з цікавою публікацією в Інтернеті, цікаве повідомлення, отримане по електронній пошті від інформаційних серверів. Якщо відкласти цю працю до того часу, коли на неї з'явиться завдання, зміст вивітриться з голови, первинний заряд пропаде, робота вийде натягнутою і нецікавою.

Друга причина в доцільності підготовки самостійних творчих рефератів полягає в тому, що навіть досвідчені автори рідко можуть написати хорошу роботу з першого разу. Звичайна більшість авторів говорять, що якби їм довелося виконати ту ж роботу ще раз, вони зробили б її інакше. Постійна незадоволеність результатами своєї праці – невід'ємний елемент творчості. У творчості немає стандартів і еталонів. Кожен оцінює свій результат суб'єктивно. Якщо є незадоволеність і бажання все переробити – це нормально. А ось щоб не переписувати свої роботи нескінченне число разів, починати їх треба не на порожньому місці, а на основі заздалегідь підготовлених рефератів.

Ще одна причина полягає в тому, що в будь-якій творчій діяльності є суперечність між структурою роботи і її змістом. Досвідчені автори добре знають, що тема володіє властивістю «вести» автора. Він замислює одне, а виходить щось зовсім інше. Щоб з цим боротися, дослідники заздалегідь продумують структуру (пишуть план). Проте робота, побудована по чіткому плану, може бути схожа на стройовий статут. Деякі намагаються працювати без плану – тоді робота виходить живою і безпосередньою, але, на жаль, далеко не науковою.

Особливо важко готувати матеріали для публікації в Інтернеті. Вони повинні бути цікавими, мати чітку структуру, яка потім реалізується за допомогою гіперпосилань. Тому часто роботу роблять в два прийоми. Перший раз статтю пишуть так, як пишеться, а потім її переписують, щоб вийшла струнка структура, що не суперечить змісту. Якщо є заздалегідь підготовлений реферат, то все виходить швидко і ефективно.

Четверта причина бажаності попередніх рефератів полягає в тому, що звичайна людина не може умістити в голові зміст великої праці. Якась частина роботи при цьому обов'язково залишиться непотрібною і піде у сміттєву корзину, але без цього не обійтися. Робота тільки тоді стає творчістю, коли її пропускають через «сито» суворого відбору. Суворий відбір – це основа будь-якої творчості, а щоб було, з чого відбирати, треба мати початкові матеріали. Творчі реферати дуже добре для цього підходять.

Окремо розглянемо як необхідно компонувати зібрану інформацію, яка буде використана для розробки рефератів. Спочатку необхідно підготувати місце для матеріалів, які ми будемо завантажувати з мережі.

Найбільш простий спосіб – це створити папку на комп’ютері і складати всі матеріали (текстові документи, зображення, креслення тощо), які стосуються теми проекту. Відразу зазначимо, що така папка може бути використана під час виконання нескладних короткотермінових завдань. Коли мова йде про більш складне завдання – проект, в основі якого знаходиться певна проблема, то фрагментарними відомостями завантаженими в окрему папку, справі не зарадиш.

Для того щоб швидко систематизувати та скомпонувати знайдену інформацію використовують спеціальні програмовані розширення для браузерів, за допомогою яких можна об’єднувати процес завантаження інформації та їх одночасну каталогізацію. Серед таких програм – це GrabNet (www.blewsquirrel), iHarvest One (www.iharvest.com). Однак, вони розраховані на великі за обсягом та складні за структурою та змістом наукові дослідження. Причому багато часу буде витрачено на те, як зібрану інформацію систематизувати та яку назву дати відповідній папці. Тому існує більш спрощений («учнівський») спосіб каталогізації інформації для проетку, який виконують у наступній послідовності.

1.Завчасно перед підключенням до Інтернету створіть дев’ять папок на Робочому столі (комп’ютера) і назвіть їх найпростішими іменами: 1, 2, 3, 4,..9 (див мал.).

