Класифікація оборотних коштів підприємства

Показники використання оборотних коштів підприємства

Оборотність оборотних коштів — тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.

Збільшити ефективність використання оборотних коштів можливо за рахунок таких заходів:

♦ зменшення строків виготовлення продукції в результаті ме­ханізації робіт, удосконалення технологічних процесів;

♦ зменшення виробничих запасів поліпшенням організації матеріально-технічного постачання, зменшенням дальності їх транспортування;

♦ економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

♦ удосконалення розрахунків із замовниками та вжиття інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;

упорядкування ціноутворення, застосування дійової систе­ми економічного стимулювання тощо.

Нормування оборотних коштів — визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва.

Норма запасу оборотних коштів — це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас для нормального функціонування підприємства.

Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.

Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Норматив запасів (Н_1ірз) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді запасів (Д) на норму

Денна потреба визначається за формулою

, нат. од.,

де М₀ — загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

Тема 8. Інвестиційна ресурси.

1. Сутність інвестицій, їх класифікація.

2. Виробничі інвестиції та джерела їх фінансування.

3. Оцінка економічної ефективності інвестицій та інвестиційних проектів.

Інвестиції — це довгострокові вкладення коштів як у межах підприємства, так і поза ними з метою створення нових та модернізації існуючих виробничих потужностей, освоєння нових технологій та техніки, зростання виробництва та отримання прибутку.

Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції — усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Фінансові інвестиції -використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, та інших цінних паперів, які емітуються підприємствами чи державою.

Реальні інвестиції – вкладення капіталу

Інноваційні інвестиції – придбання ліцензій в виробництво, патентів, програмних продуктів, фінансування наукових розробок, підготовка та перепідготовка фахівців.

Зовнішні прямі інвестиції – вкладення за кордоном капіталу, розмір якого становить не менше 10% вартості певного конкретного інвестиційно-інноваційного проекту.

Зовнішні портфельні інвестиції – іноземні інвестиції обсягом до 10% вартості здійснюваного за їх допомогою інвестиційно-інноваційного проекту.