Задоволення першочергових потреб населення 3 страница

• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС, за метеоданими;

• розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуються за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;

• потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;

• доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;

• концентрації радіоактивного йоду-131 в повітрі за час про­ходу радіоактивної хмари;

• можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;

• допустимого рівня перебування населення в зонах радіа­ційного забруднення.

Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з послідуючим уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвід­ки або систем контролю радіаційної обстановки).

Вихідними даними для прогнозування і оцінки радіацій­ної обстановки є: координати місця розташування АЕС; тип реактора і його електрична потужність; час начала викиду радіо­активних речовин в повітря; напрям вітру і його швидкість на висоті флюгеру (10 м); клас стійкості атмосфери; загальна хмарність, висота хмари і вид хмарності; прогноз зміни метеорологічних даних на ближчі 12 годин після аварії. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки проводит­ься за.допомогою формул і таблиць.

Розміри прогнозування зон забруднення місцевості

на сліду хмари при аварії на АЕС (категорія стійкості атмосфери –конвекція, V вітру 2 м/с)

Вихід активності, %	Індекс зони	Тип реактора
РВПК-1000	ВВЕР-1000
Довжина, км	Ширина, км	Площа, км2	Довжина, км	Ширина, км	Площа, км2
	м	62,5	12,1		82,5	16,2
	А	14,1	2,75	30,4	13,0	2,22	22,7
	Б	-	-	-	-	-	-
	В	-	-	-	-	-	-
	Г	-	-	-	-	-	-
	М		29,9			40,2
	А	62,5	5,97		30,4	6,81
	Б	6,88	0,85	4,52	-	-	-
	В	-	-	-	-	-	-
	Г	-	-	-	-	-	-
	М		61,8			82,9
	А	62,6	12,1		82,8	15,4
	Б	13,9	2,71	29,6	17,1	2,53	34,0
	В	6,96	0,87	4,48		-	-
	Г	-	-	-	-	-	-
	М		81,8
	А	88,3	18,1			24,6
	Б	18,3	3,64	52,3	20,4	3,73	59,8
	В	9,21	1,57	11,4	8,87	1,07	7,45
	Г	-	- -	-	-	-	-

На основі наведеної таблиці можна навести наступні приклади при аварії на АЕС:

Об’єкт знаходиться на відстані 56 км від АЕС, на якій стався викид 30 % активності радіоактивних речовин в повітря, реактор типу РВПК-1000, категорія стійкості атмосфери –сильно нестійка (конвекція), швидкість приземного вітру 2 м/с. Оцінити можливість попадання об’єкту господарської діяльності в зону радіоактивного забруднення.

1. Із таблиці при 30% викиду активності маємо наступні зони радіоактивності: М – довжина 249 км; А- довжина 62, 6 км; Б – довжина 13,9 км і В – довжина 7 км.

2. Об’єкт може опинитися в зонах М і А, якщо напрямок вітру співпадає з напрямком АЕС - об’єкт.

2. Побутові дозиметричні прилади та робота з ними

Для виявлення і виміру іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин використовуються дозиметричні прибори-рентгенометри, радіометри-рентгенометри, індикатори, індивідуальні дозиметри. За своїм призначенням поділяються на прибори для формувань цивільної оборони і побутові для використанням населенням. Частина приладів може бути подвійного призначення як для формувань ЦО так і для населення.

Дозиметр ДБГ-06Т призначається для виміру потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на робочих місцях, в сусідніх приміщеннях і на території об’єктів, що використовують радіоактивні речовини і інші джерела іонізуючих випромінювань, в санітарно-захисній зоні і зоні спостереження. Може використовуватися для контролю ефективності біологічного захисту, радіаційних упаковок і радіоактивних відходів, а також виміру потужності експозиційної дози в період виникнення, протікання і ліквідації наслідків аварійних ситуації.