2.Для створення папки клацають правою клавішею миші і вибором відповідної опції Створити Папку.

3.Коли з’явиться значок з ім’ям Нова папка, натисніть клавішу з цифрами від 1 до 9, а потім клавішу Enter.

4.В кожну з цих папок ми будемо складати корисні для проекту Web-сторінки з різних серверів. Під час переходу від одного сервера до іншого будемо відкривати для збереження сторінок кожну наступну папку.

Такий підхід в компонуванні інформації для реферату є найбільш зручним, оскільки є можливість послідовно переглядати інформацію з кожної сторінки, що була завантажена до відповідної папки. Якщо матеріал не підходить його відразу відправляють до корзини. Так, переглянувши дев’ять серверів ви обов’язково потрапите на потрібну інформацію для проекту.

Розглянемо компонування та створення на цій основі реферату з дослідження певної теми. Наприклад, нам потрібно знайти інформацію, яка стосується механічних механізмів, історії винахідництва у цій галузі. За консультацією вчителя один із напрямків пошуку може бути здійснено за працями вчених і, зокрема, Х. Гюйгенса. Зробимо припущення, що ми не знаємо хто це і чим він займався. Як би нам було відомо, що це голландський фізик XVII століття, то могли б скористуватись одним з пошукових каталогів біографій фізиків (www.atrus.ru або www.yahoo.com). Але оскільки нам це невідомо то варто скористуватись пошуковим покажчиком, наприклад www.google.ru.

Для тих хто успішно володіє і читає документи англійською мовою, можна рекомендувати пошуковий покажчик «Northern Light» (www.northernlight.com). Вважається, що для дослідницької роботи це найбільш зручна пошукова система.

Розкриємо послідовність роботи:

1. Підключаємоь до мережі, заходимо на сайт пошукової системи «Google», вводимо в поле пошуку слово «Гюйгенс» і натискаємо кнопку Знайти. Через деякий час одержуємо результат (див мал.)

2. Переглядаємо одержані посилання, наприклад відкриваємо «Гюгенс Хрістіан» (див мал. 5). Зберігаємо цей документу папці з номером 1, що знаходиться на Робочому столі, далі використовуємо всі інші посилання. Через декілька хвилин використовуючи наступну сторінку одержуємо бібліографічну довідку про цього вченого (див мал. 6). На ступний матеріал дає змогу з’ясувати, що Гюйгенс був не лише фізиком, а й математиком, астрономом та винахідником. Він став відомим саме завдяки механічним винаходам і, зокрема винайшов маятниковий годинник. Про це відкриття він повідомив у своїй статті Годинник (Horologium, 1658). Решту років після винаходу він присвятив питанням механіки, що власне співзвучно із тією проблемо, над якою ми працюємо у нашому проекті.

Мал. 5 Результати пошуку в пошуковій системі «Google»

Мал. 6 Інформація із сторінки сайту для однієї з папок на Робочому столі

Мал. 7 Сайт на якому є інформація про винахідницькі здобутки Гюйгенса

Знайдену сторінку зберігаємо в папці з номером 2.

3. Щоб не повертатись до сторінки із знайденими посиланнями (мал. 5) можна скористатись таким прийомом роботи. Під час перегляду сторінки із посиланнями наводимо мишку на посилання і натискаємо праву кнопку миші. У розгортці знаходимо функцію «Відкрити у фоновій вкладці» (Открыть в фоновой вкладке Ctrl+Shift+Enter) (див мал 7)

Так створюємо 8-10 вкладок, посилання на які розташовані у верхній частині сторінки браузера:

Мал. 8

Натискаючи почергово на кожну вкладку будемо одержувати кожну наступну сторінку з відповідного посилання. Вкладки не зникають, тому можна миттєво перейти до потрібної сторінки не повертаючись до сторінки із посиланнями.

4. При бажанні можна дізнатись, що відомо про Гюйгенса та його відкриття в світових ресурсах Web. Знаючи ключове слово Huygens, на сервері «Northern Light» можна одержати близько 30 тис. посилань.

