З'єднання кісток скелета

Розрізняють два тиші з'єднання кісток: нерухомий (зрощення) і рухомий (суглоби). Зрощення характеризуються наявністю між двома кістками проміжної тканини: щільної сполучної, хрящової або кісткової.

Більшість кісток скелета з'єднані рухомо - суглобом. Суглоби складаються з капсули, суглобового хряща й синовіальної рідини, яка змащує суглобові хрящі. За будовою суглоби бувають прості (утворені лише з двох кісток) і складні (між двома основними кістками є дрібні кісточки або хрящові меніски). За характером руху розрізняють одно-, дво- і багатомісні суглоби.

Кістки черепа, в основному, з'єднані нерухомо швами. Тільки нижня щелепа рухомо з'єднана із скроневою кісткою, утворюючи щелепний суглоб. Він є складним (між кістками є меніск) і двовісним.

Кістки хребта (хребці) з'єднуються за допомогою міжхреб-цевих дисків, суглобових відростків, загальних і спеціальних зв'язок. Ребра з хребцями з'єднуються за допомогою суглобів головки і горбика, а також зв'язок.

На передній кінцівці є такі суглоби: плечовий (лопатка і плечова кістка) - простий багатовісиий; ліктьовий (плечова кістка і кістки передпліччя) - простий одновісний; зап'ястний (кістки передпліччя, зап'ястя і п'ястя) - складний одновісний; путовий (кістки п'ястя і путова кістка), вінцевий (путова і вінцева кістки) і ратицевий (вінцева і ратицева кістки). Всі суглоби пальців прості одновісні.

На задній кінцівці розрізняють такі суглоби: крижоао-клубовий (крижова і клубові кістки) - тугий малорухомий; кульшовий (тазова і

стегнова кістки) - простий багатовісний; колінний (стегнова і гомілкова кістки) - складний одновісний; заплесновий або скакальний (гомілка, заплесна і плесна) - складний одновісний. Пальцьові суглоби подібні за будовою до суглобів передньої кінцівки.

- 1.2.3. М'язова система

М'яли є активною частиною апарату руху, оскільки скорочуючись, вони приводять у рух тіло тварин. М'язова система складається з окремих м'язів та їх допоміжних пристосувань (фасції, бурси, сухожильні піхви, сезамовидні кістки). М'язи побудовані із поперечносмугастої м'язової тканини і на кінцях переходять у сухожилки, які зростаються з окістям.

За формою розрізняють широкі (пластинчасті), кільцеподібні і довгі (веретеноподібні) м'язи. Залежно від функції вони бувають динамічні, статичні та проміжні. їх поділяють на розгиначі (екстензори), згиначі (флексури), привідні (аддуктори) і відвідні (абдуктори).

За розміщенням розрізняють м'язи голови, шиї, тулуба, передніх і задніх кінцівок. М'язи голови поділяються на лицьові (мімічні) і жувальні. М'язи шиї й тулуба об'єднуються в чотири групи: м'язи плечового пояса (з'єднують передню кінцівку до тулуба); м'язи хребта (розгиначі і згиначі); м'язи грудної клітки (вдихачі і видихачі); м'язи черевної стінки. На передній кінцівці розрізняють м'язи, що діють на суглоби: плечовий (розгиначі, згиначі, привідні і відвідні); ліктьовий (розгиначі і згиначі); зап'ястний (розгиначі і згиначі) та пальцьові (розгиначі і згиначі).

М'язи задньої кінцівки поділяються на розгиначі і згиначі кульшового колінного, заплеснового (скакального) і пальцьових суглобів.

Основними фізіологічними властивостями м'язів є їх збудли­вість і скорочення, які виникають під впливом дії різних (механічних, електричних, теплових, хімічних) подразників. Мінімальна сила подразника, що викликає збудження, називається пороговою. При скороченні м'яз виконує певну роботу. У цей час у м'язі відбуваються складні хімічні перетворення, пов'язані з окисленням поживних речовин, які супроводжуються виділенням енергії. Основним джерелом енергії в працюючому м'язі є глюкоза. Вивільнена потенційна енергія переходить у механічну, теплову, і частково, в електричну. Частина енергії відкладається в запас у формі молекул АТФ. -Якщо в м'язах виснажуються енергетичні запаси, а через нестачу кисню в них нагромаджуються недоокислені продукти, в основному молочна кислота, настає їх стомлення. Для того, щоб зняти стомлення, організму потрібні або час відпочинку, або зміна робоги м'язів. У період спокою м'язи перебувають у стані невеликого, тривалого напруження - тонусу, що відіграє важливу роль у діяльності рухового апарату.

Гладенькі м'язи мають ті самі властивості, що й сплетені, але вони володіють меншою збудливістю і повільніше скорочуються, їх тонус більш тривалий.

Коефіцієнт корисної дії м'язів невеликий (20-30%), але при систематичному тренуванні він збільшується, особливо у молодих і високопродуктивних тварин. Тому для тварин важливо влаштувати активний моціон, тренування.