КАМ’ЯНІ ТА АРМОКАМ’ЯНІ КОНСТРУКЦІЇ

Основними дефектами та пошкодженнями кам’яних конструкцій будинків та споруд є: тріщини, розшарування. сколювання. випирання та вивітрювання. За походженням тріщини поділяються на осадові, конструктивні та температурно-вологісні.

Пошкоджені кам’яні та армокам’яні конструкції підлягають тимчасовому негайному підсиленню, якщо їх несуча здатність нижче діючих фактичних навантажень:

F*g_f >=N*g_f

де F – фактичне навантаження на конструкцію, що розглядається на момент обстеження; g_f - коефіцієнт надійності за навантаженням (1.7 для неармованої кладки, та 1.5 - для армованої);

N - несуча здатність конструкції, визначена по фактичним значенням площі перерізу, гнучкості та міцності матеріалів кладки;

g_f - коефіцієнт зниження несучої здатності кам’яних конструкцій при наявності пошкоджень (таблиці 7, 8).

Таблиця 7.

Коефіцієнт зниження несучої здатності при

утворенні силових тріщин

№ п п	Характер пошкодження	Коефіцієнт gf
неармовані конструкції	армовані конструкції
	Тріщини в окремих цеглинах, що не перетинають розчинні шви	1,00	1,00
	Волосяні тріщини, що перетинають не більше двох рядів кладки (довжиною 15 -18 см)	0,90	1,00
	Те саме при перетині не більше чотирьох рядів кладки (довжиною до 30 - 35 см) при числі тріщин не більше чотирьох на 1 м ширини (товщини) стіни, стовба або простінка	0.75	0.70
	Тріщини з розкриттям до 2 мм, що перетинають не більш 8 рядів кладки (довжиною до 60- 65 см) при числі тріщин не більш чотирьох на 1 м ширини (товщини) стіни, стовба або простінка	0,50	0,70
	Те саме, при перетині більше восьми рядів (довжиною більше 65 см)	0,00	0,50

Таблиця 8.

Коефіцієнт зниження несучої здатності при пошкодженні кладки опор балок, ферм та перемичок

№ п/п	Характер пошкодження кладки опор	Коефіцієнт
неармовані конструкції	армовані конструкції
1	Місцеве (крайове) пошкодження кладки на глибину до 2 см (мілкі тріщини, відшарування у вигляді лещадок та утворення вертикальних тріщин по кінцях опор (або опорних подушок), балок, ферм або перемичок, що перетинають не більше двох рядів кладки (довжиною до 15-18 см)	0,75	0,9
	Те саме при перетині тріщинами не більше чотирьох рядів кладки (довжиною до 30 - 35 см)	0,5	0,75
	Крайове пошкодження кладки на глибину більше 2 см та утворення вертикальних та косих тріщин по кінцях та під опорами (опорними подушками) балок та ферм, що перетинають більше чотирьох рядів кладки (довжиною більше 30 см)		0,5

Фактичну несучу здатність необхідно визначати згідно з вимогами СНиП 11-22-81 "Нормы проектирования".

Марка глиняної звичайної пустотілої та силікатної цегли визначається згідно з вимогами ГОСТ 8462-85, розчину кладки - СН 290-74 шляхом випробувань пластинок розчину, відібраних з горизонтальних швів кладки та склеєних гіпсовим тістом.

Рис.4.8. Аварійний стан цегляного муру

Вологість матеріалу визначається на кернах-зразках, одержаних при зондуванні стін згідно з вимогами.

Наявність та кількість арматурних виробів у кладці визначається згідно з методиками, розробленими для обстеження залізобетонних конструкцій.

Деформації, осідання, просідання та крени кам’яних будівель (споруд) в цілому слід визначати за допомогою геодезичних методів; локальні заміри ширини розкриття тріщин - за допомогою встановлених маяків - гіпсових, скляних або металевих.

Класифікація технічних станів кам’яних та армокам’яних конструкцій будівель (споруд) в залежності від їх дефектів та пошкоджень, а також ступені пошкодження наведені в таблиці 9.

Таблиця 9.