Періодичність оглядів і контролю за навантаженням і температурою кабельної лінії

Періодичність оглядів траси кабельної лінії встановлює головний енергетик підприємства керуючись ПТЕ і враховуючи досвід експлуатації і специфіку місцевих умов.

Під час повнів, злив і при відключенні кабельної лінії релейним захистом проволиться позачерговий огляд.

Терміни оглядів відповідно ПТЕ:

- кабельні лінії в траншеях, колекторах і тунелях – 1 раз в 3 міс.

- кабельні лінії в колодязях і кінцеві муфти > 1000 В – 1 раз в 6 міс.

- кінцеві муфти < 1000 В – 1 раз в 12 міс.

Огляд кабельних трас виконується по всій довжині, особливу увагу звертають на місця перетинання канав, кюветів і переходу на опори і стіни.

Огляд в кабельних спорудах виконується двома особами. Кабельні споруди попередньо перевіряються на загазованість.

При прокладанні кабелів в ґрунтах, агресивних по відношенню до кабельних оболонок, тобто здатних викликати корозію оболонок, перевіряється корозійна активність ґрунту шляхом відбору проб ґрунту і води.

Міри по зменшенню корозійної активності ґрунту:

- заміна ґрунту на нейтральний;

- перекладання кабелів в нейтральний ґрунт;

- нейтралізація ґрунту;

- попередження забруднення ґрунту відходами і сміттям.

Контроль температури кабелів.

Температура кабельних приміщень не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більше ніж на 10 °С.

Температура струмоведучих жил:

- для кабелів з просоченою паперовою ізоляцією до 3 кВ не більше 80 °С;

- для кабелів з просоченою паперовою ізоляцією до 6 кВ не більше 65 °С;

- для кабелів з просоченою паперовою ізоляцією до 10 кВ не більше 60 °С:

- для кабелів з гумовою ізоляцією не більше 65 °С.

Методика визначення температури струмоведучих жил.

1. Вимірювання температури металевої оболонки Т_об.

2. Визначення перепаду температури між жилою і оболонкою кабелю:

ΔТ_каб. = І²·n_ж·ρ·S_к / 100q, де

І – довготривале струмове навантаження під час вимірювання, А;

n_ж – кількість жил кабелю;

ρ – питомий опір матеріалу жил при температурі, близький до температури жил Ом·мм² / м;

S_к – сума теплових опорів ізоляції і зовнішніх покровів кабелю, град·см / Вт;

Q – переріз жили кабелю, мм².

3. Визначення температури жил:

Т_ж = Т_об.+ ΔТ_каб.

Якщо струмоведучі жили нагріваються вище допустимих значень, необхідно приймати міри для усунення перегріву:

- зменшити навантаження на кабель;

- покращити вентиляцію в кабельних приміщеннях;

- збільшити відстань між кабелями;

- використовувати вставки більшого перерізу.

Контроль навантаження кабельних ліній виконується в терміни, які визначаються головним енергетиком підприємства, але не менше ніж 2 рази на рік, при цьому один з них проводиться в період осіннє-зимового максимуму навантаження.

При виході з ладу кабельної лінії частина обладнання може живитися від інших кабелів, які внаслідок цього можуть бути перевантажені.

Для кабелів до 10 кВ допустимі перевантаження складають не більше 15 – 30 % і тільки на час ліквідації аварії, але не більше 5 діб, якщо максимальне навантаження на ці кабелі не перевищувало 80% допустимого.

Для кабелів 20 – 35 кВ перевантаження вище номінального не допускається.

Профілактичні випробування кабелів виконуються з метою доведення ослаблених місць до пробою, попереджаючи тим самим аварійний вихід кабелю з роботи.

Величина випрямленої напруги:

- для кабелів з паперовою ізоляцією до 10 кВ, - 5 ÷ 6 U_н,

- для кабелів з паперовою ізоляцією 20 ÷ 35 кВ, - 4 ÷ 5 U_н.

Випробування триває протягом 5 хвилин для кожної фази.

Якщо до кінця випробування зростання струмів витоку не припиняється, що являється відзнакою дефектів в кабелі, то випробування продовжують до виникнення пробою лінії.

Періодичність профілактичних випробувань встановлює головний енергетик підпри -ємства, враховуючи місцеві умови, але не менше одного разу на рік.

Позачергові випробування проводяться у випадках:

- після ремонтних робіт в кабельній лінії;

- після виконання земляних робіт поблизу кабельної траси;

- після розмивань ґрунту, зсувів та ін..

Кабельна лінія вважається придатною до експлуатації, якщо під час випробувань не відбулося пробоїв ізоляції, не спостерігалося зростання струмів витоку і різких коливань струму.

4. Огляд повітряних ліній (ПЛ)

При технічному обслуговуванні ПЛ періодично виконуються їх огляди. Огляд ПЛ виконується шляхом обходу з візуальною перевіркою стану траси і всіх елементів ПЛ.

Графік оглядів ПЛ затверджується технічним керівником підприємства у відповідності з вимогами ПТЕ:

- огляд ПЛ по всій довжині - не менше 1 разу на рік;

- окремі ділянки ПЛ, включаючи ділянки, що підлягають ремонту, не менше 1 разу

на рік повинні оглядатися адміністративно-технічним персоналом;

- для ПЛ напругою 35 кВ і вище не менше 1 разу в 10 років повинні проводитися

верхові огляди (огляди з підйомом на опору);

- для ПЛ напруго 35 кВ і вище, які проходять в зонах з високим ступенем забруд –

нення, а також для ПЛ, які експлуатуються 20 і більше років, верхові огляди проводяться не менше 1 разу в 5 років:

- для ПЛ напругою 0,38...20 кВ верхові огляди проводяться при необхідності.