Після зібраних матеріалів проводять первинну зачистку. Суть роботи полягає в тому, що за допомогою миші виділяють потрібні фрагменти з тексту на Web-сторінках, а потім копіювати їх в документ Word. В результаті на заміну великої кількості завантажених з мережі файлів, по яких розкидана інформація, ми одержуємо один файл Word, в якому не буде нічого зайвого, крім тексту (див рис.9)

Безпосередньо процес обробки матеріалів для реферату методом компоновки здійснюється наступним чином:

1.Запускають текстовий процесор і створюють в ньому документ (поки що пустий). Потім запускають браузер і відкривають в ньому першу з раніше зібраних Web-сторінок.

2.Спочатку на Web-сторінці виділяють текст протягуванням миші. Якщо весь текст сторінки може знадобитись для теми реферату, його можна виділити

Мал. Компоновка знайдених матеріалів в одному документі

Мал.9 Компоновка матеріалів в одному документів комбінацією клавіш CTRL+A.

3.Після цього необхідно клацнути на виділеному тексті правою клавішею миші і у створеному контекстному меню вибрати команду Копіювати (Копировать)

4.На Панелі задач переключаються у вікно текстового процесора.

5.Встановлюють покажчик миші у те місце документу, куди буде копіюватись інформація, і дають команду Правка Спеціальна вставка

Невідформатований текст.

Спеціальна вставка потрібна для того, щоб відокремити другорядний матеріал, яким наповнена Web-сторінка – таблиці, гіперпосилання, рисунки, рекламні тексти та ін. Якщо зробити звичайну вставку, то вони перейдуть у документ де готується реферат і будуть заважати.

6.На цьому етапі роботи за допомогою Пані задач знову переключаються у вікно браузера і виконують всі операції як було описано вище.

7.Після обробки одного Web-документа, завантажують наступний і так обробляють всі 9 чи більше сторінок.

8.Після завершення роботи над папкою 1 переходять до наступної папки і так далі обробляють і компонують матеріал кожної тимчасової папки, що розміщені на Робочому столі.

Отже, в підсумку ми одержимо великий за обсягом документ, який є робочою основою де будемо створювати реферат. Розмір цього документу у декілька разів більший за потрібний розмір реферату. І це не дивно, адже інформація зібрана з різних серверів Інтернету і, не виключено, що деяка інформація повторюється по декілька разів. Отже, перше завдання після зібраної інформації в одному документі – провести ревізію на предмет того, що є. Для цього відкривають файл в текстовому процесорі і прочитують зібрані тексти. Після кожного прочитаного блоку інформації ставлять заголовок, що характеризує його зміст. Наприклад, Походження та освіта (це про ранні пори року з життя Гюйгенса); Дослідження хвильових властивостей світла; Винаходи у галузі механіки; Маятниковий годинник; Література (іноді на веб-сторінках поруч із текстами наводиться використана література). Якщо деякі заголовки повторюються не викидайте їх відразу а прочитайте всі нумеруючи кожен, наприклад: Винаходи у галузі механіки-1, Винаходи у галузі механіки-2 і т.д.

Коли всі зібрані матеріали прочитані і заголовки розставлені, необхідно поглянути на документ так, щоб бачити лише одні заголовки (без тексту). Для цього в текстовому процесорі Microsoft Word є спеціальний засіб, який називається режим перегляду структури документа. В програмі Microsoft Word 2007 переключення в режим перегляду структури документа виконують командою Вид Схема документа. В такому режимі можна охопити поглядом весь документ і швидко проаналізувати, який матеріал є зайвим, які його частини необхідно відразу видалити.

