Розрахунок максимальної гальмівної сили

Розраховуємо максимальну гальмівну силу B_{г max}:

, (10.5)

де b – розрахункове уповільнення;

w_е(V) – питомий опір рухові на еквівалентному перегоні при середній

швидкості гальмування V_ср=6 м/с=21,6 км/год;

κ_В - коефіцієнт нерівномірності під час гальмування, приймається

К_В = 0,12...0,15

Отриманні значення порівнюють з розрахунковими обмеженнями.

Розрахунок гальмівного опору

Для реостатного гальмування для двигунів змішаного збудження з перевагою намагнічувальної сили послідовної обмотки використовується окремий нерегульований гальмівний опір, який використовують також при початку пуску для зниження моменту ТЕД при виборі люфтів у механічній передачі.

Величину максимального стабілізуючого опору визначаємо за формулою, Ом:

, (10.6)

де U_c – напруга контактної мережі.

Максимальний гальмівний струм розраховуємо, А:

, (10.7)

де ;

а₀, b₀ - коефіцієнти апроксимації.

Отриманні значення порівнюють з розрахунковими обмеженнями.

Сумарний опір гальмівного кола визначається як, Ом:

, (10.8)

де V_пг - швидкість початку гальмування;

- магнітний потік при гальмуванні при максимальному гальмівному

струмі:

, (10.9)

де

. (10.10)

При цьому гальмівний опір дорівнює:

. (10.11)

Розрахунок гальмівного опору прискорювача для двигунів послідовного збудження на початку гальмування визначаємо за формулою:

(10.12)

де v_пг – швидкість початку гальмування, км/год (приймається 60 км/год);

I_г – гальмовий струм початку гальмування, А (приймається I_сер=275 А);

СФ_г – магнітний потік при гальмуванні, В∙г/км.

Магнітній потік при гальмуванні знаходимо за формулою

. (10.13)

Загальну кількість елементів прискорювача знаходимо за формулою

. (10.14)

Кількість елементів прискорювача на ослабленому полі визначаємо знаючи, що для пуску потрібно n елементів прискорювача (згідно з формулою (3.17):

(10.15)

Кількість елементів на кожної позиції ОП визначаємо як

. (10.16)

Розподіл елементів за ступенями ослаблення поля розраховуємо як

,

, (10.17)

...

Гальмові опори по позиціях ослаблення поля визначаютьза формулою

(10.18)

де R’_дв – сумарний опір двигуна,

п_αі – кількість елементів на відповідній позиції прискорювача, для

розрахунків приймається: п_αі= п_α=1, п_αі= п_α1, п_αі= п_α2, п_αі=..., п_αі= 50 ел.,

п_αі= 30 ел., п_αі= 15ел., п_αі= 0 ел.(для 50-і, 30-і, 15-і, 0 ел. α=1)

10.4. Розрахунок швидкостей для побудови гальмівних характеристик

Розрахунок швидкостей для побудови гальмівних характеристик визначаємо за формулами:

- для двигунів змішаного збудження: , (10.19)

- для двигунів послідовного збудження:

де - діапазон зміни струму при гальмуванні для даного рухомого складу, А;

, (10.20)

де - діапазон зміни гальмівної сили при відповідному струмі:

- для двигунів змішаного збудження: ,

(10.21)

- для двигунів послідовного збудження:

Магнітні й електричні втрати визначають із сумарних витрат у двигуні й редукторі через ККД, Дж:

, (10.22)

де - ККД при повному полі (обирається за вихідними даними).

Магнітні втрати визначають за формулою, Дж

, (10.23)

Наступним етапом розрахунків є побудова гальмівної характеристики В=f(І_і). Її будують на основі формули, Н:

, (10.24)

де В_ем - електромагнітна сила, H:

, (10.25)

В -сила гальмування від втрат, H:

, (10.26)

де V_дв - швидкість у двигунному режимі при І=І_г

Розрахунок доцільно вести у вигляді таблиці.

Таблиця 10.2 – Дані для побудови гальмівних характеристик

Iі, А	СФ2і, В×с/м	, в.о	P, Дж	Pм, Дж	Вем, Н	В, Н	В, Н	Vг, км/год

За таблицею будуємо гальмівні характеристики.