Економічне самовизначення молоді

Перехід молоді від навчання до роботи, від дитинства до дорослого життя становить зміст економічного самовизначення молоді. Особливості інтеграції молодого покоління України в економічні відносини вимагають з’ясування таких аспектів:

1. процесу формування молодої робочої сили, її якісних характеристик, які відповідають ринковому векторові розвитку економіки;

2. врахування стартових можливостей молодих громадян на ринку праці;

3. визначення сфер, обсягів й напрямів їх продуктивної зайнятості;

4. з’ясування рівня вимушеної незайнятості;

5. дослідження особливостей підприємницької діяльності молоді;

6. аналізу трудової міграції та її особливостей;

7. вивчення економічної ментальності молоді і т.д.

Понад 53,8% від загальної кількості молоді віком 15—34 років належали до робочої сили; з них 80% працювали, а 20% — шукали роботу, тобто були безробітними. Решта молоді (близько 46% від усієї її кількості) становила частку економічно неактивного населення, а саме: здобувала освіту, була зайнята лише в домашньому господарстві, не працювала через інвалідність або з інших причин.

До числа молодіжних проблем, крім названих вище, належать також забезпечення духовного і фізичного розвитку, зміцнення молодої сім’ї та інші, причому всі вони пов’язані з погіршенням становища молоді у цих сферах порівняно з минулим. Розв’язанню молодіжних проблем мають сприяти законодавчі акти, прийняті українською державою.