Тексти, які дослідник зміг зібрати під час підготовки вихідних положень матеріалів, складають зміст документа. Однак зміст – це ще не весь документ. Оскільки збір матеріалів здійснювався з різних серверів, то структура документа на цьому етапі компоновки є хаотичною. Для того щоб виправити ситуацію, в тому самому режимі перегляду документа є кнопки із стрілками. Якщо курсор миші навести на заголовок який хочемо перемістити і клацати на стрілки то матеріал буде відразу переміщуватись, що буде видно по заголовку. Тобто, разом із заголовком перейде і текст, який до нього прикріплений. Така технологія роботи дає змогу значно економити час і компонувати матеріал швидко, не переглядаючи зайвий раз раніше прочитаний текст.

Наступним кроком є більш докладна компоновка структури реферату відповідно до його теми. Так, якщо у змісті реферату розглядатимуться історичні аспекти досліджуваної теми (приклад з Гюйгенсом), то логічно розташовувати розділи відповідно до біографії вченого.

Якщо реферат присвячений певній події (наукове відкриття, суспільне перетворення тощо), то послідовність розташування розділів реферату може бути дещо іншою. Спочатку викладають передумови, які підготували подію, потім огляд чи аналіз ситуації яка склалась. У випадку з науковим чи технічним відкриттям, необхідно обов’язково розглянути суть проблеми у даній галузі наук чи технічне протиріччя, що згодом було розв’язане, і визнане в історії техніки як відомий на сьогоднішній день об’єкт чи пристрій.

Якщо реферат присвячений технічному об’єкту або процесу, то порядок як правило хронологічний, і відповідає розвитку знань про даний технічний об’єкт, явище чи процес.

Після завершеннявище описаного компонуваннятаправки структури початкових матеріалів реферату, слід перейти в один з режимів перегляду документу: Вигляд > Звичайний або Вигляд > Розмітка сторінки. На екрані монітору з’явиться майже готовий документ - реферат. Проте у нього є дві суттєві ознаки: по-перше, він перевантажений інформацією, оскільки в ньому багато ще повторюється певна інформація по кілька разів, а по-друге, це не самостійна робота, оскільки все, що тут зібрано – з інших джерел інформації. Тому, слід ще раз переглянути реферат і видалити все, що повторюється по кілька разів. Окремо необхідно звернути увагу на переходи від однієї теми до іншої. Такі переходи необхідно доповнити власними думками чи ідеями, якщо такі будуть з’являтись.

Для остаточного завершення роботи над рефератом складають два розділи – вступ і висновки. Традиційно вважається, що написання вступу до реферату найбільш складна частина його роботи, і це зрозуміло, оскільки починати з цього роботу над рефератом не варто. Вступ пишуть, коли роботу над змістовим наповненням завершено.

У вступі може бути самостійна тема – актуальність проблеми чи проекту. Під актуальністю розуміється значення того, про що написано в рефераті, для науки, техніки, культури, освіти тощо. Якщо діяти нестандартно, тему вступу можна зробити більш різноманітною до змісту реферату. Наприклад, якщо реферат присвячений винахідникові механічних пристроїв Гюйгенсу, то вступ можна присвятити розповіді про прилад, який він винайшов – маятниковий механізм. Такий підхід зручний для творчих рефератів.

Заключну частину рефератів оформляють, як правило, у вигляді висновків. У висновках не варто розглядати ті питання чи положення, яких немає у тексті реферату. Отже, висновки можна швидко підготувати на основі готового матеріалу, особливо варто звертати увагу на висловлені думки чи короткі узагальнення, які є у змісті реферату. Ще важливо – висновки не повинні бути об’ємними, але обов’язково чіткими та лаконічними без зайвих відступів щодо актуальності теми дослідження.

Під час роботи над проектом написання реферату допомагає узагальнити теоретичні або наукові положення, систематизувати досвід вже відомих розробок або наукових праць з досліджуваної проблеми і, є складовою частиною портфоліо проекту.

Якщо тема складна, то може бути складено декілька рефератів, особливо, якщо проект колективний. До зібраної та скомпонованої інформації можна неодноразово звертатись та використовувати для уточнення певних теоретичних положень у продовж всього терміну роботи над проектом.