Окрім того, можливо використання населенням для самостійної оцінки радіаційної обстановки. Забезпечує вимір потужності експозиційної дози в режимах “Пошук” (від 1,0 мкЗв/г до 999,9 мкЗв/г) і “Вимір” (0,1 мкЗв/г до 99,99 мкЗв/г). Час встановлення робочого режиму до 40 секунд. Живлення прибору від елементу типа “Корунд” або акумулятора 7Д-0,115, що забезпечує безперервну роботу на протязі 24 годин. Маса прибору – 0,6 кг.

Радіометр бета-гамма випромінювання “Прип’ять” призначається для індивідуального і колективного користування при вимірі потужності еквівалентної (експозиційної) дози гамма-випромінювання, щільності потоку бета-випромінювання і об’ємної (питомої) активності в рідких і сипучих речовинах.

Діапазони виміру для: фотонного іонізуючого випромінювання – від 0,1 до 199,9 мкЗв/г; щільності потоку бета-випромінювання – від 10 до 19,9·10³ см^-2·хв; питомої (об’ємної) активності бета-випромінювання ізотопів в рідких і сипучих речовинах – від 1,4·10^-5 до 3,7·10^-3 Бк/ кг (Бк/л) або 2·10^-5 - 1,1·10^-7 Кі/кг (Кі/л). Час встановлення робочого режиму до 5 с, а час встановлення показників за вибором оператора – 20 с; 200 с при виміру ПЕД і щільності бета-часток; 10 хв. і 100 хв. при виміру питомої активності.

Живлення прибору від елементу типу “Крона” або “Корунд”, а також зовнішнього джерела напругою від 4 до 12 В. Час безперервної роботи від мережі перемінного струму не менше 24 години. При автономному живленні не більше 6 годин. Маса прибору – 0,25 кг.

Дозиметр-радіометр побутовий АНРИ-01 “Сосна” призначається для індивідуального користування населенням з метою контролю радіаційної обстановки на місцевості, в жилих і робочих приміщеннях.

Діапазони виміру: потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД) від 0,01 до 9,999 мР/г; польової еквівалентної дози (ЕД) гамма-випромінювання від 0,1 до 99,99 мкЗв/г. Час виміру до 20 с. Живлення прибору від елементу типу “Корунд”, що забезпечує безперервність роботи протягом 6 годин. Маса прибору-0,35 кг.

Дозиметр побутовий “Мастер-1” відповідає призначенню дозиметру “Сосна”. Діапазон виміру: потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД) від10 до 999 мкР/г; польової еквівалентної дози (ЕД) гамма-випромінювання від 0,1 до 0,999 мкЗв/г. Час виміру до 36 с. Живлення прибору від 4 елементів СЦ-32 або МЦ-0070. Маса прибору-0,1 кг.

Індикатор зовнішнього гамма-випромінювання “БЕЛЛА” призначається для виявлення і оцінки за допомогою звукової сигналізації інтенсивності гамма-випромінювання, а також визначення рівня потужності еквівалентної дози за цифровим табло.

Діапазон виміру потужності еквівалентної дози (ПЕД) від 0,2 до 99,99 мкЗв/г. Час на встановлення робочого режиму не більше 10 с. Живлення прибору від елементів типу “Корунд” забезпечує безперервність роботи до 20 годин. Маса прибору 0,25 кг.

На сьогодні існує багато приборів, які можливо використовувати населенням у якості побутових, але при користуванні ними необхідно бути уважними з сучасними одиницями виміру.

3. Основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях та радіаційному забрудненню місцевості

Після оголошення загрози виникнення надзвичайних ситуацій обстановка може змінюватися дуже швидко. У певний момент виникне потреба подати один із сигналів оповіщення цивільної оборони. Мета подання сигналів – своєчасно попередити населення міст і сільської місцевості та суб’єкти господарської діяльності про виникнення безпосередньої загрози внаслідок ураження радіаційними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами, ударною хвилею та іншими факторами ураження при виникненні техногенних і природних надзвичайних ситуацій (вибухи, великі пожежі, землетруси, повені тощо) та про необхідність використання засобів колективного і індивідуального захисту.

