Незалежність аудиторів

Визначення професійної аудиторської діяльності пов’язана напряму з поняттям незалежності. У цьому контексті термін «незалежність» — розуміється лише як професійна незалежність.

Незалежність можлива лише в умовах свободи від впливу (контролю) з будь-якого боку. Тобто, коли мова йдеться про професійну аудиторську діяльність, то контроль за нею не може бути ані з боку користувачів (можливих замовників на аудит), ані з боку відповідальної сторони. Разом з тим реально існує лише певний рівень незалежності, тобто аудитори не можуть бути абсолютно незалежними.

Кодекс етики професійних бухгалтерів визначає, що незалежність вимагає:

1. незалежності думки, тобто такої спрямованості думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, що може ставити під загрозу професійне судження, та дозволяє діяти чесно з об’єктивністю та професійним скептицизмом;

2. незалежності поведінки, тобто уникнення фактів та обставин настільки значущих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, в тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла би висновку, що чесність, об’єктивність чи професійний скептицизм фірми або члена групи з виконання завдання знаходяться під загрозою.

Втрата незалежності думки може відбутися, наприклад, в таких ситуаціях, коли:

1. аудитор підпорядковує власне судження судженню керівництва підприємства, звітність якого перевіряється;

2. висновки або текст звіту аудитора носять звинувачувальний характер, в їх тексті робиться персоніфікація помилок, визначається майнова або кримінальна відповідальність працівників замовника;

3. судження аудитора формується з посиланням на підручники, професійні авторитети, публічні виступи посадових осіб;

4. в тексті висновку простежується особиста неприязнь до конкретних працівників замовника.

Незалежність поведінки передбачає відповідні форми взаємовідносин аудитора з:

1. керівництвом замовника,

2. персоналом замовника,

3. користувачами аудиторського висновку чи аудиторського звіту,

4. державними регуляторними чи фіскальними органами.

Може існувати багато різних обставин, які створюють загрози для незалежності аудитора. Тому важливо кожному практикуючому аудитору та аудиторській фірмі здійснювати контроль за дотриманням незалежності у стосунках із замовниками.

Історія розвитку аудиторської діяльності дає підстави виділити три аспекти незалежності: правові, етичні та економічні (див. табл. 3.5.1.).

Таблиця 3.5.1.