Ультразвукова терапія

Вітчизняні апарати для ультразвукової терапії працюють з частотою 880 і 2640 кГц, які збуджують пружні та щільні хвилі. Інтенсивність (сила) коливань оцінюється щільністю потоку енергії, яка проходить за 1 сек через 1 см площини (Ви/см²) перпендикулярно розповсюдженню ультразвукових хвиль. Енергія ультразвукових хвиль безперервно поглинаєть­ся тканинами людини. Максимальне поглинання її проходить на кордоні переходу однієї тканини в іншу. Тут відбувається відбиття ультразвукових хвиль. Величина відбиття тим більша, чим більша різниця акустичного опору середовища.

При цьому шар повітря товщиною всього 0,01 мм май­же повністю відбиває ультразвукові хвилі. З метою виклю­чення повітряних прошарків при ультразвуковій терапії між тілом хворого і випромінювачем розташовують воду або ва­зелін, гліцерин.

Ультразвук викликає механічну, фізико-хімічну дію, яка проявляється в основному місцево в області дії.

Механічна дія ультразвуку обумовлена перемінним акустичним тиском і пов'язана з ним високочастотними ко­ливаннями середовища і тканин. Воно супроводжується мікро-вібрацією і відповідним мікромасажем на клітинному і суб­клітинному рівнях. Це призводить до підвищення проникли­вості клітинних мембран і гістогематичних перешкод.

Фізико-хімічна дія ультразвуку пов'язана з перебудо­вою внутрішнюклітинних молекулярних комплексів, підвищен­ням активності ряду ферментів, генерацій вільних радикалів та зміною концентрації вільних іонів в тканинах. Ультразвуко­вий вплив малої інтенсивності посилює гліколітичні процеси та біологічне окислення, підвищує активність мітохондрій. Під виливом ультразвуку підвищується міотична активність клітин, підвищується в тканинах та крові вміст серотоніну, активуєть­ся гормоноутворення в корі надниркових залоз.

Термічна дія ультразвуку зумовлена поглинанням енергії механічних коливань і перетворенням її у тепло. Особ­ливістю теплоутворення при впливі ультразвукових хвилі є спершу локалізація тепла на межі розподілу двох тканин. В теперішній час термічному фактору в біологічній дії ультра­звуку не надають суттєвого значення, в зв'язку з тим, що температура тканин підвищується менше ніж на 1°С. Разом з тим, підвищення температури в тканинах сприяє приско­ренню процесів, впливає на процеси мікроциркуляції.

При ультразвуковому впливі, поряд з місцевими зміна­ми в тканинах, в організмі виникають загальні, рефлекторні та гуморальні реакції, що мають фазний характер. Неврогенна дія ультразвуку проявляється в зміні діяльності різних відділів нервової системи та внутрішніх органів. Багаточисельні реакції з боку органів і систем носять характер комиенсаторно-пристосувальний, що сприяє підвищенню неспецифічної резистентності організму.

Поглинання енергії звукових коливань призводить до помірного розширення судин та посилення в них кровотоку, посилюється циркуляція лімфи, прискорюються процеси регенерації та репарації, активується функція сполучної ткани­ни Лікувальне застосування ультразвуку засновано на його болезаспокійливій, протизапальній, спазмолітичній та роз-смотуючій дії.

Показання для ультразвукової терапії захворювання суг­лобів, травми м'язово-зв'язкового апарату, затримання кон­солідації переломів кісток, захворювання і наслідки травм пе­риферичної нервової системи, захворювання органів дихання, травлення, урологічні, гінекологічні, стоматологічні захворю­вання, деякі хвороби очей, шкіри та ін.

Протипоказання: злоякісні новоутворення, активні прогресуючі форми легеневих сухот, виснаження, серцева не­достатність Н-ІІІ ступеня, хвороби крові, гіпотонія, схильність до кровотеч.

Не показані ультразвукові впливи на область серця, па­ренхіматозних органів, головного мозку, вагітної матки, на зони з порушеною чутливістю.

Апарати для ультразвукової терапії, техніка та методика проведення процедур. В сучасних апаратах для ультразвукової терапії генерація ультразвуку здійснюється на основі зворотнього п'єзоелектричного ефекту. Використовуєть­ся властивість кристалів кварцу, титанату барію та інших ре­човин змінювати свої розміри під впливом вогнища уражен­ня або на проекцію паталогічно зміненого органу. Непрямий вплив на уражені органи або ділянки тіла виконують через відповідні рефлексогенні зони.

В клінічній практиці ультразвукові процедури звичайно проводять контактно, рухомим методом. Нерухомий метод використовують рідше, скорочуючи час впливу та інтенсивність ультразвуку. Інтенсивність та час впливу визначається харак­тером патологічного процесу, функціональним станом нерво­вої системи, віком та ін. З лікувальною метою використову­ють в основному інтенсивність ультразвукових коливань в межах від 0,05 до 0,6 Вт/см². Тривалість ультразвукових процедур коливається від 1 до 3-5 хвилин на вибране поле, а при впливі на декілька полів загальний час не перевищує 15 хвилин Процедури виконують щоденно або через день. Курс лікування 10-12 процедур.