По мірі необхідності огляди ПЛ проводяться в темний час доби для виявлення коронування і загрози перекриття ізоляції і загоряння дерев’яних опор.

Позачергові огляди ПЛ або їх ділянок проводяться при створенні на проводах і тросах ожеледі, після стихійних лих в зоні проходження ПЛ, а також після відключення ПЛ релейним захистом.

Траса ПЛ. При оглядах ПЛ, які проходять в лісних масивах, звертають увагу на заростання просік, їх ширину і протипожежний стан.

Правилами охорони електричних мереж для ПЛ встановлюється охоронна зона у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, що обмежений вертикальними плоскостями, які відстоять по обидві сторони від крайніх проводив лінії на відстані:

- для ліній напругою до 1000 В - 2 м;

- для ліній до 20 кВ включно -10 м;

- для ліній 35 кВ - 15 м;

- для ліній 110 кВ - 20 м;

- для ліній 220 кВ - 25 м.

В охоронній зоні без письмового узгодження з організацією, що експлуатує ПЛ, не дозволяється виконувати будь-які роботи, складування матеріалів, звалювання сміття та тому подібне.

При проходженні ПЛ в населеній місцевості відстані по горизонталі від крайніх проводив при найбільшому їх відхиленні до ближчих будівель і споруд повинні бути не менше:

2м- для ПЛ напругою до 20 кВ;

4м- для ПЛ напругою 35... 110 кВ;

6 м для ПЛ напругою 220 кВ.

Опори. При огляді опор звертають увагу на їх відхилення від вертикального положення, розворот і ухил траверс, прогини (кривизну) елементів опор. В місцях заглиблення опор не повинно бути просідання або спучування ґрунту. У залізобетонних фундаментів металевих опор і залізобетонних приставок дерев’яних опор не повинно бути тріщин і сколів бетону з оголенням стальної арматури.

На опорах повинні бути їх порядкові номера, інформаційні знаки, які вказують ширину охоронної зони, а в населеній місцевості – попереджувальні плакати безпеки. Номер або умовне позначення ПЛ повинні бути вказані на кінцевих опорах лінії, перших опорах відгалужень, опорах в місцях перетинань ПЛ однакової напруги, опорах перетинання з залізними дорогами, опорах ділянок ліній, що ідуть паралельно при відстані між ними менше 200 м.

У дерев’яних опор не повинно бути видимого загнивання дерев’яних частин, слідів обгорання або розщеплення. Зовнішнє загнивання опор визначається візуально, наявність внутрішнього загнивання - шляхом простукування деревини молотком в суху не морозну погоду. Дзвінкий звук вказує на здорову деревину, глухий - на наявність внутрішнього загнивання.

Перевіряється стан бандажів (хомутів), що кріплять дерев’яну стійку з залізобетонною приставкою. Не повинно бути послаблення бандажів, пошкодження їх корозією.

У металевих опор перевіряються зварювальні шви і болтові з’єднання, стан антикоро -зійного покриття і ступінь пошкодження елементів опор корозією в місцях порушення цього покриття. Не допускається наскрізне пошкодження корозією металевих елементів опор, появлення тріщин в металі і зварених швах. У фундаментів металевих опор не повинно бути зазору між п’ятою опори і залізобетонним фундаментом.

У залізобетонних опор перевіряється стан антикорозійного покриття і ступінь враження корозією металевих траверс. Особлива увага приділяється огляду залізобетонної стійки опори, в якій не повинно бути тріщин та інших пошкоджень бетону. Тріщини сприяють корозії арматури і, зменшенню міцності опори.

Проводи і троси. У проводив і тросів не повинно бути обривів і оплавлень окремих проволок, накидів на проводи сторонніх предметів.

У ПЛ з ізольованими проводами перевіряється стан ізоляції проводив в місцях їх торкання до дерев, стан ізолюючої оболонки з’єднувальних і відгалужувальних затискачів.

Ізолятори і арматура. Ізолятори ПЛ не повинні мати тріщин, слідів перекриття та інших видимих пошкоджень глазурі. Всі ізолятори в гірляндах повинні бути чистими і цілими.

По інтенсивності коронування ізоляторів визначається ступінь їх забруднення. У ПЛ з штирьовими ізоляторами не повинно бути зривів ізоляторів з штирів або гаків, обриву в’язки проводу до ізолятору, випадіння і ослаблення гаків (штирів) або їх зломів.

При оцінюванні стану арматури звертають увагу на її комплектність (наявність всіх болтів, гайок, шплінтів, замків), відсутність тріщин, деформації, видимих слідів корозії.

На поверхні овальних і опресованих з’єднувачів не повинно бути слідів корозії, тріщин та інших механічних пошкоджень.

У трубчатих розрядників перевіряється направлення зони вихлопу, стан поверхні розрядника, яка не повинна мати слідів електричної дуги, тріщин, сколів і глибоких подряпин.

У заземлюючих пристроїв перевіряється стан (цілісність і ступінь пошкодження корозією) заземлюючих провідників і їх з’єднань з заземлювачами.

При оцінюванні стану проводив, ізоляторів, арматури та інших елементів ПЛ, що розташовані високо, доцільно користуватися біноклем.

Всі дефекти і несправності ПЛ заносяться в листок огляду і, в залежності від їх характеру

усуваються при технічному обслуговуванні або плановому ремонті. Пошкодження аварійного характеру повинні бути усунені негайно.