Заходи щодо запобігання забрудненню природного середовища сільськогосподарськими об'єктами військ

В усіх випадках розміщення сільськогосподарських об'єктів (тваринниць­ких комплексів військових радгоспів і підсобних господарств військових час­тин) повинні забезпечуватися дотримання санітарно-захисних зон, проводи­тися погодження з територіальними санітарно-епідеміологічними (ветери­нарними) органами та виконуватися такі загальні вимоги:

1. Будівництво сільськогосподарських об'єктів повинно виконуватися тільки за типовими проектами (з урахуванням середньодобової кількості відходів від свині -10 кг, корови - 25 кг, коня -10 кг, вівці -5 кг);

2. Дотримуватися розмірів санітарно-захисних зон та розмірів санітарних розривів від очисних споруд (рідиносховшц) і гноєсховищ до селітебної (жит­лової) зони, тобто:

тваринницькі об'єкти повинні розташовуватися не ближче 300 м від меж першого поясу (поясу суворого режиму) санітарної охорони підземних дже­рел водопостачання (артезіанських свердловин), не ближче ніж 500 м від лінії зрізу води поверхневого джерела водопостачання та не ближче 300-500 м від магістралей;

місця стійла і випасу тварин повинні розміщуватись не ближче 100 м від меж першого поясу зони санітарної охорони підземних та поверхневих дже­рел водопостачання;

пункти відгодівлі свиней повинні бути віддалені від меж казармйюї зони і житлової забудови на відстані: при кількості голів до 2 не менше 25 м, до 5 голів - 50 м, до 8 голів - 75 м, а більше 9 голів - на відстані не менше 200 м;

могильники для тварин (з біотермічними ямами) для закопування і знищення трупів загиблих тварин повинні розташовуватися у місцях з

низьким рівнем (не менше 4-5 м від поверхні землі) ґрунтових вод та не ближче 500 м від житлової зони, далеко від пасовиськ, водних джерел і проїжджих доріг.

3. Для гідрогноєвидалення слід використовувати тільки воду не питного призначення (технічну).

4. Рідка фракція гною із рідинозбірників повинна вивозитись на очисні споруди або використовуватись для скроплення кормових культур, а безпідстилочний гній (після біотермічної обробки) може вноситись тільки у грунт (для підживлення), скидання його в водойми забороняється навіть після очищення фізичними, хімічними й біологічними способами. Розчинен­ня гною водою у відношенні 1:10 збільшує строки виживання патогенних (хвороботворних) мікробів (бактерій) більш ніж в три рази. Підвищення вмісту в гною сухої речовини - підстилки (солома, опилки) викликає змен­шення кількості патогенних мікроорганізмів.

5. Території підсобних господарств і тваринницьких комплексів повинні бути обгороджені, проїзди і під'їзні дороги обладнані твердим покриттям, при в'їзді утворені дезбар'єри (і при вході у тваринницькі приміщення покладені дезковдри).

6. У сільськогосподарських підприємствах повинні виконуватись правила перевезення, зберігання й застосування засобів захисту рослин (стимулятори росту), мінеральних добрив і отрутохімікатів, інших препаратів, що негатив­но впливають на рослинний та тваринний світ.

Особливо негативно на біологічні системи і забруднення грунтів вплива­ють пестициди. Отрутохімікати, внесені на поля, знищують шкідників сільськогосподарських культур, одночасно засвоюються рослинами і по­трапляють в організми тварин, і в кінці-кінців в організм людини з небажа­ними наслідками.

Глава 6