Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів

Парламентські комітети є найважливішими елементами структури парламенту. Їх основною функцією є попередній роз­гляд законопроектів та проектів інших актів, що приймаються парламентом. У багатьох країнах такі елементи структури парла­ментів називаються комісіями. Іноді у парламенті утворюються і комітети, і комісії, що певним чином між собою різняться. За наявності комітетів комісії, як правило, мають вузькоспеціалізований або тимчасовий характер. Парламентські комітети формуються різними способами. В одних країнах їх склад обирається парламентом, в інших — призначається головою парламенту з урахуванням пропозицій парламентських фракцій, у третіх — визначається спеціальною відбірковою комісією парламенту. У більшості країн парламен­тарій може входити до складу тільки одного постійного парла­ментського комітету, в деяких — більш як одного. За будь-якого способу формування комітетів їх склад відбиває співвідношення у парламенті партійно-політичних сил. Залежно від строку повноважень та обсягу компетенції парла­ментські комітети поділяються на постійні і тимчасові, іноді тим­часові утворення називаються комісіями. Постійні комітети утво­рюються на увесь строк повноважень парламенту. Як правило, постійні комітети мають профільний характер, їх система певною мірою відповідає галузевій системі міністерств, діяльність яких підконтрольна комітетам. Утворюються, наприклад, комітети з питань промислової, аграрної, соціальної політики, транспорту, освіти, охорони здоров'я тощо. Обов'язковими є постійні коміте­ти у закордонних справах, з питань фінансів і бюджету, оборони і безпеки, організації роботи самого парламенту — процедури, ре­гламенту, депутатської етики. У постійних комітетах можуть утво­рюватися спеціалізовані підкомітети. Парламентський комітет очолює його голова, в якого є один або кілька заступників. Голова постійного комітету може обира­тися парламентом або тільки членами комітету. Зазвичай голо­вами постійних комітетів стають представники парламентської більшості, іноді посади голів комітетів розподіляються за домов­леністю між парламентськими фракціями. Законодавство деяких держав закріплює певні постійні комітети за опозицією. Зазвичай це комітети з питань парламентського регламенту і депутатської етики, бюджету, свободи слова і засобів масової інформації, керів­ництво якими дозволяє опозиції контролювати діяльність парламентської правлячої більшості. Тимчасові парламентські комітети чи комісії поділяються на спеціальні і слідчі. Перші утворюються зазвичай для підготовки до розгляду на пленарному засіданні парламенту якогось питання, найчастіше — конкретного законопроекту, а другі — для прове­дення розслідувань із суспільно значущих питань у межах компе­тенції парламенту. Після вирішення відповідних питань повнова­ження і діяльність тимчасових комітетів (комісій) припиняються. Організація, повноваження та порядок діяльності парламент­ських комітетів визначаються регламентом парламенту, іноді — спеціальним законом про парламентські комітети. Окремі норми про парламентські комітети можуть міститися в конституціях.