Об'єктивна необхідність та сутність управлння суб'єктами господарювання

Управління підприємством

Сучасне управління - це особлива сфера економічних відносин, що має свою логіку розвитку.

Суть управлінської діяльності полягає у впливі на процес через прийняття рішень. Необхідність управління пов’язана з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської праці від виконавчої.

Власне до управління він відніс останню групу і вважав, що процес управління полягає в тому, щоб -> передбачати,

-> організовувати, -> узгоджувати, -> розпоряджатися, -> контролювати.

В управлінні сучасною економікою зазвичай керуються такими принципами:

Принципи управління економікою

Ø чіткого розподілу праці; Ø додержання дисципліни і порядку Ø повноваження і відповідальність; Ø використання мотивації високопродуктивної праці; Ø Забезпечення рівної справедливості для всіх; Ø Впевненості в постійності і стабільності роботи; Ø Дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно ієрархічного ланцюга; Ø Заохочення ініціативи

Рис 1.3 Принципи управління економікою

ОСНОВНІ ФУНКЦЇ УПРАВЛІННЯ. ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, МОТИВАЦІЯ, КОНТРОЛЬ

Підприємства різняться між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони як система мають і певні спільні характеристики (загальні риси), з-поміж яких передовсім треба назвати функції управління - об’єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

Виокремлюють кілька функцій управління:

1. Планування – процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного загального результату.

2. Організація – це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності.

3. Мотивація – це, власне, причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети.

4. Контроль. Для того щоб запобігти появі зовнішніх перешкод і можливих відхилень від очікуваних результатів діяльності системи, керуючий елемент повинен встановлювати параметри діяльності сектора, вимірювати досягнуті результати роботи, порівнювати їх із запланованим обсягом за необхідності – коригувати діяльність, накопичувати досвід для вдосконалення планування. Саме цим пояснюється необхідність виконання керуючим елементом контролюючих функцій.

Ці чотири основні функції тісно зв’язані між собою в єдиному процесі управління. Незадовільне планування чи недосконала організація, так само як і слабка мотивація праці або поганий контроль, негативно впливають на результати діяльності фірми в цілому.

З урахуванням цього важливо наголосити, що управління підприємством відображає сукупність взаємозв’язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування та досягнення цілей підприємства.