Основні шляхи вирішення проблеми кормового протеїну

До цих шляхів належать:

• збільшення виробництва протеїну на кормових угіддях через розширення посівів культур, багатих на протеїн, та підвищення їх врожайності (до таких культур відносяться багаторічні бобові трави -люцерна, конюшина, еспарцет; однорічні - соя, горох, люпин, боби та інші);

• ефективне використання переважно для моногастричних тварин підходів переробки тваринницької продукції,

• використання у годівлі моногастричних тварин синтетичних амінокислот (лізину, метіоніну, триптофану) для балансування раціонів за амінокислотним складом;

• введення до раціонів жуйних синтетичних азотистих речовин (сечовини, біурету, амонійних солей) для забезпечення їх потреби у

протеїні;

• збалансування раціонів за енергією, яка спричиняє зберігаючу дію на протеїн, а також за мінеральними речовинами та вітамінами, які покращують використання азотистих речовин;

• проведення такої підготовки кормів до згодовування, яка б забезпечувала високу доступність амінокислот, а відповідно, більш ефективне їх використання.

Контрольні запитання

і. Що таке сирий протеїн?

2.Що входить до складу сирого протеїну?

3.Які функції білків у організмі тварин?

4.Як впливає нестача або надлишок білків на тваринний організм?

5.Що входить до складу білків?

6.Які амінокислоти є незамінними і замінними?

7.Які амінокислоти відносять до критичних і чому? Яке їх значення?

8.Що таке аміди, їх склад?

9.За якими показниками оцінюють протеїнову поживність кормів?

10. Що таке біологічна повноцінність протеїну, від чого
залежить і як визначається?

і!. Які основні шляхи вирішення проблеми кормового протеїну?