Сигнали подаються територіальними органами цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст обласного підпорядкування).

Для попередження населення про радіоактивне зараження встановлені наступні сигнали: на воєнний час -» повітряна небезпека " і " Загроза радіаційного зараження ”; на мирний час – “ Аварія на атомній електростанції ”. Ці сигнали подаються управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів та міст обласного підпорядкування, завчасно, для привернення уваги подаються звукові сигнали (сиренами, гудками тощо), які вважаються попереджувальними сигналами.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони “ УВАГА ВСІМ!”.

" Увага всім! "– це головний сигнал Цивільної оборони України за яким населення зобов'язане ввімкнути наявні засоби зв'язку і радіо та телемовлення для прослуховування екстреного повідомлення. Після чого буде передаватися мовна інформація з використанням державних мереж дротяного, радіо - і телевізійного мовлення, в якій буде вказаний порядок дій на період радіоактивного зараження.

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

За сигналом " Радіаційна небезпека " може бути наступний варіант тексту повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (сільського району, міста обласного підпорядкування) штабу ЦО:

" Увага! Говорить управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ________ області. Громадяни! Виникла безпосередня загроза радіоактивного зараження.

Приведіть у готовність засоби індивідуального захисту і тримайте їх постійно при собі. За командою органів управління цивільної оборони надягніть їх.

Для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактивними речовинами використовуйте спортивний одяг, комбінезони і чоботи.

При собі майте плівкові (полімерні) накидки, куртки або плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень, стан вікон і дверей.

Загерметизуйте продукти харчування і створіть у ємностях запас води.

Укрийте свійських тварин і корми. Сповістіть сусідів про отримання інформації. Надайте в цьому допомогу хворим і старим.

Надалі дійте відповідно до вказівок органів управління цивільної оборони.

Можливий інший текст повідомлення, приблизно аналогічний цьому.

Текст передається з повторенням протягом 5 хвилин. Це мовне повідомлення є рекомендаціями для кожного громадянина про порядок дій щодо забезпечення себе і своїх рідних від радіоактивного зараження.

Радіоактивному зараженню (РЗ) при ядерних вибухах піддається не лише район, що прилягає до місця вибуху, але й місцевість, що віддалена від нього на багато десятків і навіть сотень кілометрів. При цьому на великих площах виникають зони зараження, що являють небезпеку для особового складу органів управління і сил цивільної оборони та населення протягом тривалого часу.

Найбільш сильне радіоактивне зараження місцевості відбувається при підземних, наземних вибухах та теплових аваріях на атомних електростанціях та інших атомних об’єктах. Радіоактивне зараження при повітряних вибухах суттєвої небезпеки не викликає, уражуючи їх дія на місцевості визначається загальним зовнішнім опроміненням. Характеристикою їх уражуючої дії є доза радіації зовнішнього опромінювання, яку може отримати людина за час перебування в заражених районах. За ступенем зараження і можливим наслідкам зовнішнього опромінювання (як у районі вибуху, так і на сліді хмари) прийнято виділяти зони зараження. Розміри і конфігурація, їх характер і ступінь зараження місцевості залежить, головним чином, від потужності і виду вибуху, метеоумов, часу, що минув після вибуху, кількості вибухів і відносного розташування їх центрів. На це також справляє вплив рельєф місцевості, тип ґрунту в районі вибуху, лісові масиви та інші фактори.

Положення зони зараження визначається напрямком середнього вітру, з яким співпадає її вісь. За своєю конфігурацією (якщо напрямок вітру на різних висотах однаковий) зона утворює півколо з навітряної від центру вибуху сторони і витягнутий у напрямку середнього вітру еліпс. Площа зони приблизно дорівнює добутку довжини на ширину і коефіцієнт 0,8.

Ступінь зараження місцевості оцінюється рівнями радіації, що вимірюються у рентгенах або радах на годину (Р/год), а ступінь ураження людей внаслідок зовнішнього опромінювання визначається величиною дози радіації (що вимірюється у рентгенах або радах).

