Загальні відомості про бетони та їх класифікація

Бетоном називається штучний камінь, що утворився в результаті твердіння раціонально підібраної, добре перемішаної і ущільненої суміші мінеральної в’яжучої речовини, води та наповнювача. Суміш цих матеріалів до початку твердіння називають бетонною сумішшю.

В результаті взаємодії між в’яжучою речовиною і водою утворюється нова сполука у вигляді клейкого тіста, яке покриває тонким шаром зерна дрібного і крупного наповнювача, а після твердіння перетворює бетонну суміш в міцний монолітний камінь – бетон.

Наповнювачі (пісок, щебінь чи гравій) займають до 80 – 85 % об’єму бетону і утворюють його жорсткий скелет. Застосовуючи наповнювачі з різними властивостями можна отримати бетони з різноманітними фізико-механічними показниками.

Основними признаками для класифікації бетонів є середня щільність, вид в’яжучої речовини, структура, вид наповнювача та призначення бетону.

За щільністю бетони поділяються на особливо важкі – більше 2500 кг/м³, важкі – 1800 – 2500 кг/м³, легкі – 500 – 1800 кг/м³ та особливо легкі (теплоізоляційні) – менше 500 кг/м³.

За видом в’яжучої речовини бетони поділяють на цементні, силікатні, гіпсові, асфальтобетонні, полімерцементні. Силікатні бетони отримують з суміші вапна і піску з наступним твердінням в автоклавах.

Залежно від структури бетони поділяють на щільні та порист і. В щільному бетоні всі проміжки між зернами наповнювача займає в’яжуча речовина. Легкі бетони виготовляють із застосуванням природних чи штучних наповнювачів або піно- чи газоутворювачів.

За призначенням бетони поділяють на конструкційні – для бетонних та залізобетонних несучих конструкцій будівель і споруд (фундаментні блоки, балки, колони, плити тощо); гідротехнічні – для будівництва гребель, шлюзів, облицювання каналів та ін.; бетон для стін будівель і легкого перекриття; дорожні – для доріг та аеродромів; спеціальні – хімічно стійкі, жаростійкі, декоративні, бетонополімери та інші.