Тросові проводки

Тросову проводку, як правило, використовують в промислових приміщеннях зі складною конструкцією будівельної частини, де трудно виконати проводку іншого типу.

Для тросової проводки вздовж виробничого приміщення натягують стальний трос діаметром 1,95 — 6,6 мм або стальну проволоку діаметром 5—6 мм, прикріплюють їх до будівельних конструкцій, і на цих несучих опорах підвішують проводи і освітлювальну арматуру. При великій кількості або при важких світильниках, значній довжині лінії і проводах великих перерізів натягують паралельно два троси. Для тросової проводки використовують проводи марок АПР и АПВ, а також кабелі марок АВРГ, АНРГ, АСРГ, АТРГ (або їх аналоги), які прикріплюють до тросу за допомогою фарфорових роликів, клиць, ізоляторів або скобок (рис.1.1.14).

в)

б)

а)

г) д)

Рис.1.1.14. Тросові проводки: а – на підвісних конструкціях з ізоляторами на поперечному тросі; б – на пластмасових підвісках на поздовжньому тросі; в – на поздовжньому тросі з закріпленням кабелю бандажами; г - на поздовжньому тросі з закріпленням кабелю клицами; д - на підвісних конструкціях з ізоляторами на поздовжньому тросі.

Тросову проводку заготовляють в майстернях індустріальними методами. Відрізок тросу відповідної довжини натягують між двома опорами на висоті 1—1,5 мм від полу. На закріпленому таким чином тросі підвішують проводи, монтують освітлювальну арматуру і приєднують відгалуження від лінії до затискачів світильників. На одному кінці тросу закріплюють гак, на другому гак з натяжним тендером, що необхідний для регулювання натягу троса при кріпленні. Заготовлену лінію проводки згортають в бухту і доставляють на місце монтажу. За допомогою блоків лінію піднімають на проектну висоту, закріплю -ють, регулюють натяг тросу і підключають до мережі.

При прольотах між точками кріплення 6 і 12 м стріла провисання повинна бути відповідно 100 – 150 і 200 – 250 мм.

Для заземлення несучих конструкцій проводки використовують вільний кінець тросу.