Для характеристики зон зараження із врахуванням небезпеки перебування в них людей користуються дозами радіації з моменту випадіння радіоактивних речовин до їх повного розпаду (Д), а ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється їхньою активністю.

Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання

Одиниці вимірювання доз радіації

Дози	Одиниці вимірювання	Переведення одиниць
СІ	Не системні
Експозиційна	Кулон на кг повітря (Кл/кг)	Рентген (р)	1 Кл/кг = 3876 р
Поглинута	Грей (Гр)	Рад	1 Гр=100 рад 1 рад=0,87 р
Індивідуальна еквівалентна	Зіверт (Зв)	Бер	1 Зв=100 бер 1 рад=0,87 бер

Розміри зон радіоактивного зараження також можуть бути самими різними. При наземному ядерному вибуху потужністю 50 кт на рівнинній місцевості (швидкість вітру 50 км/год) довжина зони А досягає 111 км при ширині 11 км, зони Б - 43,5 км, зони В - 23,3 км відповідно. Для інших тротилових еквівалентів та іншої швидкості вітру характеристики, зрозуміло, будуть іншими. Аналізуючи ці дані, слід мати на увазі, що в деяких випадках можна евакуювати людей - із зон сильного і небезпечного зараження у напрямках, перпендикулярних до їх вісі. Такі відстані, як 2,5-1,5 км, можна пройти навіть пішки за 20-30 хвилин, не чекаючи повного формування зон.

Зони мають позначення: радіаційної небезпеки «М» – червоного кольору; зона помірного забруднення «А» – синього кольору; сильного забруднення «Б» – зеленого кольору; зона небезпечного забруднення «В» – коричного кольору; зона надзвичайно небезпечного забруднення «Г» – чорного кольору.

Умовами проживання і трудової діяльності населення без обмеження по радіаційному фактору є одержання додаткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоактивними ізотопами дози, що не перебільшує межі опромінювання, які встановлені Державними гігієнічними нормативами “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)”.

4. Режими радіаційного захисту

При застосуванні противником ядерної зброї або при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження населення, порушення виробничої діяльності суб'єктів господарської діяльності.

Радіоактивне зараження місцевості ускладнює організацію і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.

З метою виключення масових радіаційних втрат і переопромінення населення, робітників і службовців, формувань цивільної оборони понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивного зараження строго регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлених доз опромінення.

На воєнний час встановлені наступні дози опромінення:

одноразове опромінення протягом перших 4 діб -50 рад;

багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;

багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;

багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.

На мирний час – у відповідності з вимогами Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)”, які є обов’язковими для всіх суб’єктів господарської діяльності і громадян.

Ліміти дози опромінювання (м3в·рік ^-1)

Найменування	Категорія осіб, які зазнають опромінювання
А а) б)	Б а)	В а)
ЛДЕ (ліміт ефективної дози)	20 в)
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінювання	ЛДlens (для кришталика ока)
ЛДskin (для шкіри)
ЛДextrim (для кистей та стіп)			-

Примітки:

^а) - розподіл дози опромінювання протягом календарного року не регламентується.

^б) - для жінок дітородного віку (до 45 років), які віднесені до ка­тегорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (зародку та плоду) за будь-які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не по­винна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагіт­них встановлюється на рівні 1/20 ДН_А, для вагітних жінок на вироб­ництві (категорії А,Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А.

^в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДmax).

Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово пра­цюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових май­данчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.

Категорія В - все населення.

