Сукупний попит та його ценовi детермiнанти

Совокупный спрос – это суммарное количество товаров и услуг, которые намерены купить домашние хоз-ва, бизнес, го-во, заграница при различном уровне цен в стране. Основными компонентами совокупного спроса являются: потребительские расходы, инвестиционные расходы, государственные расходы, чистый экспорт.

P AD Кривая совок. спроса

иллюстрирует изменен-е

суммарного (совок-го)

Q уровня всех расходов домашних хоз-в, бизнеса, гос-ва и заграницы в зависимости от изменения уровня цен. На совок. спрос на макроуровне оказывают влияние 3 фактора, кот. можно объединить как ценовые факторы: 1) эффект %-й ставки. С повышением цен повышается уровень %-й ставки, что сокращает потребительские и инвестиционные расходы. Более высокий уровень цен увеличивает спрос на деньги, а повышенные %-е ставки приводят к сокращению расходов производителей и потребителей, тем самым вызывают сокращение спроса на реальный объем нац-го произ-ва, т.е. совок. спрос уменьшается; 2)эффект кассовых остатков или эффект богатства. Реальная ст-ть накопленная средств снижается уменьшая покупательную способность населения; 3) эффект импортных закупок. Повышение уровня цен в нашей стране способствует увеличению импорта и сокращению экспорта. Эти эффекты связаны с изменением уровня цен и графически изображаются движением по кривой совок. спроса. Неценовые факторы смещают кривую АD либо вправо либо влево. К этим факторам относятся изменения в потребительских расходах, связанные с изменением благосостояния нас-я. Причинны изменения в потреб. расходах: уменьшение доходов, увеличение налогов, изменения в технологии пр-ва, наличие избыточных производственных мощностей.

Сукупний попит та його неценовi детермiнанти. Совокупный спрос – это суммарное количество товаров и услуг, которые намерены купить домашние хоз-ва, бизнес, го-во, заграница при различном уровне цен в стране. Основными компонентами совокупного спроса являются: потребительские расходы, инвестиционные расходы, государственные расходы, чистый экспорт.

P AD Кривая совок. спроса

иллюстрирует изменен-е

суммарного (совок-го)

Q уровня всех расходов домашних хоз-в, бизнеса, гос-ва и заграницы в зависимости от изменения уровня цен. Неценовые факторы смещают кривую АD либо вправо либо влево. К этим факторам относятся: увеличение денежной массы, изменение ставок налогов, инфляционные ожидания населения, увеличение гос-х расходов, изменения в потребительских расходах, связанные с изменением благосостояния нас-я и т.д.

P AD AD2

AD1

Q

Напр., увеличение денежной массы приведет к снижению цены денег, т.е. процентной ставки, и будет стимулировать увеличение инвестиционных и потребительских расходов. Поэтому даже при увеличении уровня цен совок. спрос расширяется, что отражает смещение кривой AD в AD2. Сокращение совок. спроса происходит, напр. при увеличении налоговых ставок Происхолдит сдвиг криво с AD в AD1.

43. Інфляція: сутність і кількісна визначеність, види та соц-екон наслідки.

Інфляція відноситься до основних індикаторів, які характеризують макроекономічну нестабільність. Вона характеризує несприятливі зміни в цінах, які свідчать про виникнення певних змін у товарно-грошових відносинах і розподілі сукупного доходу.

Інфляція — це приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товарів та послуг. Інфляцію можна поділити на три види: помірну (повзучу), галопуючу (високу) і гіперінфляцію (дуже високу).

Помірна (повзуча) інфляція виникає тоді, коли річний приріст цін складає не більше 10 %. Вона характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням товарних цін, що спостерігається на початку розвитку інфляційного процесу.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється десятками або сотнями відсотків. На цій стадії значно посилюються ек-ні суперечності та соц-не напруження в сусп-ві. Окремі групи ек-них суб'єктів добиваються різкого підвищення цін, що змушує й інших посилювати свої економічні й соціальні вимоги.

Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції. Вони відіграють дедалі меншу роль в економіці, порушуються фі-вий та кред-ний механізми, починають розвиватися стихійні процеси в ек-ці та ін.

Інфляція По виникає тоді, коли ціни зростають внаслідок випереджаючого зростання сукупного По стосовно сукупної Пр. Таке зростання сукупного По може бути викликане збільшенням Пр грошей, держ витрат, а також інвестиційних витрат та ін.

Інфляція витрат – коли ціни зростають внаслідок збільш витрат на вир-во одиниці прод. Це має місце тоді, коли зростають ціни на мат ресурси або зростає номінальна з/п, випереджаючи при цього зменш-ся сукупна Пр товарів та послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін, тобто спричинює інфляцію витрат.

Інфляція витрат, як правило, супроводжується падінням вир-ва. Таке явище дістало назву стагфляція. Отже, стагфляція виникає тоді, коли одночасно зростають ціни і скороч-ся вир-во.

Очікувана інфляція спричинюється певними тенденціями в ек-ці або заходами, запланов. держ. Тому вона очікується і може бути врахована заздалегідь.

Неочікуваиа інфляція є результатом непередбачених змін в ек-ці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному По та сукупній Пр.

Соц-ек наслідки інфляції:

1. Знижуються реальні доходи населення. При зростанні цін реальні доходи зменшуються. І навпаки, реальні доходи збільш-ся у тих осіб, у яких номінальна з/п зростає швидше, ніж рівень інф-ції.

2. Знецінюються фін-ві активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скороч-ся також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фін-вих активів.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між Дт-рами та Кт-рами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори. Це обумовлено тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купівельної спроможності гршей, а повертається за іншої, нижчої.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі.

5. Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни ТМЦ і нерухомість. Тому домашні госп-ва і підпр-ва намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси ТМЦ та в нерухомість.

6. Інфляція як фактор зайнятості та безробіття. Держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільш-ня вир-ва та зниж безробіття.

7. Знижується мотивація до праці. Падіння життєвого рівня населення внаслідок інфляції, а також спотворення структури і диференціації доходів негативно впливають на мотивацію підприємницької та трудової діяльності.

8. Інфляція підриває управлінський механізм економіки. Дестабілізуючи грош. систему інфляція автоматично знижує ефективність ек-них регуляторів, часом навіть робить недоцільним саме їхнє застосування, підштовхує держ до використання ін методів впливу.