Податкова заборгованість, причини її виникнення

Зростання рівня несплати податків з року в рік звужує фінансову базу для здійснення державою необхідних економічних і соціальних програм. Це обмежує її можливості впливати на соціально-економічну ситуацію в країні, перешкоджає стабілізаційним процесам та економічному зростанню.

Сьогодні до основних причин виникнення податкового боргу можна віднести:

Ø значний спад виробництва та ріст цін на сировину і матеріали;

Ø відсутність ринків збуту;

Ø проведення бартерних операцій;

Ø неплатоспроможність покупців, що тягне за собою несвоєчасне поступлення коштів на банківські рахунки та збільшення дебіторської заборгованості;

Ø відсутність обігових коштів;

Ø форс-мажорні та не передбачувані обставини;

Ø надмірна кредиторська заборгованість;

Ø невиконання умов договорів, контрактів партнерами;

Ø донараховані суми податків відділом документальних перевірок по підприємствах в яких відсутні обігові кошти та майно.

Якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлений термін, то у нього виникає податковий борг.

Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з врахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання [3].

Отже, податковий борг з того чи іншого податку - це не лише податкове зобов'язання, не сплачене у встановлений строк, але й штрафні санкції та пеня, нараховані на суму такого зобов'язання.

Основними причинами виникнення податкового боргу є:

Ø несплата узгодженого податкового зобов’язання при самостійному його визначенні протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації;

Ø несплата узгодженого податкового зобов’язання, яке визначається контролюючим органом у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення;

Ø несплата узгодженого податкового зобов’язання при апеляційному узгодженні протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Згідно чинного законодавства до складу податкового боргу (недоїмки) входять:

- податок або збір (обов’язковий платіж);

- пеня;

- штрафні санкції;

- проценти за користування відстрочкою(розстрочкою).

Зазначені складові є типами податкового боргу.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що

справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.

Пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання податковим органом - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження);

в) при нарахуванні суми податкового зобов'язання податковим органом (якщо платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання) - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного за результатами апеляційного узгодження.

Зазначимо, якщо останній день граничного строку сплати податкового зобов'язання збігається з вихідним або святковим днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Якщо платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання до початку перевірки його контролюючим органом та погашає його, то пеня не нараховується.

Однак, це правило не застосовується, якщо платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження або судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.

Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Розрахунок пені здійснюється за наступним алгоритмом:

Пз = По*ПБ*Дпб,

Де: Пз - загальна сума пені;

По - ставка пені за один день прострочення;

ПБ — сума податкового боргу;

Дпб - кількість днів існування податкового боргу.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відмітимо, що зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством. Для зовнішньоекономічних операцій пеня за несвоєчасне надходження виручки із-за кордону нараховується за ставкою 0,3 відсотки за кожен день прострочення встановленого терміну.

Якщо керівник податкового органу або його заступник відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад визначені законодавством строки, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Пеня не нараховується:

ü на пеню;

ü на штрафи, що накладаються за адміністративні правопорушення

ü на несвоєчасно або неповністю зараховані суми податкових зобов'язань до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне зарахування сталося через порушення банком строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні";

ü на несвоєчасно сплачені суми податкових зобов'язань, якщо не нарахування пені передбачено законами України.

Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку, встановленому для погашення податкового боргу за рахунок джерел, визначених статтею 7 Закону щодо погашення податкового боргу платників податку.

Аналізуючи перспективи погашення податкового боргу відмітимо, що для цього вживається ряд заходів:

Ø підприємствам, у яких податковий борг коливається в межах збільшення або зменшення, надається можливість реалізовувати активи, які не входять в цілісний майновий комплекс;

Ø підприємствам-боржникам із значними сумами дебіторської заборгованості рекомендується звернутися в судові органи для стягнення цієї заборгованості;

Ø по підприємствах-боржниках, де є партії готової продукції, відбувається її вилучення для подальшої реалізації через уповноважені біржі із прямим поступленням вилучених коштів на погашення податкового боргу;

Ø погашення податкового боргу через надання розстрочення боржникам;

Ø погашення податкового боргу за рахунок визнання підприємств-боржників банкрутами;

Ø списання безнадійного податкового боргу;

Ø погашення податкового боргу за рахунок звернення стягнення на майно підприємств через судові органи.

Аналізуючи вищезазначені моменти можна дійти висновку, що держава робить все можливе, щоб зменшити величину податкового боргу, а також налагодити партнерські стосунки між носіями податкових зобов’язань і податковими органами, з цією метою законодавці і передбачили можливість подолати тимчасову платіжну неспроможність для значної частини платників-боржників шляхом запровадження реструктуризації їх податкової заборгованості.