Квоти ліміту дози для об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями

Джерело випроміню­вання	Квота ЛД за рахунок всіх шляхів формування дози від викидів	Скиди: Квота ЛД за рахунок критичного виду водокористування	Сумарна квота ЛД для окремого підприємства
%	мкЗв	%	мкЗв	%	мкЗв
АЕС, АТЕЦ, АСТ
ПЗРВ, уранові шахти
Заводи РТ
Інші джерела, референтне індустріальне джерело

Примітка: На основі квоти ліміту дози (ДД) для кожного окремого об'єкту вста­новлюються допустимі скиди та допустимі викиди

Рівні безумовно виправданого термінового втручання при гострому опроміненні

Орган або тканина	Прогнозована поглинена доза в органі чи тканині за період, менший 2-х діб, Гр
Все тіло (кістковий мозок)*
Легені
Шкіра
Щитовидна залоза
Кришталик ока
Гонади
Плід	0,1

Примітка: *) – як правило застосовується для зовнішнього опромінювання

Короткий опис режимів радіаційного захисту

1. Режими радіаційного захисту населення включають три основних етапи:

І етап - укриття населення в ПРУ;

П етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;

Ш етап - проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1 -2 годин на добу.

2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об’єктах господарської діяльності включає три основних етапи:

І етап - тривалість припинення роботи на об’єкті господарської діяльності (термін неперервного перебування людей у захисній споруді);

II етап - тривалість роботи на об’єкті господарської діяльності з використанням для відпочинку захисних споруд;

ПІ етап - тривалість роботи на об’єкті господарської діяльності з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій місцевості.

Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.

Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи на місцевості, що заражена радіоактивними продуктами відАЕС, включають два основних етапи:

а)режим радіаційного захисту населення:

І етап - укриття в герметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;

П етап - тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості - до 2 годин на добу.

б) режим радіаційного захисту населення робітників і службовців:

І етап - укриття в герметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;

П етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.

Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота об’єкта господарської діяльності у 4 зміни. Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3,5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3,5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на незаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.

Порядок вибору і введення в дію режимів захисту населення (персоналу)

Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням начальників цивільної оборони міст, районів та інших населених пунктів.

Режими робітників і службовців на ОНГ вводяться в дію рішенням начальників цивільної оборони суб'єктів господарської діяльності.

На території населеного пункту або суб'єкту господарської діяльності режим вибирається:

- по максимальному рівню радіації;

- по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди. Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:

- рівні радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті);

- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;

- коефіцієнти послабленнязахисних споруд (ПРУ), підвалів одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвалів багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховищ.

Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:

- визначити рівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційному небезпечному об'єкті).

Для цього використати дані таблиці №1 і формулу (а):

- вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд (табл.№ 2);

- вибрати типовий режим радіаційного захисту.

Таблиця №1.

Коефіцієнти Кілля перерахунку рівнів радіації на 1 год. після вибуху

Час після вибуху, год.	Кt	Час після вибуху, год.	Кt	Час після вибуху, год.	Кt
			6,9
1,5	1,6		8,6
	2,3
Час після вибуху, год.	Кt	Час після вибуху, год.	Кt	Час після вибуху, год.	Кt
2,5
	3,7
3,5	4,5
	5,3

Р₁ = Рt х Кt

Р₁ - рівень радіації на 1 год. після вибуху;

Рt - рівень радіації на час t;

Кt - коефіцієнт перерахунку рівнів радіації.

Таблиця №2

Середні значення Кпосл. дози радіації

Найменування укриття та транспортних засобів	Кпосл.	Найменування укриттів та транспортних засобів	Кпосл.
Автомобілі		Житлові кам.будинки: багатоповерхові підвал	20 400
Пасажирські вагони
Виробничі одноповер­хові будівлі (цехи)		Житлові дерев’яні будинки: одноповерхові підвал
ПРУ
Житлові кам`яні будинки: одноповерхові підвал		Сховища	400-1000

Об'єм і характер захисних заходів, як правило, встановлюється рішенням начальників і рекомендаціями територіальних органів управління цивільної оборони, захисту населення і територій. Ними визначаються терміни і порядок проведення захисних заходів у мирний час, в період появи реальної загрози нападу противника і в обстановці, що склалася після ядерного вибуху противника. Але за всіх обставин важлива роль належить самому населенню (персоналу), яке повинно знати і вміти застосовувати способи захисту, строго додержуватись правил і норм поведінки на радіоактивне зараженій місцевості. У першу чергу треба підготувати необхідні засоби захисту та визначити порядок їх використання.