Сучасні телекомунікаційні засоби

Телекомунікації (від грецького tele – далеко, та латинського communicatio – спілкування) – це технічні засоби та способи дистанційної передачі інформації.

Джерела повідомлень та відповідні їм первинні сигнали можуть бути неперервними (аналоговими) та дискретними.

Канал зв’язку (канал) – засіб односторонньої передачі даних.

Існує два методи розділення лінії передачі даних: мультиплексорний (TDM – Time Division Method), при якому кожному каналу виділяється деякий квант часу, та частотний розподіл (FDM – Frequency Division Method), при якому каналу виділяється деяка смуга частот.

Канал передачі даних – засіб двохстороннього обміну даними, який включає засоби кодування даних та лінію передачі даних.

За природою фізичного середовища передачі даних розрізняють канали на оптичних лініях зв’язку, в яких сигнал передається по світловодах, провідних (мідних) лініях зв’язку та безпровідних.

За способами обміну відомостями між абонентами розрізняють три види зв’язку. Дуплексний зв’язок дозволяє одночасно здійснювати двохсторонній обмін. При напівдуплексному зв’язку здійснюється почерговий обмін інформацією в двох напрямках. Можлива також робота тільки на прийом чи тільки на передачу (симплексний канал).

Порівняльна таблиця стандартів безпровідного зв’язку