Термореактивні пластмаси

Реактопласти під час нагріван­ня спочатку розм'якають, а згодом при певній температурі тве­рднуть внаслідок утворення міцних ковалентних поперечних зв'язків між макромолекулами. Деякі термореактивні поліме­ри (наприклад епоксидні смоли) тверднуть під дією затверджува­ча навіть при кімнатній температурі. Затверділі реактопласти неможливо перевести, повторно нагріваючи, у рідкотекучий стан. Реактопласти відрізняються від термопластів вищою теплостійкістю, нерозчинністю і стабільністю властивостей в робочому інтервалі температур. Найпоширені­шими синтетичними полімерами для термореактивних пласт­мас є карбанідоформальдегідні, меламіноформальдегідні та епок­сидні смоли.

Карбамідоформальдегідні смоли — продукти поліконден­сації карбаміду з формальдегідом. Каталізаторами затвердіння є органічні кислоти (соляна, фосфорна) та деякі солі. Карбамідоформальдегідні смоли світ­лостійкі, добре забарвлюються і зберігаються. На їх основі ви­робляють полімерні композитні матеріали з порошкоподібни­ми, волоконними й шаруватими зміцнювачами, а також клеї, лаки, фарби та емалі. Основним споживачем карбамідоформальде-гідних смол є деревообробна промисловість.

Меламіноформальдегідні смоли — продукти поліконден­сації білого кристалічного порошку — меламіну а формальдегі­дом. Ці смоли тверднуть і при кімнатній температурі, і під час нагрівання. З них виготовляють полімерні композитні матеріа­ли, клеї, лаки та емалі.

Фенолоформальдегідні смоли отримують поліконденсаці­єю фенолу з формальдегідом. З фенолоформальдегідних смол виго­товляють композитні полімерні матеріали, а також клеї, лаки, електротехнічні деталі й шліфувальні круги.

Епоксидні смоли — продукти поліконденсації епіхлоргідрину з дифенілпропіленом. Вони термопластичні, але після до­давання до їх складу затверджуваній стають термореактивними. Ці смоли мають добрі адгезійні, механічні й діелектричні властивості, тверднуть в холодному і нагрітому стані. З них виготовляють клеї, лаки, шаруваті пластмаси.